Уперше опубліковано: 17.04.2018
Авторка перекладу: Світлана
Попередній матеріал ми навмисно закінчили відкритим запитанням про те, куди буде завдано остаточного удару, пов’язаного з нинішньою агресивною та непередбачуваною політикою рф, – по самій країні чи її лисому ватажку. Насправді відповідь міститься в самому запитанні. Якби все упиралося лише в путіна, його вже давно б не було. Він уже багато разів спотикався так, що мав розбити собі голову, але з тіні з’являлася міцна і досвідчена рука, яка підтримувала його від падіння, і навіть можна було розрізнити хоч і тихий, але впевнений голос: «Не зараз, Вово. Не зараз». У цій ситуації путін виявився винятково цінним пацієнтом тому, що його тупість і жадібність не мають меж. Ці дві чудові риси можна використовувати у великій та довгій грі. Скажімо так, такий шанс випадає вкрай рідко.
Якщо говорити про ліквідацію першої особи в рф, то відразу виникає образ Павла 1, шарфа й табакерки. Але був випадок діаметрально протилежної ситуації. Павло вів імперію в потрібному напрямі, але в якийсь момент вирішив розвернутися і рушити іншим шляхом. Якби його тоді не завалили, то на теренах імперії виникла б зовсім інша ситуація і зараз її історія як до Павла, так і після нього не мала б нічого спільного з тим, що зараз про неї відомо. Причому для ліквідації монарха не знадобилося ані грошей, ані зусиль. Потрібні була воля і добре розроблений план дій.
Це тому, що з ліквідацією самодержця знищується і той курс, яким він вів країну. У випадку Пала він заклав курс на різке зближення з Наполеоном. Його вбивство поставило хрест на цьому курсі, й імперія повернулася на антифранцузькі рейки.
А з совком Заходу було справді важко, особливо на кінцевому етапі його існування. Справа в тому, що критичні для зовнішнього світу рішення в совку приймалися колегіально. Ба більше, вони готувалися різноманітними могутніми групами осіб. Ліквідація першої особи совка не могла кардинально змінити його курс.
Це було наочно підтверджено за правління пізнього Брежнєва. Відомо, що наприкінці свого життя товариш Льоня був серйозно хворий і майже завжди перебував під дією психотропних препаратів. Про жодні особисті рішення вже не могло бути й мови. Він дедалі гірше справлявся з читанням своїх промов, написаних на папірці, і навіть перестав впізнавати близьких соратників. Проте совок розпочав війну в Афганістані у 1979 році і провів вкрай невдалу операцію у південному Лівані. Можливо, Брежнєв навіть не знав про ці неприємності.
Тобто провести комбінацію, в кінці якої хтось із ближнього оточення першої особи випише йому перепустку до пекла, – не становить особливих труднощів. У випадку з путіним це ще реальніше тому, що там давно немає жодної ідеології, що хоча б якось тримала холуїв у вузді. Тепер усе, в тому числі й спецслужби, купується та продається. Якщо питання ліквідації того ж таки путіна – у грошах, то це – взагалі не проблема. Для цього треба просто зареєструвати мобільні номери на Київстарі та Водафоні з позначкою «На похорон путіна», і там за кілька тижнів накопичиться сума, якої вистачить поховати лисого на «біс» разів десять. Причому – на пишні похорони, з лафетом гармати, конями, в тому числі й Лавровим, який за окрему плату погодиться особисто тягнути катафалк і навіть видавати звуки на кшталт «іго-го».
Якщо його ще не закопали десь на персональному острові в теплому морі, то це тільки тому, що він є особливо цінним і особливо таємним інструментом, який не повинен постраждати до закінчення його місії. Після цього за його лису шкурку ніхто не дасть і цента.
Якщо перестати його сприймати як щось, що здатне розмовляти і завжди прагне бути в піджаку і черевиках на платформі, а бачити в ньому певний спеціальний інструмент, то все стане простіше, бо тоді треба буде оцінювати не манеру мовлення, поведінки та іншого, а властивості інструменту. Однак ці властивості можна розглядати, лише розуміючи те, для чого цей інструмент призначено. Це все одно як на початку 20 століття з морської безодні було вилучено стародавній прилад – «антикітерський механізм» з купою шестерень, і спочатку ніхто не міг до пуття сказати, що повинен був робити цей складний інструмент. Лише згодом було вирішено, що це – давня астролябія, що дозволяє обчислювати положення небесних світил з точністю та функціональністю, які набагато перевищують ті, що були на момент виявлення приладу.
Так і в нашому випадку слід визначити, для чого заточено цей інструмент (путіна), а потім усе стане на місце.
(Далі буде)