А тепер – про явний пасив, який уже виник у рф через Україну та Сирію. З Україною у москви нічого не вийшло, і вона починає дуже швидко оговтуватися від зрадницького удару путіна, показуючи поступове зростання економіки та різке відновлення обороноздатності. Причому все це відбувається не завдяки, а всупереч діям рф, і Україна, яка набирає сили, стає дедалі потужнішим і непримиренним опонентом рф. Мало того, після виходу на стабільну позитивну динаміку зовнішніх і внутрішніх процесів Україна починає виставляти рф усі рахунки за агресію, і вони зростають. Таких позовів росіяни ще не отримували і тим більше – не програвали. Але фокус у тому, що це була лише розминка. Все найсмачніше ще попереду.
Приблизно те саме вимальовується і з Сирією. Опускаючи аспект воєнних злочинів і розглядаючи матеріальну складову руйнівної діяльності рф, можна вказати, що сам Асад назвав суму, необхідну для повернення Сирії до довоєнного стану. Він вважає, що це приблизно двісті мільярдів доларів. Однак міжнародні аналітичні інституції кажуть про щонайменше чотириста мільярдів, і ця сума продовжує зростати.
Ось тут і виникає аналогія з подіями, які ми описали в першій частині. Путін послідовно знаходить для своєї країни дедалі важче ярмо, загальна вага якого вже давно пішла за пів трильйона доларів США.
Тільки зовсім наївна людина може вважати, що всі ці збитки просто повиснуть у повітрі або розчиняться. Їх обов’язково обернуть до стягнення і, безумовно, стягнуть. Судячи з останніх подій, коли вже йде тотальний опис майна самої рф і багатих росіян за кордонами московії, проводиться інвентаризація того, що можна буде ще пустити на стягнення та відшкодування збитків.
Гаразд, на хвилинку уявімо варіант, за якого рф залишається невизначено довго на окупованих територіях України, Грузії та Сирії. Згідно з Женевською конвенцією, забезпечення життєдіяльності на окупованих територіях автоматично покладається на окупанта. Це означає, що на цих територіях треба щось робити, щось виготовляти, щоб вони могли окупати себе самостійно і приносити прибуток метрополії. Але для цього потрібні ті сотні мільярдів, про які казав Асад і про які акуратно говорить наш Мін’юст, але це перебуває на стадії формалізації для подання відповідних позовів.
А ось із цим у рф вже зараз погано і буде ще гірше. Москва «знежирила» свій бюджет армією випускників факультету «кишенькової тяги» інституту імені Воровського, і тепер його вже не вистачає навіть на критичні напрями діяльності держави, які прикривають вибухонебезпечні сегменти суспільного життя. Причому ця тенденція спостерігається задовго до розв’язаних воєн. Йде послідовне скорочення бюджету в соціальній сфері – наука, освіта, медицина, а пенсійний фонд просто зазнав рейдерського захоплення.
Поки що ще проходять номери, коли, наприклад, мільярдер, кілька разів засуджений за пікантними статтями, але віцехолуй путіна – Керімов, зі своєї вілли у Великій Британії розповідає, що населенню треба менше жерти, щоб залишалося більше грошей на велич, але це ненадовго. Буквально днями таке ж товстоморде тіло – депутат Толстой на повному серйозі розповів росіянам, що всі хвороби треба лікувати корою дуба. Ба більше, він повідомив, що нещодавно замінив кору власного головного мозку на кору дуба і чудово почувається. І таких заяв – безліч.
Нам не цікаво, як це ковтають росіяни, нам важливе те, чому це говориться. Очевидно, брак коштів призводить до урізання потенційно небезпечних статей витрат.
Ба більше, у зв’язку з колосальними втратами осіб, особливо наближених до імператора, викликаних дедалі веселішими санкціями, заявлено про компенсацію їхніх втрат із бюджету. Це означає, що грошей стане ще менше, а такі перспективи повністю унеможливлюють хоча б відновлення частини зруйнованого російською авіацією в Сирії.
Тобто назвемо речі своїми іменами: те, що московія захопила та утримує в режимі окупації, ніколи не буде відновлюватися і тим більше – розвиватися в темпі навколишнього світу. Ці землі уразив «російський некроз», і цю гангрену москві треба якось годувати, бо тепер це її проблема.
Так от, після удару по Сирії силами коаліції в ніч із п’ятниці на суботу рф знову погнала туди транспорти зі зброєю. Тобто виникає чітка аналогія з дивною парою, де він – садист, уже вибив їй усі зуби, одне око, поламав руки та кілька ребер, але все одно намагається володіти нею вже просто тому, що не хоче відпустити, щоб усі побачили, що він з нею зробив.
ЕПІЛОГ
У цієї аналогії є передбачуваний кінець. Поліція таки дізнається про всі ці чудеса і приїде по його душу, а далі все залежатиме від його поведінки. Швидше за все, він уже сам боїться того, що накоїв, і тому відтягує, як може, приїзд машин з мигалками, а коли приїдуть – спробує втекти або чинити опір. У будь-якому випадку, шанси того, що його просто пристрелять при спробі опору, зростають день від дня.
І тут залишається останнє і головне запитання: хто цей садист – путін чи рф? Кого пристрелять копи?