Таємне і явне (Частина 1)

Автор: anti-colorados

Авторка перекладу: Світлана

ТАЄМНИЙ ПОЛКОВНИК

Як відомо, днями у виконавця естрадних пісень Кобзона з’явився новий слухач, який отримав свій квиток у передмісті Санкт-Ленінграда, де розташовано великий мікрорайон, 70% якого заселено військовими. Власне, сам процес відправлення на концерт як для глибокого тилу курника нічим особливим не виділяється. Пацієнт сів у свій джип «Джиллі», втиснув педаль газу і слідом за звуком роботи двигуна, виразно почув: «Как в костре потухшем таял уголек». Загалом нічого нового, і це був навіть не самокат чи подарунок на ювілей, а банальний автомобіль.

На цю історію взагалі не варто було б витрачати стільки часу і навіть можна було списати подію на те, що, заправляючи китайський автомобіль тим, що в курнику називають бензином, подібного розвитку подій можна очікувати будь-де, але буквально щойно в Мережі з’явилися подробиці того, як воно сталося. Спираючись на свої джерела, місцеве видання «Фонтанка» пише про те, що захід було проведено у стилі Моссаду, де сам концерт організувала невідома дівчина – мешканка «колиски революції».

За даними видання, вибуховий пристрій в автомобіль полковника встановила 24-річна дівчина, з якою кілька місяців поспіль віртуально спілкувався «представник ЗСУ» і розповів їй про те, що роблять російські військові в Україні. В результаті та дала згоду на те, щоб ліквідувати одного з воєнних злочинців. А далі, діючи за інструкцією свого знайомого, вона вночі встановила вибуховий пристрій під днище автомобіля і відразу вирушила в аеропорт «Пулково», звідки вилетіла до Туреччини.

Наскільки можна зрозуміти, її особу досить швидко було встановлено, швидше за все, за камерами відеоспостереження, після чого до Туреччини було відправлено терміновий запит на її затримання. Але звідти надійшла відповідь у тому плані, що панночка вже вилетіла рейсом до Кишинева і, швидше за все, вже перебуває в Молдові, а можливо – і в Україні. Зрозуміло, що дістати дівчину вже не вдасться, і тому справу можна закривати. Ну, а стиль Моссаду тут простежується швидше не у способі ліквідації полковника, а в техніці евакуації.

Як відомо, ізраїльтяни подібні операції запускають лише в тому випадку, коли опрацьовано план практично миттєвої евакуації оперативника. В цьому випадку позитивним моментом виявилося те, що від моменту встановлення вибухового пристрою до його спрацювання було досить багато часу, щоб коли підуть по її слідах, вона вже опинилася поза досяжністю силових структур лаптів. І ось, спираючись на всі ці дані, можна сказати про те, що лаптям уже досить багато відомо з приводу того, як усе було зроблено (якщо це не версія прикриття, звичайно), і мало того, вже пішли витоки в пресу, але ім’я полковника досі не засвітилося, хоча в подібних ситуаціях навіть імена генералів спливали досить швидко. Звідси виникає запитання про те, що це за полковник такий був хитрий, що його прізвище залишається закритим навіть при витоках більш пікантних подробиць?

Ну, а профільні військкори скиглять, що якщо вже ліквідації дійшли до рівня полковників, то справи кепські. І тут уже мова не про те, що ціллю можуть стати діячі з простими погонами, а, швидше, про той обсяг інформації, який має противник (ми), і що відповідно до цієї інформації, ліквідаційний список будується не на підставі звань чи посади, а за критеріями, пов’язаними з тим, що фігурант накоїв в Україні. І ось цей висновок натурально доводить діячів до ус*ачки, бо в такому випадку ніхто не знає, кому завтра посміхнеться дівчина 24 років.

(Далі буде)