Про подарунки (Частина 2)

Автор: anti-colorados

Насправді курник має набагато більше вразливостей, ніж йому б хотілося і навіть ніж він здогадується. Але частину цих вразливостей було складно використовувати для виконання больового прийому до останнього моменту. Точніше, моральне та військове право ми маємо з 2022 року, але через те що ми все ж таки не самі по собі воюємо з лаптями, а спираємося на допомогу партнерів, то певні негласні рамки все ж таки були.

Ми не могли їх руйнувати саме з цієї причини, але щойно прутін зруйнував їх сам. За його власними словами, ось такі удари, як по Південному мосту, наприклад, є відповіддю за удари по НПЗ. Але згадаймо Кременчуцький НПЗ і те, чому він уже чотири роки не працює, після чого все стане на місце. Але прутін зробив крок, за яким тепер будь-які цілі на його території стають легітимними.

І ні, йдеться не про Керченський міст, хоча завалити його треба заради принципу. Велика територія курника є як його сильною стороною, так і слабкістю. Так, його транспортні комунікації відіграють значно більшу роль, ніж в Україні, і насправді пошкодження лише кількох мостів через Волгу покладе курник намертво. Не кажучи вже про мости за Уралом, які можна порахувати на пальцях однієї руки. Удари по них запустять невідворотний дезінтеграційний процес у Сибіру і Далекому Сході.

Але це – надто складна і витратна справа, на що вказує епопея з Керченським мостом. Проте курник наповнений іншими цілями, які уразити набагато легше вже наявними засобами, а наслідки цих уражень будуть настільки важкими, що НПЗ здадуться прутіну легкою прогулянкою. Причому це стосується не тільки транспорту, а й інших сфер діяльності курника як єдиної системи. Гадаю, що у наших військових давно є банк цілей, який до певного часу залишався за червоною межею, але, напевно, вже є плани їх ураження тим, що просто зараз є на озброєнні Сил оборони.

Так наприклад, практично все авіаційне сполучення всередині курника та його сполучення зі світом відбувається через московський авіаційний вузол. Частина цього сполучення проходить через Санкт-Ленінград і його аеропорт «Булково». До московської агломерації у нас долітає буквально все, крім балістики. Досвід ударів по цілях у підмосков’ї є. Тому виведення з ладу навігаційного обладнання і складів ПММ є цілком вирішуваним завданням. Ось так вкласти «Внуково», «Домодєдово» та «Шереметьєво» можна якщо не впродовж однієї ночі, то за пару заходів – точно.

А потім – достатньо зробити те саме з пітерським аеропортом, і на цьому пасажирське авіасполучення в курнику буде паралізовано. Воно, звісно, можна перевести частину рейсів на регіональні аеропорти, але сам факт того, що аеропорти пішли під ніж, – зробить свою справу. Ніхто не знатиме, закінчили Сили оборони відпрацювання столичних аеропортів чи ні. Вони не знатимуть, зате виходитимуть із гіршого. Тим більше що Україна офіційно попередила про небезпеку авіаційного сполучення в курнику.

Щойно пройде ця хвиля, відразу згадуємо про те, як лапті б’ють по нашій залізничній інфраструктурі, чого Україна ще не робила. До цього удари по залізниці припадали виключно на тимчасово окуповану територію України, а по їхніх залізничних вокзалах, депо та іншій інфраструктурі ще не били жодного разу. А, між іншим, вони мають низку вузлових станцій, які покладуть ще й залізничне сполучення. Знову ж таки, все це знаходиться в зоні досяжності наявних систем озброєнь і відпрацювати по цих цілях можна буквально в будь-який момент.

(Далі буде)