Довга ніч (Частина 4)

Автор: anti-colorados

Хтось може сказати, що насправді не варто змішувати США й Додіка, але це слід адресувати саме Додіку, який усе це змішує з ла*ном і брудом кожен божий день. США показали, що здатні обрати таке на пост президента, і це – не помилка, а система. Адже його обрали вдруге, а крім того, виборці проголосували за настільки імпотентне стадо в Конгресі, що воно, навіть розуміючи, що його партійний лідер – безумовний шахрай, корупціонер і, швидше за все – шпигун, не здатне навіть подати голос на цю тему. Все це обрали американці, і вони це можуть зробити ще, а тому у світі йде фундаментальний перегляд того, що собою являє Америка в принципі.

Ну, а Додік руйнує репутацію просто у щодня і робить це в режимі бульдозера. І тут війна в Україні для всіх стає індикатором того, що в США готові дивитися крізь пальці на те, що божевільний старий руйнує сам фундамент, на якому стоїть реноме колишньої наддержави. І це якраз видно зі знищення балансу між правами та обов’язками. Тромб публічно намагається нав’язувати своїм союзникам і партнерам те, що йому хочеться, але при цьому не виконує навіть тих зобов’язань, які Штати самі за собою закріпили та виконували поколіннями.

Між іншим, це стосується не лише нас чи Європи, а й союзників США на Близькому Сході, в тому числі й ключових – Ізраїлю та Саудівської Аравії. Там уже все зрозуміли і дуже швидко готують варіанти дій без опори на США. Ізраїльська преса, хоч і дуже стримано, але пише про те, що військові вже мають власні плани щодо тих загроз, які Ізраїль вважає критичними. А саудити стали відгрібати пізніше, і тому зараз їм набагато складніше. Ізраїль має дублену шкуру щодо агресивних дій сусідів, а саудити тільки зараз, отримавши кілька прильотів по головній повітряній гавані країни, стали повертатися в об’єктивну реальність і вибудовувати нову конфігурацію безпеки, включаючи і різке збільшення взаємодії з Ізраїлем.

Ну, а з Україною все набагато показовіше. І справа тут не тільки в тому, що Тромб зараз переступає через низку законів, які регулюють вузол проблем через війну, а й через той самий Будапештський меморандум, який уже всім набив оскому. Так, відверті зрадники Кравчук і Кучма народили фількіну грамоту й підписали папір, яким можна було підтертися одразу після того, як Льоня поставив на ньому свій автограф. У тексті документа немає зобов’язувальної частини, і тому ті самі Штати на свій розсуд можуть гарантувати безпеку України, а можуть цього й не робити, але діяти проти безпеки України і тим більше – на користь агресора, який на неї напав, – це межа підлості, яка утилізує авторитет США просто оптом. Після того, що зараз виконує Додік, віри до США ні в кого не буде, і дуже надовго. Навіть після того як у труні зітліє чуб Додіка, Штати пожинатимуть плоди того, що він зараз сіє, і, між іншим, він це робить, маючи мандат виборців та республіканського Конгресу. Тому всі ці помиї, якими він обливає свою країну, готували вони всі разом, і відокремлювати населення США від того, що ними править, може тільки дурень.

До речі, в нас – та сама історія. Зелену корупцію обрала переважна частина виборців, які вирішили відголосуватись у 19-му році, і, між іншим, вона ж проголосувала і за суцільну корупцію та злодійство, які назвали себе «слугами народу» заради стьобу над ідіотами. Тож тут воно працює тільки так, і ніяк не інакше. Але Україна ніколи не була наддержавою і не планувала нею бути, а тому не піднялася на такі висоти і падати їй не так далеко і низько, як США. А от Америці доведеться ще десятиліттями пережовувати пиріжки з ла*ном, які спік схиблений гольфіст. Скажімо так, мало яка країна опинилася під владою іноземного шпигуна, а тим більше – така величезна.

(Далі буде)