Автор: anti-colorados
Але тут є ще один варіант. Якщо Республіканська партія зазнає катастрофи на виборах, провину за це покладуть саме на Додіка, і внутрішньопартійна солідарність зруйнується. Сам же «великий» стане настільки токсичним, що всі, хто зараз пишається своїм холуйством, перебуваючи поряд, відразу від нього відхрестяться заради своєї політичної кар’єри. І якщо таке станеться, то ще не факт, що республіканці та Венс впишуться за нього шляхом помилування, бо під час такого шухеру кожен сам за себе і випливає як може. Така тактика чітко діє у Штатах, і плюс до того, той, на кого звалюють усю провину, має стати ізгоєм, якого засуджує навіть власна команда.
Якщо все це враховувати для оцінки того, що зараз виконує Додік, то все інше стає на місце. Ось ці промови про дизель виникли на тлі розгрому, який хусити влаштували саудитам, які почали бойові дії проти «армії у шльопанцях» буквально напередодні. За різними даними, саудити погодили свої бойові дії з Додіком, але ніхто не очікував, що буде такий розгром. Ба більше, тепер у хуситів є новітня бойова техніка та зброя, яка була у проксі саудитів і куплена в США.
Бачачи такий розвиток подій, королівство попросило про військову допомогу в США, і Додік їх кинув. Цей хід зараз вивели за дужки і намагаються не коментувати, бо саудити, за великим рахунком, діяли в інтересах США, а можливо, і на їхнє прохання, і виходить, що Додік уже кинув усіх своїх союзників, причому – найжорсткішим і найганебнішим чином. І на цьому тлі хусити вдарили по наземному нафтопроводу, яким Аравія виводила свою нафту в Червоне море, після чого той зупинився, з усіма наслідками, що випливали з труби.
Це відразу відбилося на ціні нафти і, відповідно – нафтопродуктів, і ось тепер Додік намагається перекласти провину з хворої голови на здорову, мовляв, «Не виноватая я, он сам пришел!» Ну, а найкращою ілюстрацією того, як виглядає те, що несе схиблений дід, є маленький скриншот зі стрічки новин «нейтрального» російського видання:
Тут навіть коментувати нема чого. Ну, і просто нагадаємо про те, що буквально вчора його зять Кушнарьов розповів пресі про те, що єдиним пунктом, який гальмує перемир’я у війні росії з Україною, – позиція України щодо територій. Насправді пацієнт, який не має жодного поняття про норми міжнародного права, озвучив позицію прутіна, і виглядає вона просто: миру немає тому, що Україна відмовилася капітулювати. Якщо він мав на увазі щось інше, то, напевно, Україна могла б узяти на себе зобов’язання справді не торкатися територіальних питань на найближчі десять років. За цей час нам точно не буде ні до Кубані, ні до Зеленого Лугу.
З іншого боку, про дизель цілком можна міркувати так, що, мовляв, ми взагалі не будемо бити по жодних цілях на території курника, просто нехай вони виведуть свої війська з України і перестануть самі обстрілювати нашу територію. На тому обстріли їхніх НПЗ та іншого буде закінчено. І ще один важливий момент. Усі ці розмови про дизель виникли після поїздки Вітька і зятька до Москви. Можна не сумніватися, що прутін попросив через них озвучити цю «вимогу».
Це вже увійшло в постійний режим, починаючи з особистого прохання прутіна не вбивати його під час параду на червоній площі 9 травня. І якщо він просить вже про НПЗ, то це – найкраща оцінка роботи наших Сил оборони. Ну, а ми чудово знаємо, як Додік любить, щоб його просили і навіть благали. Він отримує нестерпне задоволення, коли перед ним принижуються, а особливо коли це робить прутін. Тільки цей пацієнт діє за принципом: «Плевать на унижения! Да, я готов унизиться!…» Власне кажучи, факт приниженого прохання вже цілком достатній для того, щоб Додік відразу продав що завгодно і кого завгодно, та хоч і саму Америку з її величчю. В цьому вже немає жодних сумнівів.
Але знову ж таки, все це має якийсь сенс до 3 листопада – дня виборів у США. Далі буде зовсім інша історія. Принаймні, все до цього йде. Тож уся ця словесна діарея, що виходить від власника найнестерпнішого у світі чуба, зовсім не дивна. Ба більше, її не варто розглядати з позиції україноцентричності. Те, що він щойно зробив із саудитами, як він поливає Ізраїль, Канаду, Мексику чи ЄС, ми майже не чуємо, бо наші події нам безумовно ближчі й болючіші. Проте там він відтягується навіть ще гірше.
А все тому, що Штати зараз продемонстрували те, чого від них ніхто й ніколи не очікував, – повну відсутність механізму противаг. І якщо в принципі на щось подібне можна було б очікувати від демократів, то від республіканців такої ганьби ніхто не очікував. Саме тому ми й звертаємо таку увагу на прийдешні вибори, які можуть відновити нехай і не весь цей механізм, то значну його частину – напевне, бо на це в США вже дозрів запит суспільства. Тому – спокійно спостерігаємо за розвитком подій там, у Штатах, і особливо – у нас, помічаючи тих, хто тут починає битися в істериці, щоб… Загалом кожен для себе може зробити свій висновок – щоб що.
Уважно слідкуємо за повідомленнями ГШ та СБС, щодо ударів по НПЗ та портам відвантаження нафтопродуктів. За 2-3 дні стане ясно на чиїй стороні партнер та його кагал.