Автор: anti-colorados

Авторка перекладу: Світлана

ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ

Існує хибна думка про те, що відомий діяч давнини Архімед був лише математиком, а не менш відомий середньовічний вчений Абу Алі-ібн-Сіна був тільки лікарем. Насправді обидва ці історичні персонажі були ще й філософами, а найдивовижніше тут те, що між ними був ментальний зв’язок, і ось у чому він полягав. Як відомо, крім суто теоретичних досліджень, Архімед був винахідником різних механічних пристроїв, у тому числі і гвинта, названого на його честь. У ті часи цей гвинт застосовували як механічний насос для води і для низки інших цілей.

Через деякий час Авіценна як лікар знайшов інше застосування гвинта і здогадався, що це призначення було передбачено ще винахідником, бо воно рівною мірою стосувалося механіки і медицини. У результаті до нас дійшло відоме вираження про те, що на хитру частину тіла завжди знайдеться інша частина тіла з гвинтом. Цей принцип розігрувався в історії стільки разів, що це просто неможливо порахувати, і він розігрується просто на наших очах.

Інша справа, що ми не завжди можемо побачити цей принцип, схований в очевидних подіях. Але перш ніж побачити його прояв у поточних подіях, наведу кілька історичних прикладів із Другої світової війни, про які багато хто досить добре знає, а решта – хоча б щось та чула про це. Отже – два приклади.

ПРИКЛАД № 1

Про війну на Тихоокеанському театрі військових дій ми писали вже досить багато, але зараз ітиметься не про конкретні битви чи військові плани, а про принципи, які зіткнулися в тій війні. Як відомо, японці, безумовно, могли будувати дуже добре, а американці могли будувати багато. До речі, з німцями – та ж сама історія, але в цьому випадку – звернемо увагу на Японію. Про те, що американці здатні будувати багато, керівництво Японії попереджав адмірал Ямамото, який свого часу навчався і працював у США, а до грудня 1941 – командував імператорським флотом і, відповідно, координував планування бойових дій з Америкою.

Ще перед першим ударом він дав прогноз, який незабаром справдився. Ямамото сказав, що Штатам знадобиться до року часу, щоб розгорнути масове виробництво озброєнь, і тому кампанію на Тихому океані слід вкласти в цей рік, бо далі все буде погано. І треба зазначити, у війну зі Штатами Японія вступила як сильна сторона, тому що здебільшого озброєння перевершували американські як за якістю, так і за кількістю.

Але як потім виявилося, американці, здобувши низку хворобливих поразок, і не тільки в Перл-Харборі, повністю переглянули свої підходи до війни і, відкинувши все те, що не спрацювало, почали будувати нову стратегію. А як завжди, стратегія повинна будуватися від самого початку – з причин війни та з тих цілей, які ставить ворог. Вже постфактум більшість дослідників дійшли до висновку, що військове зіткнення в Тихому океані було неминучим і все впиралося тільки в той час, коли воно почнеться.

(Далі буде)

Від Svitlana

2 коментар до “Про ресурси і концепції (Частина 1)”
  1. Але як потім виявилося, американці, здобувши низку хворобливих поразок, і не тільки в Перл-Харборі, повністю переглянули свої підходи до війни і, відкинувши все те, що не спрацювало, почали будувати нову стратегію. ….. И как подытожил Черчиль: …. американцы ВСЕГДА найдут правильное решение, правда перепробовав все остальные!

Коментарі закриті.