Про подарунки (Частина 3)

Автор: anti-colorados

Ще раз: на відміну від великих мостів, які можна частково пошкодити балістикою або діставшись до опор по воді або під водою, зазначені вище цілі відносно легко пошкодити дронами і крилатими ракетами власного виробництва. Те, що описано вище, ворог уже зробив і продовжує робити просто зараз. Аеропорти низки наших міст було уражено в перші години широкомасштабного вторгнення, а по «Жулянах» прилітало стільки, скільки, напевно, не бачив жоден цивільний аеропорт світу.

Під час останніх гастролей Вітька і зятька ворог ударив по «Борисполю», і зауважимо, у відповідь не прилетіло навіть по аеропорту Сімферополя, хоча він розташований на окупованій території України і ворог його використовує у військових цілях. По наших залізничних вокзалах і депо ворог лупить регулярно і, схоже, вважає, що це можна робити тільки йому. А з чого б це так?

Але все вказане вище – дзеркальна відповідь, і, напевно, вона була б правильним і адекватним посилом лаптям. Але це – лінійно та просто. Ворог має цілу низку хитрих хімічних заводів, які прямо не перебувають у системі «Ростех», а отже, безпосередньо не входять до його ВПК, але продукція йде на виробництво зброї та боєприпасів. Так, Сили оборони вже розпочали винесення комбінатів «Азот», які випускають сировину для виробництва вибухівки, але в курнику є ще маса підприємств, ураження яких приведе не тільки до їх повного виведення з ладу, а ще й доведеться евакуювати населення з навколишніх територій.

Скажімо так, дорогі москвичі чомусь думають, що вони добре влаштувалися, і ті дрібні неприємності, яких вони досі зазнавали від нальотів українських пташок, – все, що може статися, але це не так. Кожен із них може уважно придивитися до підприємств у самій москві та прилеглих населених пунктах, щоб усвідомити, на яких бомбах вони сидять. Як легкий натяк. Днями лапті завдали удару по Інституту ядерних досліджень у Києві. Кожен житель москви може озирнутися навколо і подивитися на те, як може виглядати гіпотетична дзеркальна відповідь.

Але це – не все. Довгий час лапті навмисно проводили централізацію своєї енергетики, що в результаті дає набір із двох-трьох десятків цілей, які можуть повністю й надовго зупинити транспортування нафти, газу та електрики. З погляду мирного часу, ці заходи підвищували ефективність роботи систем та їхню пропускну спроможність. Але для воєнного часу ця схема виглядає потенційною катастрофою. Причому станом на зараз усі локації, на яких розміщено ці вузли, перебувають у зоні досяжності того набору засобів ураження, які мають Сили оборони. Інша річ, що наразі немає рішення щодо завдання ударів саме по цих вузлах.

Ну, а станом на сьогодні можна трохи перевести подих, бо після кількох днів перерви завдано ударів по нафтовій інфраструктурі ворога, в тому числі – по Волгоградському НПЗ, великій насосній станції магістральних нафтопроводів і, наскільки можна зрозуміти з перших повідомлень, – по чомусь із нафтової галузі у Краснодарському краї. Також ударів завдано і в низці інших місць курника. Це – гарний знак, бо після заяви Додіка про припинення наших ударів по НПЗ ця пауза виглядала як зрадницький договірняк зелені. Але ні, процес рушив у правильному напрямі. Ну, а ми можемо припустити, що Сили оборони готують власний «подарунок» на день народження прутіна. Побачимо, наскільки це припущення виявиться правильним.