Автор: anti-colorados
Так, стало відомо, що італійська компанія Leonardo, яка має свою філію в Україні, вийшла на фінальний відрізок роботи зі створення нової системи координації засобів ППО Michelangelo Dome. По суті, це архітектура управління та інтеграції, яка поєднує чужі засоби ураження – ракети, ЗРК, лазери, РЕБ, корабельні та авіаційні системи, але сама не має «бойових модулів» або «ефекторів» у фізичному сенсі. Тобто це надбудова над усіма засобами, які так чи інакше зав’язані на вирішенні завдань ППО. Сам виробник так описує свою розробку:
«Michelangelo Dome – це «архітектура», а не ЗРК
Офіційні матеріали підкреслюють:
- система не є самостійною зброєю,
- вона об’єднує сенсори, командування, кіберзахист та координовані ефектори,
- ефектори – це наявні засоби ураження, які підключаються до мережі.
«Coordinated effectors» ≠ власні ракети
Термін означає, що Michelangelo Dome:
- отримує дані від усіх сенсорів,
- аналізує загрозу,
- призначає оптимальний «шутер» (Patriot, SAMP/T, корабельний ЗРК, лазер, РЕБ тощо),
- координує їхню роботу в єдиній мережі.
Але сам Dome не має ракет, гармат чи лазерів».
Як видно, це саме той елемент загальної системи ППО, який прямо впливає на її ефективність у широкому сенсі слова. Адже в цьому випадку йдеться не тільки про максимально гарантоване ураження повітряної цілі, а й про те, щоб уразити її в потрібний час, у потрібній точці і головне – найбільш відповідним засобом ураження так, щоб витратити менше боєприпасів і не використовувати засоби ураження, надмірні для конкретної цілі.
Зараз ми це розуміємо як ніхто, бо відстріляти «важкі» боєприпаси по цілях, які можна було уразити чимось доступнішим, – можна, і гарантія ураження буде вищою, але коли ці боєприпаси закінчаться і поповнити їх буде нічим, то всю попередню ефективність буде змито просто одним рухом. А коли йдеться про загрозу з повітря, то прийняття рішення про те, чим, як і де слід уражати ціль, має бути миттєвим і на підставі безлічі змінних.
Буквально вчора у транспорті довелося послухати одного нашого лисого експерта, який з виглядом ментора іноді видає таку дикість, що виникає бажання заткнути носа й покинути приміщення. Так от, він у вигляді жарту гумору розповідав про те, що «Гепарди» виявилися неефективними проти реактивних дронів, бо ті літають вище, ніж снаряд може його уразити. Оце якраз і є те, для чого потрібна нова італійська система.
Адже яким би реактивним не був дрон, він уражає наземні цілі, а це означає, що на термінальній ділянці польоту він летить на висоті, де його може дістати і «Гепард», і інші засоби ураження. Просто для цього треба вирахувати ділянку траєкторії польоту цілі, на якій вона стає доступною для таких засобів ураження, і миттєво видати відповідні цілевказівки, не витрачаючи дорожчі боєприпаси на маршовій висоті польоту.
Це – ескіз того, як можна підвищити ефективність роботи ППО, просто змінюючи алгоритми, не чіпаючи ТТХ засобів ураження. Той же «Гепард», який не може дістати реактивний дрон на більшій частині траєкторії польоту, стає вкрай ефективним у конкретний час і в конкретному місці. Але тут рахунок іде максимум на десятки секунд, і тому все має працювати під управлінням розумної техніки. Ну, а найголовніше – ця система в передсерійному екземплярі приїде в Україну ще до кінця поточного року. І це – високотехнологічна і головне – несиметрична відповідь на нові загрози ворога. Словом, прорвемося. Ворог ще вмиється власною божою росою і сьорбне щастя з прутінських валіз.