Signature: HxYGGTRdPZwsrbftz7yHk/ZRf23LD/0Q/d4TTf3Gx0uNtGCwBunngDKC8lzAwaQAcpPet4F6tvOsDq8mi1fJU3ZqE/9ZO8w/uYVE2UJSNBfEHbYHr7ew7bN+sil0rc92OItpCnRta+XHOqyCqTs2Wer0rAOkUkeOg9SFe4f707NjmFkfdnEvRXlt5dWQzmZdEg+EWPfs7TPdKFUOFtTqygmCLdlfZ8w5O/FqHqAz274+MoMSC50zxpYJcTKXZOJWRPoOKBmyuGGAK6DzVa0a+P0o8JmIiVFi0cJqBlavo32ZajTC+cB6aAIcChOmTmaXIBQ+Pma9N3UsmgzY4oundMv/dITIjQnGPxiav/bSCaHzD8WFRDLjVUZE70oRRePjXN5/pii/CqulmYYlQiZXE0RRNv1/mynx/IByej3c+j4ipnSPj//8xqJes0Mv0+hPD+dH9CRqJ++U4FiuFJISdKDdmVJYGR63d4AKZK4RsQeM5esy1qAcx6oW8yoziiCTF+GHMDIoNgS43FPCuI6renpCvOp8qtDSM6lwdmth3GZkgbU/5LhwgS/RCnt39+UVcsflz7nI0HXCwLNSqWNsHl+6rBtWrov7fPZATMjrq1+GQXZsccb5EaF1cb8YQwiGPGluioSNAuILNOQ6HN8aF2BhkrjOJYW2BfxuB5S5u4k2IlgcS1r0TmV8+g1Lqql1FjQ32FC3+XbkJZGcQBiCtSBH/sdZ37d8lKMODQtoFoxmZCnrb4dXBiNqE/iM9UrfZ21ZDFvhy6KDv5PF/qsN+V80VAmXhM9kgIJdgDy1xOYxQfmHqUp3PSNWwbeiEA8PIsAi+odaZ3hHpZ7SqIlotEVa6SNB9c43FWbSLvlJod5QtgERrsh8AGXOeSBwBBPNXMEYv11RuZThs1yAg69QylF8n8ZDB+GVysNc4RpzO0zQwGcbXWi72idytBPcCRT/Tvnk0dzIebMorc8LBteCmpl2Q0Ypd+WTZBTXHRyDAxk=

Автор: anti-colorados

Цього разу, коментуючи цей вузол зовнішньої політики курника, навіть ворожа преса частково перестала крутити кормою і розповіла про те, які умови ультиматуму озвучив Сі. Щоправда, всю програму, запропоновану китайським імператором, вони ще не наважуються розгорнути, а лише коментують те, що вже й так вийшло на публіку з першоджерела. Тобто публіці тепер пояснюють, що саме мав на увазі Сі, коли говорив про відсутність прогресу щодо цін:

«Китай розраховує платити близько $50 за тисячу кубометрів – стільки ж, скільки російські споживачі, або $120–130 – за ціною для російських промислових споживачів, а росія пропонує орієнтуватися на вартість газу в «Силі Сибіру-1» –  близько $250–260 за тисячу кубометрів. Це приблизно на 40% нижче за ціни «Газпрому» для покупців у далекому зарубіжжі, які становлять близько $420».

Насправді тут про ціни сказано не все. Ось цей рівень цін Китай вимагає застосувати до всього газу, що йде або може йти в Китай. Тобто він встановлює ціну не тільки для газу, який може піти гіпотетичним газопроводом СС-2, але й для того, що йде газопроводом СС-1, який вже діє. А це – не що інше, як траурний марш для «Газпрому». Прутіну простіше не мати взагалі ніякого контракту, ніж такий, що обвалить ціну газу за чинним контрактом. Таке він точно не зможе подати в курнику як перемогу, з усіма відповідними наслідками.

Обізнані люди в «Газпромі» якось сказали, що в один із таких раундів прутін заявив Сі з приводу ціни дослівно таке: «На это я пойтить не могу!» – і аргументував це тим, що тоді «Газпром» збанкрутує, на що імператор відповів, що не дасть «Газпрому» збанкрутувати, якщо той перейде у власність Китаю, і порадив прутіну навіть не хвилюватися про це. Але зрозуміло, що прутін не може повернутися до москви і сказати: «Пацани, «Газпром» уже можна не годувати, він тепер не наш».

Прутін чудово розуміє, що загалом він поки що може виконувати все, що завгодно, але саме за такі «боки» він отримає чорну мітку. Просто будь-хто, хто зважиться на бунт, піднесе на прапор це питання, і прутіна порвуть. А те, що такий сміливець знайдеться, можна не сумніватися, бо з такими картами на руках, як здача корінних інтересів Китаю, свою гру може зіграти навіть начальник його власної охорони. Тому саме з Китаєм він сам себе загнав у цугцванг, і виходу з нього рішуче не видно. А найнеприємніше те, що війна з Україною тут взагалі не відіграє ролі. Тобто він докладає зусиль до свідомо марної справи і, навпаки – не може вирішити ключових питань, які потрібні общаку.

І ось на тлі цього – дуже неприємна тенденція. Сі відверто ігнорує багатоходівника і робить це абсолютно принизливим чином. Ушаков не наважився додати, що особистого спілкування з прутіним у Сі не сталося через його зайнятість. А зайнятий він спілкуванням з лідерами інших країн, на яких у нього знайшовся і час, і бажання. Тобто китайський імператор навмисно і жорстко вказав прутіну на його місце, і мало того, звернув на це увагу всіх присутніх. І ті оцінили не тільки те, що тепер Сі визначає місце пу, а й те, що пу покірно приймає це місце, і вже мало хто сумнівається в тому, що якби Сі забажав, щоб прутін покукурікав на очах у присутніх, той би ще й крилами фігурно поплескав, бо якщо ні – Китай одразу зупинить торгівлю, і цей бройлер просто загнеться за кілька місяців, а Захід його вже не стане рятувати. Ось така картина вимальовується просто зараз.

Від Svitlana

8 коментар до “Переговори в «пісуарах»? (Частина 2)”
  1. А усе почалося з простої речи – прутіна потягло на велич.

    1. Олександр БІлий : 10 Вересня, 2026 о 7:23 pm
      …прутіна потягло на велич. – трупіна треба натягти на величезний осиновий кіл!

  2. Мені здається, що китайці могли б просто віддалено виключити програмне забезпечення на своїх високоточних металообробних верстатах з ЧПУ, які вони постачають до Лаптєстану. І вся росіянська оборонка була б вимушена або зупинятися, або переходити на такі милі дідівські верстати заводу “Красный пролетарий”.

    1. Нема китайських високоточних чпу. А те що е там механіка від німців або японців.

  3. треба швидше кінчати з ямальським (та іншими) хрестами допоки уйло не втюхав сибір сі за безцінь

Коментарі закриті.