Автор: anti-colorados

Авторка перекладу: Світлана

Сьогодні у столиці закрито половину мостів через Дніпро при тому, що близько доби ворог чотири рази завдавав ударів по Південному мосту дронами. Вже не знаю, як так вийшло, що їх не збили перед мостом, бо всі, хто перетинає річку перед повітряною тривогою, скажімо так – знають, як виглядають ці споруди щодо захисту з повітря. І наскільки мені відомо, в районі Південного мосту ППО працювала з більшою ефективністю, ніж десь поряд. Тож як чотири дрони змогли долетіти до мосту і влучити в нього – не знаю. Але очевидно, що саме тим, чим ворог зараз атакував міст, завдати йому якихось серйозних пошкоджень навряд чи вдасться. Але вранці кілька мостів було закрито, причому частина з них – не зазнала атак.

Можу припустити, що закрили їх не для того, щоб виконати транспортний колапс, а для якихось невідкладних інженерних заходів, які вже давно треба було зробити саме на противагу подібним діям ворога. Швидше за все, саме ці заходи лежать у зоні відповідальності військової адміністрації, яка завжди виглядала чимось бутафорським та безглуздим. Але будемо сподіватися на те, що мости закрили саме з цієї причини, а не чомусь ще.

Але вся ця ситуація вказує на те, що ворог справді потрапив у відчайдушне становище на фронті. Вчора прутін на своєму фрик-шоу «Валдай» розповідав про те, що наступ просувається у встановленому темпі і що взагалі все добре. Але незалежні джерела і навіть самі лапті пишуть, що прутінські плани щодо наступу в напрямку Краматорська провалилися. Якщо хтось не в курсі – нагадуємо: днями у лисого дзюдоїста день народження, і якийсь серйозний прорив фронту в цьому напрямку із захопленням населених пунктів мав стати подарунком фюреру, який той рясно винагороджує підвищенням звань, посад, медалями та орденами.

А в цьому випадку і на цьому напрямку «подарунки» мають явно негативний характер. Мало того що темп наступу впав практично до нуля, то й ЗСУ почали відбивати раніше захоплені території, а найголовніше – оформили кілька, нехай і невеликих, котлів, де здалися кілька сотень тих окупантів, які й мали піднести подарунок прутіну. Ба більше, зараз ворожі оглядачі не шкодують барв, описуючи ситуацію під тимчасово окупованим селищем Ямпіль на тому самому напрямку. За їхніми словами, ЗСУ рухаються в його напрямку настільки загрозливим чином, що цей важливий логістичний вузол може бути повністю відрізано від основних сил.

А з урахуванням географічних особливостей, а саме – конфігурації річки біля нього, може утворитися ще один, вже значно більший котел. Ці розмови виникли на тлі того, що за даними зет-блогерів, сили, які там перебувають, запитували «добро» на відхід, але отримали наказ триматися зубами за цей населений пункт. Очевидно, що якщо лапті не зроблять чогось кардинального і рішучого на цьому напрямку, то неприємності, які вже сталися, здадуться ранком у дитячому садку в порівнянні з тим, що там може бути. Але хоча б щось фюреру продемонструвати треба, і тому – ми зараз спостерігаємо несиметричні дії ворога, що переступив межу, яку ЗСУ довгий час не перетинали навіть у тому випадку, коли це можна і потрібно було зробити вже давно. І тепер певну рівновагу в цьому питанні було явно і безпосередньо порушено, що, безумовно, розв’язує руки нашим військовим найбільш безпосереднім чином.

(Далі буде)

Від Svitlana

3 коментар до “Про подарунки (Частина 1)”
  1. У нашій країні все бутафорія, законодавча, судова та виконавча влади, в також потужний портрет. Питання чому? Відповідь: наслідки діяльності московського бабла та 73% ідіотів. От що з цим робити, ніхто не знає. Знесуни запакували язика до сраки, радіють зеленій брехні та кричать ” три ку” зеленим штанами. Отака сумна правда, малята. Мусарні у нас 15 повнокровних дивізій, тцкунів 3-4 корпуса, воювати нікому. Всі кращі ППОшники захищають арабів, а у нас мости рушать. Може пора?

    1. Якщо ваше “пора?” – відносно 5-6 влучних пострілів, то я про це волаю з 24.02.22.

Коментарі закриті.