Автор — Тимур Литовченко
Група №1: Стратагеми для перемоги
Стратагема 1:
«Обдурити імператора для того, щоб він перетнув море»
(Стратагема шапки-невидимки)
Необхідно маскувати власні цілі.
Походження Стратагеми пов’язане з наступною історією: імператора, який сумнівався в необхідності перепливати море, переконані в необхідності такої подорожі наближені запросили відпочити в будинку на узбережжі. Будинок (який насправді був замаскованим кораблем) відчалив, тільки-но імператор заснув, і перетнув море. Таким чином були подолані сумніви «сина неба».
ТЛ: Стратагема шапки-невидимки була блискуче використана в процесі розкрутки майбутнього кандидата в президенти Володимира Зеленського. Справді, коли «95-й квартал» знімав перший сезон телесеріалу «Слуга народу», навряд чи хтось міг всерйоз подумати про те, що виконавець головної ролі колись піде у владу так само, як і кіношний «президент Голобородько». Але ж це сталося!!! Отже, три сезони комедійного телесеріалу плюс повнометражне кіно — це й була неявна, прихована частина майбутньої передвиборчої кампанії Зеленського, що дозволила йому «перетнути море» електоральних симпатій.
Стратагема 2:
«Обложити державу Вей для порятунку держави Цзяо»
(Стратагема ахіллесової п’яти)
«Лобова» атака не завжди ефективна й іноді небезпечна — тоді краще діяти приховано, непрямими методами.
Зміст Стратагеми полягає в можливості перемоги над ворогом за допомогою непрямого впливу на нього через створення небезпеки для одного з його незахищених ключових елементів або процесів. Походження Стратагеми таке: в період феодальної міжусобиці IV ст. до н.е. армія держави Лі врятувала свого союзника — державу Цзяо (Чжао), що потерпала від облоги ворога, держави Вей. Для цього армія Лі взяла в облогу незахищену столицю Вей. Тоді війська Вей були змушені поспішити на допомогу власній столиці й відмовитися від подальшої облоги Цзяо.
ТЛ: Пригадайте, як 7 травня 2014 року Володимир Путін раптом почав просити так званих «представників південного сходу України» відкласти самопальний референдум, раніше намічений на 11 травня. А все чому?! А тому, що під час перемовин з президентом Швейцарії, чинним на той час головою ОБСЄ Дідьє Буркхальтером президент РФ дістав потужного удару по своїй «ахіллесовій п’яті» — по банківським рахункам…
Стратагема 3:
«Позичити ніж і вбити людину»
(Стратагема підставної особи)
Необхідно враховувати можливість виведення ворога з ладу чужими руками, уникаючи при цьому привернення уваги до себе.
ТЛ: Російська Федерація діє таким чином постійно. Зокрема, в теперішньому воєнному конфлікті на Донбасі сама РФ нібито жодної участі не бере, натомість проти України воюють дві проросійські «прокладки» — ДНР і ЛНР. Ґрунтуючись на цьому «кремлівські вежі» намагаються представити весь цей збройний конфлікт як «громадянську війну на Україні».
Аналогічно більшовицька Росія діяла сто років тому: проти загальновизнаної світовою спільнотою УНР воювала більшовицька «прокладка» — УСРР зі столицею в Харкові. І згодом радянська історіографія теж назвала це «громадянською війною на Україні».
Стратагема 4:
«Відпочиваючи, чекати на виснаженого ворога»
(Стратагема виснаження ворога)
Необхідно шукати шляхи для виснаження потужного ворога.
Походження Стратагеми пов’язано з історією походження Стратагеми 2: після того як війська держави Цзяо почали поспішне повернення додому для порятунку обложеної столиці, генерал, який командував військом держави Лі, заздалегідь вибравши місце для засідки, протягом кількох днів непомітно «обживав» це місце, чекаючи на підхід стомленого тривалим маршем війська Цзяо, розтягнутого в похідну колону, щоб завдати йому нищівної поразки.
ТЛ: Подібну тактику СРСР застосував у війні проти Польщі у вересні 1939 року. Мотивуючи це «зайнятістю» РККА боями на Халхин-Голі, Сталін не поспішав кидати своїх вояків у бій, вичікуючи, коли гітлерівський вермахт достатньою мірою знекровить польські війська. «Звільнення» Західної України та Західної Білорусії розпочалося тільки 17 вересня 1939 року.
Стратагема 5:
«Скористатися пожежею для грабунку»
(Стратагема стерв’ятника)
Необхідно отримувати вигоди і переваги від проблем ворога, розглядати можливості нападу, коли він перебуває в скрутному становищі.
ТЛ: Цю стратагему Російська Федерація блискавично застосувала для анексії Кримського півострова в лютому-березні 2014 року, накинувшись на дестабілізовану революційними подіями Україну.
Стратагема 6:
«Здійняти шум на сході, напасти на заході»
(Стратагема відволікаючого маневру)
Необхідно використовувати удавані атаки й відволікаючі маневри для маскування напрямку головного удару.
ТЛ: Маючи протяжний російсько-український кордон, а також додавши до нього фронт між «прокладками» ДНР/ЛНР і Україною, Перекопський перешийок і, можливо, білорусько-український кордон, РФ має змогу одночасно виявляти активність на різноманітних його ділянках, маскуючи можливі напрямки головного удару при можливому переході війни проти України в «гарячу» фазу.
Група №2: Стратагеми для супротивника
Стратагема 7:
«Створити щось із нічого»
(Стратагема творчого перебільшення)
Необхідно інсценувати фантоми, щоб ворог прийняв їх за дійсність, яка насправді дуже відрізняється від таких уявлень.
ТЛ: Розповідаючи про цю стратагему, російські автори полюбляють наводити в якості прикладу «російської кмітливості» випадок з часів Вітчизняної війни 1812 року. Тоді Михайло Кутузов нібито наказав своїм солдатам не збиратися біля одного вогнища по 3-4 чоловіки, а розводити вогонь кожному індивідуально. Побачивши всіяний вогнями степ, французи вирішили, що російський полководець має під рукою грандіозну армію…
Однак задовго до цього прецеденту — наприклад, в 1556 році князь Дмитро Вишневецький (більш відомий під прізвиськом «Байда») привів під стіни татарської фортеці Іслам-Кермен у пониззі Дніпра (на цьому місці зараз розкинулася Каховка) велику флотилію козацьких «чайок». Татари вирішили, що фортецю штурмуватиме потужна армія… Насправді ж кожне судно вів лише половинний екіпаж. Продовжуючи в тому ж дусі, козаки «Байди» Вишневецького взяли грізний Іслам-Кермен мізерними силами.
А загалом, до подібного прийому вдаються навіть тварини: при наближенні ворога ведмідь здіймається на задні лапи, кішка вигинає спину дугою і буквально спинається на кігтях та ін.
Стратагема 8:
«Таємно відправитися в похід на Ченцанг»
(Стратагема обхідних шляхів)
Необхідно приховувати за будь-якою нормальною, всім звичною, ортодоксальною діяльністю щось ненормальне, незвичайне, неортодоксальне, несподіване для контрагента.
Походження Стратагеми пов’язано з історією виникнення в II ст. до н.е. династії Хань: один з претендентів на імператорський трон послав невелику частину свого війська ремонтувати зруйновані мости через ущелину, а сам таємно пішов на Ченцанг — плацдарм, який дозволяв вийти в тил іншому претенденту на престол і розгромити його.
ТЛ: Задля урізноманітнення, наведу приклад з пригодницького к/ф «Перлина Нілу». Пам’ятаєте момент, коли в присутності всього племені пустельних аборигенів Джек Колтон (Майкл Дуглас) зійшовся у двобої з сином вождя? Оскільки письменниця Джоан Вайлдер (Кетлін Тьорнер) мала б дістатися переможцеві двобою, а Джек катастрофічно програвав здорованю, вона попросила «Аль-Джахару» зробити бодай щось. Зглянувшись на нещасну, пророк почав жонглювати своєю парасолькою, потім дрючками й викидати інші дотепні фортелі, чим відволік увагу спочатку всього племені, а потім і самого сина вождя. Скориставшись цим, Джек Колтон розсадив об голову суперника величезний горщик — і досягнув перемоги.
Стратагема 9:
«Спостерігати за вогнем на протилежному березі річки»
(Стратагема невтручання, вичікуючи)
Необхідно прикидатися байдужим щодо критичної ситуації в таборі ворога, утримуючись від поспішних дій і чекаючи на розвиток ситуації в сприятливому для себе напрямі для того, щоб втрутитися лише тоді.
Походження Стратагеми пов’язано з війнами періоду розвалу імперії династії Хань (206 до н.е. — 220 н.е.): під час однієї з битв на Янцзи, в якій зійшлися всі три можливі претенденти на спадщину імперії (армії держав Вей, Ву і Шу Хань), військо держави Шу Хань спостерігало зі свого берега річки за пожежею в таборі військ двох інших держав-конкурентів, які супроводжували битву їхніх армій на іншому березі, але втрутилося тільки тоді, коли перемога була гарантована одній зі сторін, і зробило це таким чином, щоб всі плоди перемоги дісталися переважно державі Шу Хань.
Стратагема 9 часто застосовується перед Стратагемою 5.
ТЛ: Такої лінії поведінки дотримувався Сталін в початковий період ІІ Світової війни — з 1.09.1939 до 21.06.1941. Так, був «визвольний» похід в Західну Україну і Західну Білорусію, Фінська війна, приєднання до СРСР країн Балтії та Буковини. Однак масштаби цих сутичок не йдуть в жодне порівняння з тією пожежею, яку розпалив на європейських теренах Гітлер! Сталін же нібито не виявляв жодного інтересу до усіх цих подій…
Стратагема 10:
«Ховати за посмішкою кинджал»
(Стратагема лукавства)
Необхідно приховувати підступні задуми за улесливими словами і правильними фразами.
Походження Стратагеми пов’язано з придворним китайського імператорського двору VII ст. н.е., якому приписують люб’язне поводження з усіма — навіть з людьми, які йшли наперекір йому. Водночас легенда стверджує, що на таких людей чекало жахливе майбутнє…
ТЛ: Як відомо, «Схід — справа тонка», отож хто ще вміє «ховати за посмішкою кинджал», як не східні лідери?! Згадаймо, наприклад, з якою лагідною посмішкою «імператор Сі» сприйняв новину про те, що росіяни протягатимуть черговий газогін «Сила Сибіру» в Китай?! В 2014 році росіяни дуже раділи можливості переорієнтації газопостачань з Європи в країни Азійсько-Тихоокеанського регіону. Однак згодом з’ясувалося, що контракт Газпрома з компанією CNPC був укладений на умовах, вигідних лише Китаю. Для росіян же «Сила Сибіру» чи то має «мінімальну рентабельність», чи не окупається зовсім навіть у віддаленій перспективі…
Стратагема 11:
«Сливове дерево гине замість персикового»
(Стратагема цапа-відбувайла)
Необхідно враховувати можливість принесення в жертву когось (аж навіть до себе самого!) задля порятунку себе або інших поважних осіб.
Перша згадка цієї Стратагеми зустрічається в баладі часів правління династії Хань (206 до н.е. — 220 н.е.): коли на корені персикового дерева напали мурахи, сливове дерево, що росло поряд, накрило своїм корінням коріння персикового, тим самим врятувавши його… але при цьому загинуло.
ТЛ: По завершенні IIWW на Нюрнберзькому процесі сталінський СРСР вміло виставив себе «жертвою німецько-фашистської агресії» та вписався в коло обвинувальників — хоча насправді був одним з призвідників війни. Таким чином, гітлерівська Німеччина перетворилася на цапа-відбувайла, а комунізм так і не був засуджений в якості тоталітарної ідеології.
Стратагема 12:
«З легкою душею повести за собою овець»
(Стратагема щасливого шансу)
Не можна (з гамлетівськими сумнівами) «виганяти» удачу, якщо вона «постукала в двері».
Вислів виник в XII ст. н.е. і пов’язаний з легендою про мандрівника, який зустрів вівцю, що відбилася від отари — він узяв тварину з собою.
Група №3: Стратагеми для нападу
Стратагема 13:
«Бити палицею по траві, щоб налякати змію»
(Стратагема провокації)
По можливості потрібно використовувати непрямі загрози ворогові.
Походження Стратагеми пов’язано з корумпованим чиновником Х ст. н.е., який отримав скаргу великої кількості людей на свого настільки ж корумпованого секретаря: прочитавши скаргу і вкрай злякавшись, чиновник, немов налякана ударами палиці по траві змія, втратив здатність до подальших протиправних дій.
ТЛ: Подібні дії щодо України у виконанні Російської Федерації ми спостерігали буквально щойно. Стягувати до наших кордонів війська буквально звідусіль, гнати ешелони з військовою технікою навіть з глибинних, дуже віддалених російських територій і при цьому мати можливість вільно обирати час і місце для нанесення головного удару — це і є створення непрямої загрози. Бо російська армія може вдарити — а може і не вдарити. Може розвантажитися біля кордонів, вишикуватися в бойові порядки і кинутися в бій — а може постояти, знов завантажитися на залізничні платформи і назад поїхати. А може відправитися до місць постійної дислокації лише частина військ, перекинутих нині до кордонів… Мета: налякати українців, щоб вони пристали на умови російської сторони без прямого зіткнення.
Стратагема 14:
«Скористатися тілами померлих і повернути душі»
(Стратагема відновлення фасаду, або Стратагема Фенікса)
Можна використовувати нові організації, процеси, людей і т.ін. для продовження старої політики.
Вперше Стратагема згадується в драмі епохи династії Юань (1271-1368), де розповідається про душу померлої людини, яку буддійський святий захотів повернути в цей світ; з’ясувавши, що тіло померлого було давно спалено на поминальному багатті, святий взяв тіло іншого померлого і помістив в нього вкрай потрібну йому на землі душу.
ТЛ: За задумом Єльцина, Кравчука і Шушкевича, які підписали знамениті Біловезькі угоди 1991 року, створена в подальшому Співдружність Незалежних Держав (СНД) мала би стати «механізмом цивілізованого розлучення» більшості колишніх радянських республік, що входили до складу СРСР. Однак на практиці кремлівські політики доволі швидко оговталися й повністю відкинули подібні плани, отож за деякий час СНД навпаки перетворився на своєрідний «клуб» країн, які прагнули інтегруватися під верховенством Москви на нових засадах з утворенням чи то ЄврАзЕС, чи то Митного союзу, чи вже просто СРСР-2.0…
Інший приклад — це т.зв. «православний комунізм»: дика суміш доктрин, протилежних (на рівні оксюморону) за самою своєю сутністю. І тим не менш, в сучасній РФ можуть існувати навіть отакі ідейні покручі, складені з доктрин, які в свідомості росіян самі по собі давно й надійно «померли»!..
Стратагема 15:
«Змусити тигра спуститися з гори»
(Стратагема ізолювання)
Необхідно розглядати можливості захопити або послабити ворога, віддаливши його від «рідних» людей і обставин.
До VII ст. до н.е. відноситься вислів мудреця про те, що коли тигр або леопард полишать свій притулок і наблизяться до людей на рівнині, то стануть для останніх легкою здобиччю, а залишаючись в своєму гірському притулку — як завжди, лишатимуться страшними хижаками.
ТЛ: Ця ситуація дуже добре показана в фінальній частині культової фантастичної стрічки к/ф «Аватар». Здавалося б, сама ідея вивести племена на’ві на пряме зіткнення з озброєними до зубів людьми апріорі є згубною і програшною для однієї зі сторін… Але на невеличкій нараді, де Джейк Саллі викладає спільникам свій план битви, він каже пілоту Труді Чакон:
— Ми знаємо ці [Летючі] гори, ми тут літаємо, ти [Труді] літаєш, вони — ні! Їхні прилади тут не працюють [через магнітний вихор], ракети не наводяться. Їм доведеться бити наосліп. Це буде бій на нашому полі, і в цьому наша головна сила.
Стратагема 16:
«Захопити неробством»
(Стратагема гри в «кішки-мишки»)
Не починаючи ніяких ворожих дій проти переможеного ворога, тим самим домогтися його внутрішньої вдячності, а отже ще міцнішої покори.
Походження Стратагеми пов’язано з боротьбою китайської армії в III ст. н.е. з населенням південних районів сучасного Китаю: 7 разів поспіль перемагав у бою і відпускав з миром «південного» генерала китайський полководець домігся, зрештою, його внутрішньої покори і підпорядкування південних територій без необхідності розміщувати там війська.
ТЛ: В цьому зв’язку можна згадати культурницьку політику радянської влади на українських теренах в 1920-х роках. Апелюючи до 10-томної Енциклопедії історії України під редакцією Валерія Смолія, Вікіпедія повідомляє наступне (цитую):
«Радянська політика “українізації” була для більшовицького керівництва одним із засобів зміцнення влади, а не метою діяльності. Вона не передбачала розвиток української культури на засадах загальнолюдських цінностей, створення суверенної української держави. Імперська за змістом держава не була рушійною силою в українському національному піднесенні 1920-х років».
Лишається нагадати, що доля двох найактивніших «українізаторів» періоду 1920-х років склалася трагічно: Микола Скрипник вчинив самогубство влітку 1933 року, Олександр Шумський теж прагнув вкоротити собі віку — але невдало, отож за розпорядженням вищого керівництва СРСР, був убитий Судоплатовим та Майрановським по дорозі з Саратова до Києва.
Стратагема 17:
«Обміняти щебінку на дорогоцінний камінь»
(Стратагема наживки)
Необхідно бачити і використовувати можливості обміну порівняно малих переваг для контрагента на порівняно великі переваги для себе.
Одна з версій виникнення Стратагеми відноситься до часу панування в Китаї монгольської династії Юань (1271-1368), вона дуже романтична і пов’язана з фліртом: звертаючись зі словами докору до чоловіка, який сподобався їй, жінка (звісно, в переносному сенсі) «кидає в нього щебінку», і якщо чоловік зрадіє цьому докору, разом з тим отримує (теж в переносному сенсі) «дорогоцінний камінь» — можливість почати бесіду і ближче познайомитися з цим чоловіком.
ТЛ: 4 міжнародних документи, укладені 3 вересня 1993 року Україною та РФ за підсумками переговорів у Масандрі (передмістя Ялти) дістали назву Масандрівських угод. Документи стосувалися врегулювання проблем поділу Чорноморського флоту колишнього СРСР та утилізації залишків радянської ядерної зброї, що знаходилася на території Незалежної України:
- Протокол про врегулювання проблем Чорноморського флоту;
- Основні принципи утилізації ядерних боєзарядів стратегічних ядерних сил, що дислоковані в Україні;
- Угода між Урядом Російської Федерації та Урядом України про утилізацію ядерних боєзарядів;
- Угода між Україною та Російською Федерацією про порядок здійснення гарантійного та авторського нагляду за експлуатацією стратегічних ракетних комплексів Стратегічних Сил, розташованих на їхніх територіях.
В цілому ж Масандрівські угоди характеризувалися як «флот в обмін на газ». Годі й казати, отримати в своє розпорядження 100% ЧФ СРСР, плюс місце для його дислокації в обмін на списання газових боргів Україні — супервигідна для росіян оборудка!
Стратагема 18:
«Для розгрому банди вбити отамана»
(Стратагема важеля)
Необхідно шукати і тиснути на ключові місця ворога для досягнення своїх цілей з найменшими витратами сил і енергії.
Народження Стратагеми пов’язано з безглуздою війною Китаю в Тибеті в епоху династії Танг (618-907): відомий китайський поет Ду Фу (712-770), який зазнав — в т.ч. через цю війну — безліч страждань, критикував дії «сина неба», який лише через примхи перервав сотні тисяч людських життів, воюючи за провінційне містечко, що не мало ніякого стратегічного значення, і разом з тим закликав його сконцентрувати зусилля на справді важливих стратегічних операціях, завдяки яким війна може швидко скінчитися, і безглузді людські втрати припиняться.
Використання Стратагеми може бути м’яким (вплив і зміна напряму думок і почуттів лідера ворога) і твердим (спрямованим на фізичне усунення лідера).
ТЛ: Пам’ятаєте, з яким блиском в фантастичному к/ф «П’ятий елемент» Корбен Даллас (Брюс Вілліс) «провів переговори» з мангалорами, які захопили космічний круїзний лайнер-ґранд-готель «Флостон Перадайз»?! Оце і є жорсткий варіант стратагеми «Для розгрому банди вбити отамана»: адже було відомо, що без ватажка мангалори ніколи не битимуться…
А ще нагадаю, що саме такої розв’язки уникнув український Євромайдан в 2013-2014 роках: адже якби протести і справді очолювала, наприклад, «тритушка» — то припинити протести було б дуже просто, всього лише заарештувавши Яценюка, Тягнибока і Кличка або усунувши їх фізично. Однак оскільки «тритушка» протестами не керувала, а лише використовувала їх — такий крок не мав сенсу. Тому всі троє лишилися живими і неушкодженими.
Група №4: Стратагеми для заплутування
Стратагема 19:
«Забрати дрова з-під жаровні»
(Стратагема відведення енергії)
Полягає в пошуку можливостей «задушити в зародку» дії ворога.
Подоба цієї Стратагеми згадується вже в III ст. до н.е. в контексті профілактики хвороб: якщо вірно робити профілактику, потреби в лікуванні хвороби просто не виникне!
Як і Стратагема 2, Стратагема 19 пов’язана з виявленням слабких місць і впливом на них — але якщо перша робить це, виявляючи «об’єктивні» слабинки, то друга намагається зробити сильне місце ворога його слабким місцем, перервавши канали підживлення енергією.
ТЛ: Коли бліцкриг в німецько-радянській війні 1941-1945 років (в радянській історіографії — «Велика Вітчизняна війна») не склався, почалося змагання на предмет того, хто кому першим переріже «нафтову артерію». Ривок німців у 1942 році в напрямі Кавказу і каспійських нафтових родовищ мети не досяг. Натомість після того, як радянська армія в 1944 році захопила нафтові родовища в районі Плоєшті (Румунія), поразка Німеччини стала невідворотною, оскільки відтоді вермахт дедалі сильніше відчував нестачу палива, компенсувати яку було нічим.
Стратагема 20:
«Ловити рибку в каламутній воді»
(Стратагема хаосу)
Бажано навмисне організовувати безлад в стані ворога з метою створення сприятливої ситуації для досягнення власних цілей.
Відмінність від Стратагеми 5 полягає в розходженні сценаріїв: не сам ворог (як в Стратагемі 5), але його оточення, довкілля перебуває в ненормальному стані. Такий спосіб риболовлі широко використовувався в середньовіччі: в каламутній воді рибі складніше відрізнити наживку від безпечного корму.
Стратагема 21:
«Цикада вислизає зі свого блискучого одягу»
(Стратагема зміни фокусування)
Потрібно навмисно відвернути увагу контрагента на щось другорядне для маскування справжніх дій по виходу з критичної ситуації.
Виходячи зі своєї старої оболонки, цикада здіймає шум до 100 децибел на відстані до 1 метра, проте, завдяки здатності до мімікрії абсолютно розчиняється на тлі навколишніх рослин — при цьому видимим залишається тільки її колишній «одяг». Перша згадка Стратагеми пов’язано з державним діячем епохи пізньої династії Хань (25-220): він прагнув до «абсолютної свободи», проте служив при дворі, тому в одному з філософських віршів порівняв тлінне людське існування з блискучою «одягом» цикади, а спрямовану у вищі сфери людську душу — з самою цикадою.
ТЛ: Пам’ятаєте, як відправився у відставку Борис Єльцин? «Я ухожу. Я сделал все, что мог», — вказав він, сидячи під новорічною ялинкою. Це сталося ввечері 31 грудні 1999 року… Але ставити можливі незручні запитання «стомленому» популісту Єльцину ніхто не став. Ще б пак: шампанське вже відкорковане, горілка в келишка гріється, салат олів’є накришений, холодець гірчичкою приправлений — хіба тут до запитань?! Годі й казати, увага мільйонів телеглядачів була вміло сфокусована на годинниковій стрілці, що повільно підповзала до позначки «0:00», а не на белькотанні старого п’яниці.
А коли народ нарешті протверезів після новорічної пиятики, то раптом виявив на чолі РФ зовсім нового лідера — тоді ще нікому невідомого чоловічка, прізвище якого на «Ху-» починається та на «-йло» завершується…
Стратагема 22:
«Закрити двері й затримати злодія»
(Стратагема оточення)
При затриманні ослабленого ворога необхідно діяти послідовно: спершу виключити можливість його виходу з ослабленого стану, щоб він внутрішньо змирився з невідворотною поразкою (і не намагався в останній сутичці потягнути за собою в інший світ того, хто застосовує стратагему), і лише потім нападати.
Важливо враховувати, що сила ворога апріорі не повинна навіть приблизно дорівнювати силі того, хто застосовує стратагему, оскільки в разі рівності сил результат спроби «затримати злодія» після «закриття дверей» буде непередбачуваним. У військових трактатах китайських аналітиків XVI ст. н.е. під «злодієм» розуміються диверсійні групи ворога — очевидно, саме з боротьбою з подібними групами і пов’язане походження Стратагеми.
ТЛ: Доволі таки наочним прикладом застосування цієї стратагеми можна вважати епізод з арештом банди Горбатого в радянському кримінальному телесеріалі «Місце зустрічі змінити не можна».
Стратагема 23:
«Уклавши договір з далекими, напасти на ближніх»
(Стратагема гегемонії)
Вносити розкол у ряди ворогів, укладаючи тимчасові союзи з далекими сусідами.
Вперше Стратагема була рекомендована до застосування в III ст. до н.е. радником держави Цзин: поступово розширюючи свою територію за рахунок ближніх сусідів і домагаючись при цьому нейтралітету далеких, це держава об’єднала до 221 року до н.е. весь Китай.
ТЛ: У повній відповідності до цієї стратагеми, сталінський СРСР і нацистська Німеччина уклали пакт Молотова-Ріббентропа в серпні 1939 року (що можна розглядати як обопільний «союз з далеким європейським сусідом» для обох країн), а вже у вересні 1939 року вони поділили між собою землі Польщі (яка і для СРСР, і для Німеччини була «ближнім європейським сусідом»). Так почалася ІІ Світова війна…
Стратагема 24:
«Використовувати дорогу через Ю для нападу на Гуо»
(Стратагема подвійної мети)
Переконати контрагента в необхідності спільних дій для досягнення якоїсь бажаної контрагентом мети, а потім використовувати спільні дії для досягнення вже власної мети, яка не відповідає (або навіть суперечить) інтересам контрагента.
Походження Стратагеми пов’язано з нападом держави Цзин на державу Гуо в 658 і 655 роках до н.е.: принісши великі дари (в т.ч. величезний діамант) державі Ю, правитель держави Цзин отримав в 658 році до н.е. можливість використовувати для нападу на Гуо дорогу через Ю. В нападі брало участь також військо Ю. Повторивши багаті приношення державі Ю через 3 роки (в 655 році до н.е.) для повторного використання дороги через Ю для нападу на Гуо і остаточно підкоривши держава Гуо, військо Цзин на зворотному шляху розорили також державу Ю, повернувши як трофеї також свої колишні дарунки (в т.ч. згаданий величезний діамант).
ТЛ: Спочатку сталінський СРСР використав нацистську Німеччину в якості «криголама», що розтрощить і знекровить Європу — про що дуже багато, під різними кутами зору писав Віктор Суворов (Володимир Різун). СРСР і Німеччина в якості союзників розв’язали ІІ Світову війну. Насамкінець, Радянський Союз постачав «німецьким друзям» деяку сировину аж до 21 червня 1941 року включно…
Зате потім СРСР успішно вписався в антигітлерівську коаліцію і зробив усе можливе, щоб звільнити від «коричневої чуми» половину Європи і частину самої Німеччини… не забувши при цьому приростити територію країн соціалістичного табору!..
Група №5: Стратагеми для з’єднання
Стратагема 25:
«Вкрасти несучі конструкції й замінити крокви»
(Стратагема видалення ядра)
Змінити зміст без зміни зовнішньої форми.
Походження Стратагеми пов’язано з описом фізичної сили останнього імператора династії Шан (інша назва — Йін, XIV-XII ст. до н.е.), який нібито міг міняти крокви будинку, утримуючи його дах на плечах.
ТЛ: За подібним принципом здійснюється, наприклад, модернізація комп’ютера, що полягає в нарощуванні оперативної пам’яті — це дозволяє іноді суттєво покращити роботу цього технічного приладу. Або пригадайте роман Ремарка «Три товариша»: відремонтувавши застарілу легкову автівку, яку герої твору назвали «Карлом», під її капот встановили гоночний двигун… що ставало повною несподіванкою для водіїв, яких Роббі Локамп, Отто Кестер і Готтфрід Ленц зустрічали на дорогах.
Стратагема 26:
«Лаяти шовковицю, мітити в акацію»
(Стратагема непрямої критики)
Зміст Стратагеми пов’язано з символічними значеннями акації й шовковиці в китайській культурі: починаючи з кінця XI ст. до н.е., акація висаджувалася у дворі імператора і хоча не мала великого економічного застосування, символізувала вищі прошарки суспільства; шовковиця ж, що давала кращу їжу для шовкопряда і широко використовувалася простим народом в господарському житті, символізувала людей, не пов’язаних з вищими колами.
Стратагема 26 застосовується, коли:
- через статус або становище об’єкта критики пряма критика небезпечна, але ситуативно дуже необхідна;
- об’єкт критики, маючи яскраво виражене почуття власної гідності й намагаючись самостійно виправляти свої помилки, може бути ображений прямий критикою;
- пряма критика тільки збільшить помилки об’єкта критики.
ТЛ: Люди старшого піонерського віку пам’ятають, як за радянських часів сприймалися виступи сатирика Аркадія Райкіна. З якихось своїх причин, цьому сатирику дозволялося «перегинати палицю» так, як це не дозволялося нікому іншому. Ось, наприклад, інтермедія «Шпигун», яку Аркадій Райкін виконував разом зі своїм сином Костянтином. Звісно, це непряма критика радянського устрою (хоча формально критикувався абстрактний директор абстрактного комбінату) — але виглядало це дуже-дуже сміливо!..
Стратагема 27:
«Грати роль дурня, не божеволіючи»
(Стратагема невинної овечки)
Свідоме розігрування слабкості й недієздатності.
Стратагема згадується вже в трактаті «Мистецтво війни майстра Суна», що має більш ніж 2500-річну історію, як формула «розігрувати нездатність попри наявну здатність». Сучасного вигляду Стратагема 27 набула відносно пізно…
ТЛ: Знов-таки люди старшого піонерського віку, можливо, пригадають японський трилер «Небезпечна погоня» (1976 рік). Сюжет наступний: такий собі японський «супермен» — прокурор Маріока виводить на чисту воду медичну компанію, яка займається виробництвом психотропних порошків і пігулок, а ще за їхньою допомогою перетворює людей на своїх безвільних маріонеток, здатних навіть вкоротити собі віку після отримання відповідної команди. По ходу заплутаного слідства, Маріока потрапляє до психіатричної клініки, де його годують тими самими психотропними ліками. Однак насправді прокурор регулярно вибльовує все, чим його годують санітари — і водночас, щоб уникнути завчасного викриття, «супермен» змушений майстерно удавати безвільного покірливого «овоча».
Стратагема 28:
«Заманивши на дах, прибрати драбину»
(Стратагема безвиході)
Збільшити свої сили за рахунок рефлекторного використання внутрішніх резервів у кризовій ситуації.
Вперше Стратагема описана в VI ст. до н.е. в трактаті «Мистецтво війни майстра Суна», а також мається на увазі в IV ст. в трактаті «Мистецтво війни майстра Ву»: кожна битва є «кров’ю, стражданням і смертю», але військо, готове до боротьби не на життя, а на смерть, скоріше залишиться в живих, ніж військо, що прагне лише вижити.
ТЛ: До дій такого штибу можна прирівняти, наприклад, прецедент часів першої експедиції тоді ще проконсула Гая Юлія Цезаря в землі давніх германців (55 рік до Р.Х.): після переправи через Рейн він наказав спалити за собою міст, щойно зведений з величезною майстерністю. Це унеможливило відступ римської армії й тим самим підвищити рішучість легіонерів.
Аналогічним чином Вільгельм Завойовник спалив свої кораблі, коли висадився в Англії у 1066 році. Так само конкістадор Ернан Кортес наказав потопити кораблі, на яких іспанці дісталися берегів Північної Америки, коли екіпажі відмовилися вирушати разом із ним в сухопутну експедицію.
Стратагема 29:
«Прикрасити дерево квітами»
(Стратагема ремонту фасаду)
Сховати застарілий вміст, що потребує відновлення, за більш привабливою формою.
Датувати походження Стратагеми складно, проте, в одному з романів XIV ст. н.е. згадується народне свято, пов’язане з прикрашанням квітами пагорбів і зростаючих на ньому дерев.
ТЛ: Побудувати «соціалізм з людським обличчям» у другій половині 1980-х років намагався радянський Генсек товариш Горбачов. А ще раніше (починаючи з 1979 року) на шлях ринкової реконструкції «фасаду» держави встав комуністичний Китай. Разом з тим, суттю обох держав лишалася тоталітарна радянська ідеологія.
Стратагема 30:
«Перетворитися з гостя на господаря»
(Стратагема викрадення трону)
Шукати спосіб перетворитися з того, хто реагує на створені іншими ситуації, в суб’єкта, який активно конструює ситуації в конкретній царині.
Перша згадка Стратагеми в сучасному розумінні відноситься до IV ст. до н.е.: під «господарем» розуміється армія, яка заздалегідь зайняла позицію (як правило — на власній території), під «гостем» — армія-агресор (як правило, вторгається в чужі межі).
ТЛ: В кінострічці «Розповідь про те, як цар Петро арапа женив» (1976 рік) є дуже промовистий персонаж — Філька, денщик Ібрагіма Ганнібала. Попервах Ганнібал (Володимир Висоцький) підбирає Фільку (Валерій Золотухін), вертаючись із Парижу до Санкт-Петербургу. На цьому етапі мета Фільки — всього лише дістатися території Російської імперії… Однак в Петербурзі він наштовхується на свого колишнього пана, від якого колись втік, і знов шукає захисту Ібрагіма Петровича. Тому доводиться прийняти Фільку до себе денщиком… Однак останній «прислужує» арапу доволі таки дивним чином: цілий день тільки й читає різні книжки свого господаря, а також досхочу наїдається і напивається усім, що тільки знайдеться в домі. Денщик буквально поводився в домі свого пана, немов справжній господар.
Група №6: Стратагеми для відступу
Стратагема 31:
«Стратагема прекрасної жінки»
(Стратагема підкупу)
Для досягнення своєї мети стратег може (і повинен) використовувати людські слабкості.
Основне завдання полягає в тому, щоб привести ворога в стан бездіяльності. Втім, вираз III ст. до н.е., що описує цю стратагему, не робить різниці між гарним чоловіком і гарною жінкою: гарний чоловік може сприяти тому, що ворожий володар прожене старого вірного слугу, а гарна жінка може довести до того, що ворожий володар не почує застереження старого вірного радника.
ТЛ: Звісно, класикою жанру в даному випадку можна сміливо назвати танцівницю Мату Харі… Однак ще більше вражає історія, що сталася з Бернаром Бурсіко, який працював у посольстві Франції в Пекіні. На Різдво 1964 року молодий французький дипломат познайомився зі співачкою Пекінської опери Ши Пейпу. Вона розповіла, що змушена наряджатися в чоловічий одяг через бажання її батька мати сина — але в опері виконує жіночі партії… Зокрема, партію мадам Батерфляй.
Поступово між Бурсіко і Пейпу спалахнуло почуття, закрутився бурхливий роман. Віддаючись коханому, співачка ніколи не оголювалася, пояснюючи це традиціями китайського виховання. В грудні 1965 року Пейпу заявила про вагітність. В належний термін вона народила сина, проте через початок Культурної революції була змушена відіслати хлопчика в далеку провінцію. Однак про роман співачки й дипломата все ж таки дізналися спецслужби КНР, після чого пригрозили вбити Ши Пейпу та її сина, якщо Бернар Бурсіко не почне з ними співпрацювати. Таким чином, з 1969 до 1979 року французький дипломат передав китайцям понад 500 документів.
В 1979 році він повернувся до Франції й почав оформлення дозволу на переїзд туди Ши Пейпу з сином. В 1982 році щаслива сім’я нарешті з’єдналася… проте тоді ж усі були заарештовані французькою контррозвідкою. Після чого відкрилося, що Ши Пейпу насправді був чоловіком, який працював на спецслужби КНР, а їхнього з Бурсіко «сина» (уйгурське немовля) співак купив у лікаря в Синцзяні.
Бурсіко довго відмовлявся вірити в це, а діставши нарешті переконливі докази — здійснив невдалу спробу самогубства. В 1986 році Бернар Бурсіко і Ши Пейпу отримали по 6 років ув’язнення кожен, але в 1987 році співака помилували і звільнили з-за ґрат. Надалі він жив у Парижі, співав в опері. За мотивами цієї дивовижної історії в США вийшов к/ф «M. Butterfly» (1993 рік).
Стратагема 32:
«Стратагема порожнього міста»
(Стратагема відкритих дверей)
Необхідно спантеличити більш сильного ворога можливістю засідки.
Походження Стратагема пов’язують з наступний епізодом боротьби за спадщину імперії Хань (206 до н.е. — 220 н.е.). Опинившись через несприятливі обставинам в невеликому укріпленому містечку з 2500 солдатами и дізнавшись про підготовку нападу на нього 250’000 солдатів війська держави Вей, досвідчений и незмінно завбачливий полководець держави Шу Хань наказав відкрити навстіж фортечні брами, прибрати охорону зі стін і накритий на видному місці обідній стіл для себе. Генерал ворога, який побачив усі ці приготування, не повірив у практичну відсутність війська Шу Хань. Побоюючись засідки, генерал держави Вей вирішив діяти вкрай обережно й повільно — чого й потребували загони Шу Хань для безперешкодного відступу…
Стратагема 33:
«Стратагема сіяння розбрату»
(Стратагема шпигунства)
Використовувати шпигунів і нишпорок всіх видів з метою розколу ворожих коаліцій і гри на внутрішніх суперечках в стані ворога.
Теорія шпигунства вперше була описана в Китаї понад 2500 років тому в трактаті «Мистецтво війни майстра Суна» в розділі, присвяченому таємним агентам. Там же вперше згадується і Стратагема 33.
ТЛ: На превеликий жаль, силові структури та органи влади сучасної України нафаршировані російськими «кротами», результати згубної роботи яких можемо бачити буквально щодня…
Стратагема 34:
«Стратагема самострілу»
(Стратагема самознищення)
Суб’єкт, який застосовує стратагему, завдає сам собі пошкодження (як моральні, так і фізичні), щоб або зіграти на співчутті оточуючих і дістати підтримку, або продемонструвавши слабкість, домогтися того, що ворог розслабиться у відповідь — і тоді напасти на нього.
Перша згадка Стратагеми зустрічається в театральній постановці XIII ст. н.е. і пов’язана з історією боротьби трьох держав за спадщину династії Хань (206 до н.е. — 220 н.е.). Щоб переконати полководця держави Вей в необхідності боротьби на заздалегідь обраній місцевості, до якої той не був готовий, полководець держави Ву, заздалегідь домовившись зі своїм видатним генералом, наказав жорстоко покарати його і принизити його сім’ю. Таким чином, у генерала армії Ву з’явився привід перебігти в армію ворога. Після того перебіжчик своїми оцінками ситуації (насправді помилковими) переконав полководця ворога в можливості здобути легку перемогу в битві на незручній для армії Вей місцевості. План спрацював, і хоча через покарання генерал армії Ву був скалічений, його держава здобула важливу перемогу над державою Вей.
ТЛ: При всій екзотичності такої версії на початок німецько-російської війни 1941-1945 років, обстоюваній на «Лінії Оборони» шановним Anti-Colorados’ом, «пропустити перший нищівний удар» від німецького вермахту 22.06.1941 товаришу Сталіну було насправді дуже вигідно. Дійсно, після нападу Німеччини на СРСР, англійці та американці прийняли до своїх лав нових — радянських союзників. Зокрема, СРСР був підключений до системи постачань по ленд-лізу, що дуже позитивно відбилося на стані РСЧА.
Стратагема 35:
«Стратагема послідовності»
(Стратагема синергетики)
Необхідно шукати можливості або для зв’язування елементів ворога таким чином, щоб вони обмежували рухливість один одного, або для спільного використання декількох стратагем, спрямованих на досягнення однієї і тієї ж мети.
Походження Стратагеми пов’язано з періодом після розпаду імперії Хань (206 до н.е. — 220 н.е.): зумівши переконати за допомогою спеціально підготовлених перебіжчиків та інших хитрощів полководця ворога в тому, що його люди не будуть страждати від морської хвороби, якщо жорстко скріпити кораблі один з одним, полководець, що застосовував стратагему, домігся знищення всього ворожого флоту за допомогою лише кількох кораблів-брандерів.
ТЛ: Вище згадувалися наступні приклади парного використання стратагем, який дає у підсумку синергетичний ефект:
- Стратагема 2 «Обложити державу Вей для порятунку держави Цзяо» + Стратагема 4 «Відпочиваючи, чекати на виснаженого ворога»
- Стратагема 9 «Спостерігати за вогнем на протилежному березі річки» + Стратагема 5 «Скористатися пожежею для грабунку»
Можна намітити й інші «зчіпки» різних стратагем, наприклад:
- Стратагема 33 «Стратагема сіяння розбрату [за допомогою шпигунів]» + Стратагема 30 «Перетворитися з гостя на господаря», коли один із засланих шпигунів з часом посідає високе становище біля господаря і перебирає управління на себе
- Лінія поведінки СРСР у ІІ Світовій війні нагадувала послідовну «зчіпку» Стратагеми 23 «Уклавши договір з далекими, напасти на ближніх» + Стратагеми 24 «Використовувати дорогу через Ю для нападу на Гуо» + Стратагеми 34 «Стратагема самострілу» + Стратагеми 17 «Обміняти щебінку на дорогоцінний камінь»
Стратагема 36:
«Втеча — найкраща зброя в безвиході»
(Стратагема відступу)
У складній ситуації, коли немає шансів на перемогу, відступ може бути найкращим варіантом дій.
Походження Стратагеми пов’язано з курйозним випадком періоду сум’яття між падінням династії Хань (220 н.е.) і царювання династії Тай (618 н.е.): готуючи повстання проти свого князя, вельми самовпевнений придворний, який вважав, що ніяка Стратагема не зможе його зупинити, зухвало кинув, що для князя і його дітей найкращою Стратагемою буде втеча. І справді, князь зумів втекти, після чого організував опір, придушив бунт і стратив зухвалого придворного.
ТЛ: До цієї стратагеми, можна так вважати, РСЧА дійшла емпіричним шляхом в другій половині 1941 року. Біда в тому, що в статутах Червоної армії передвоєнної доби загалом було відсутнє таке поняття, як «відступ». Виходячи з цього, після початку 22.06.1941 німецько-радянської війни, РСЧА весь час намагалася або контратакувати, або наступати — що неможливо без попередньої підготовки та створення відповідних передумов. Отож і сталося невідворотне: радянські бійці послідовно відступали…
Дві класифікації стратагем
Найочевидніший варіант класифікації стратагем полягає в розбиванні 36 класичних стратагем на 6 рівних груп — власне, як в наведеному вище тексті:
- стратагеми для перемоги (№№1-6);
- стратагеми для супротивника (№№7-12);
- стратагеми для нападу (№№13-18);
- стратагеми для заплутування (№№19-24);
- стратагеми для з’єднання (№№25-30);
- стратагеми для відступу (№№31-36).
Проте інша, більш вдумлива класифікація передбачає розподіл стратагем на наступні 6 нерівних груп:
- 7 стратагем приховування (1, [6 + 8], [7 + 27], [32 + 10]);
- 3 стратагеми відступу і втечі (36, [21 + 11]);
- 7 стратагем захоплення і розгрому (18, [23 + 24], [16 + 22], [15 + 28]);
- 9 стратагем використання чужих речей і засобів (3, [12 + 20], [5 + 9], [14 + 29], [35 + 33]);
- 5 стратагем заманювання і зваблювання (17, [13 + 26], [31 + 34]);
- 5 стратагем заміни (25, [2 + 19], [4 + 30]).
При цьому в кожній групі перша названа стратагема визначає назву всієї групи і передає загальний зміст усіх згрупованих тут стратагем, а кожна пара уточнює той чи інший нюанс дій в руслі узагальнюючої стратагеми.
У першій групі узагальнюючою є стратагема 1 «Обдурити імператора для того, щоб він перетнув море» (загальний принцип приховування як такого). Значення парних стратагем:
— 6 і 8 («Підняти шум на сході, напасти на заході» й «Таємно відправитися в похід на Ченцанг») приховує або напрямок удару, або маршрут руху;
— 7 і 27 («Створити щось з нічого» і «Грати роль дурня, не божеволіючи») або з нічого робить щось консистентне, або перетворює консистентне в ніщо;
— 32 і 10 («Стратагема порожнього міста» і «Ховати за посмішкою кинджал») приховує або справжню порожнечу міста (об’єкта), або реальну природу людини (суб’єкта).
У другій групі узагальнюючою є стратагема 36 «Втеча — найкраща зброя в безвиході» (загальний принцип відступу і втечі). Значення парних стратагем:
— 21 і 11 («Цикада вислизає зі свого блискучого одягу» і «Сливове дерево гине замість персикового») демонструє, що втекти можна, вислизнувши чи кинувши свої речі, або підставляючи замість себе цапа-відбувайла.
У третій групі узагальнюючою є стратагема 18 «Для розгрому банди вбити отамана» (загальний принцип зростання і розгрому). Значення парних стратагем:
— 23 і 24 («Уклавши договір з далекими, напасти на ближніх» і «Використовувати дорогу через Ю для нападу на Гуо») необхідно нападати не на всіх ворогів одразу, а по черзі (або спершу на ближнього, а потім на далекого, або спершу на далекого, а потім на ближнього, тим самим убезпечивши себе від війни на два фронти);
— 16 і 22 («Захопити неробством» і «Закрити двері й затримати злодія») для захоплення ворога можна або тимчасово відпустити його, змусивши повірити в свій характер і розслабитися, або, навпаки, одразу гранично обмежити його волю до дії;
— 15 і 28 («Змусити тигра спуститися з гори» і «Заманивши на дах, прибрати драбину») змушує ворога або покинути звичайні для нього умови (обставини), або, навпаки, ставить того, хто застосовує стратагему, в безвихідь — чим змушує самомобілізуватися, працювати за сімох.
У четвертій групі узагальнюючою є стратагема 3 «Позичити ніж і вбити людину» (досягнення мети через використання чужих коштів, чужої сили й енергії). Значення парних стратагем:
— 12 і 20 («З легкою душею повести овець» і «Ловити рибку в каламутній воді») використовує або внутрішні ресурси ворога, або сформовані навколо нього обставини;
— 5 і 9 («Скористатися пожежею для грабунку» і «Спостерігати за вогнем на протилежному березі річки») показує, як діяти в той час, коли ворог переживає кризу: чи щось почати — чи спочатку зберігаючи пасивність, почекати ще більш сприятливого розвитку подій;
— 14 і 29 («Скористатися тілами померлих і повернути душі» і «Прикрасити дерево квітами») демонструє, як можна або таємно використати чужу форму, або явним чином застосувати чужу силу;
— 35 і 33 («Стратагема послідовності» і «Стратагема сіяння розбрату») демонструє можливість використання або суперечностей, або шпигунів у стані ворога.
У п’ятій групі узагальнюючої є Стратагема 17 «Обміняти щебінку на коштовне каміння» (загальний напрямок заманювання). Значення парних стратагем:
— 13 і 26 («Бити палицею по траві, щоб налякати змію» і «Лаяти шовковицю, мітити в акацію») радить або продемонструвавши агресію, змусити ворога відмовитися від попередніх намірів, або через непрямий тиск загальмувати його просування до намічених цілей;
— 31 і 34 («Стратагема прекрасної жінки» і «Стратагема самострілу») використовує можливість нанесення навмисних і відволікають увагу ушкоджень (фізичних чи моральних) або ворогові, або самому собі.
У шостій групі узагальнюючою є стратагема 25 «Вкрасти несучі конструкції і замінити крокви» (загальний принцип заміни). Значення парних стратагем:
— 2 і 19 («Осадити державу Вей для порятунку держави Цзяо» і «Забрати дрова з-під жаровні») показує, що однаково сприятливий результат може мати заміна як суб’єкта, якого планується атакувати, так і об’єкта здійснення атаки;
— 4 і 30 («Відпочиваючи, чекати виснаженого ворога» і «Перетворитися з гостя на господаря») оперує заміною або засобів боротьби, або статусу ворогів.
Про антистратагеми
Природно, якщо існують певні алгоритми (послідовності дій), які дозволяють, при вірному застосуванні, досягати поставлених цілей, то так само мусять існувати й алгоритми (послідовності дій), які призводять до краху всіх намічених планів і гарантованого програшу… Такі алгоритми (послідовності дій) називаються антистратагемами.
Антистратагема — послідовність дій, що гарантовано призводить до провалу розв’язаня конкретного завдання чи недосягнення поставленої мети через невірне урахування (або ж загалом ігнорування) психологічних схильностей об’єкта й інших особливостей ситуації.
Вивчення антистратагем не менш важливо, ніж вивчення стратагем, з огляду на те, що через тривіальну необізнаність людина може обрати лінію поведінки, програшну за визначенням.
Антистратагема 1:
Виростити ворога і боротися з ним
Від початку зорганізувати (пустити на самоплив) процес таким чином, що його розвиток створить тобі великі або дуже великі проблеми.
ТЛ: Здається, ще у книзі «Велика шахівниця» (1997 рік) Збігнєв Бжезинський визначив Китай як нового геополітичного лідера Євразії ХХІ століття, а отже — як джерело головної геополітичної загрози для Сполучених Штатів у найближчому майбутньому?.. Так, містеру Бжезинському в прозорливості не відмовиш, і чим далі, тим більше підтверджується це передбачення.
Проте якщо повернутися в середину минулого століття… наприклад, у 1950-ті й особливо в 1960-ті роки, в епоху «пізнього Мао Цзедуна» та «культурної революції» — то подібні прогнози виглядали би вкрай кумедно. Але хто ж підтримав КНР після подвійної зміни керівництва — в епоху «соціалізма з китайською специфікою», «соціалістичної ринкової економіки» Ден Сяопіна?! Сполучені Штати…
Отак і сталося, що США самі собі виростили майбутнє «джерело головної геополітичної загрози». З яким тепер треба боротися!..
Антистратагема 2:
Прогнилий фундамент
Значущі процеси чи системоутворюючі елементи від початку не беруться під жорсткий контроль. Надалі з’являється джерело хронічних проблем, замінити яке важко, оскільки воно вже інтегровано в систему.
ТЛ: Приклад реалізації цієї антистратагеми подала сучасна Україна, коли в період 1991-1993 років суспільство не наполягло на проведенні люстрації. Таким чином, від державотворчих та управлінських процесів не були відсторонені колишні комуністичні й комсомольські лідери, а також колишні співробітники радянських спецслужб і силових структур. Усі вони дуже швидко влилися в різні олігархічні клани, які дотепер фактично керують нашою державою на власний розсуд.
Антистратагема 3:
Дражнити пса
Стратагема нерозумного проведення конфлікту. Конфлікти можуть сприяти зміцненню власних структур, але можуть і спричиняти руйнівний вплив на сторони, які беруть участь у конфліктах.
ТЛ: Поза сумнівом, наслідки конфлікту Речі Посполитої та козацької української держави — Гетьманщини в XVII та на початку XVIII століття стали руйнівними для обох його сторін. Чим сповна скористалося спочатку Московське царство, а потім і його виплід — Російська імперія. Таким чином, до кінця XVIII століття території як Речі Посполитої, так і Гетьманщини поступово, одна за іншою увійшли до складу Російської імперії.
Антистратагема 4:
Перли перед свинями
Людей можна поділити на дві великі групи. Одні у відповідь на добро відповідають добром. Інші сприймають прояв добра як вияв слабкості, після якого намагатимуться сісти тобі на шию.
ТЛ: Таку поведінку яскраво демонструє сучасна Російська Федерація: будь-яка спроба нормалізації стосунків з нею і ведення рівноправного діалогу на цивілізованих засадах сприймається як вияв слабкості, політичної неспроможності «кремлівськими вежами», а за ними і всім населенням РФ, мізки якого надійно промиті імперською пропагандою.
Антистратагема 5:
Буриданів віслюк
Був собі мудрець Буридан. У нього був дуже розумний віслюк, який дуже любив розмірковувати. Одного разу віслюк опинився між двома однаковими копицями сіна і ніяк не зміг визначити, до якого слід підійти. А без чіткої відповіді на власні запитання він не звик рухатися. Отак він, голодний, стояв і розмірковував. Доки не сконав від голоду.
ТЛ: Антистратагема 5 — це насправді не про особливості характеру Буриданового віслюка. Насправді вона про наш найцінніший ресурс — про час. І про втрачені шанси. Про сумнозвісне «вікно можливостей», яке відкривається не раз і назавжди, а лише на певний час, нам заздалегідь невідомий. А тому ми можемо чекати, доки «вікно можливостей» відкриється ще ширше, на ще кращих умовах… можемо чекати, чекати… і зрештою втратити свій шанс! Бо час буде бездарно змарнований, і «вікно можливостей» таки закриється.
Таку поведінку буквально протягом останнього року продемонстрували білоруси. Здавалося б, усім було зрозуміло, що Олександр Лукашенко на чергових «виборах» вже вкотре узурпував владу. Здавалося б, Білорусь ось-ось охоплять протести по типу українських Майданів… Але натомість білоруси віддали перевагу мирним ходам та зібранням, обдаровуванню силовиків квітами, скигленню під стінами буцегарень, де масово катували затриманих на зразково «мирних акціях» та марним сподіванням на Світлану Тихановську — яку навіть називали «сучасною Емілією Плятер».
І який же результат?! Білоруські протести зійшли нанівець. Буриданів віслюк безславно здох від голоду. Зате пофілософствував досхочу!..
Антистратагема 6:
Жорстко дотримуватися стандарту
Спроба занадто добре і досконало виконувати чужу роль дозволяє виявити її фальшивість.
ТЛ: В «Пригоди бравого вояка Швейка» Гашек включив наступний епізод. Намагаючись уникнути призову на фронт, один інтелігентний чоловік вирішив «закосити» під хворого. Для цього він… Далі пряма цитата з роману:
— Я цим судовим лікарям анітрохи не вірю, — зауважив пан інтелігентного вигляду . — Коли я займався підробкою векселів, то про всяк випадок ходив на лекції професора Гевероха. Потім мене зловили, і я симулював паралітика точнісінько так, як їх описував професор Геверох: вкусив одного судового лікаря з комісії в ногу, випив чорнило з чорнильниці й на очах у всієї комісії, перепрошую, паньство, за нескромність, напудив у кутку. Але саме за те, що я прокусив ікру одного з членів цієї комісії, мене визнали абсолютно здоровим, і це мене занапастило.
Таким чином, точне дотримання лінії поведінки, описаної авторитетним лікарем, спричинило результат, протилежний очікуваному.
Антистратагема 7:
Шукати досконалість
Кожен процес має власні закономірності та якісні характеристики. Якщо Ви придбали скромний старенький комп’ютер — нерозумно очікувати, що він зможе ефективно працювати з останніми версіями програмних продуктів. І це невдовзі з’ясується.
ТЛ: До певної міри перегукується з антистратагемою 5 «Буриданів віслюк». Тільки тут йдеться не про змарнований в очікуванні час і не про «вікно можливостей», що раптом закрилося. Антистратагема 7 — це про «перебирання харчами». Про ігнорування хороших шансів заради ще кращих.
Таким чином поводилася занадто вибаглива стара з «Казки про рибалку і рибку» Пушкіна. Спочатку вона захотіла всього лише нове корито, потім — нову хату, потім — стати не селянкою, а стовбовою дворянкою… І таке інше — аж до володарки морської, у котрої сама Золота Рибка виконуватиме роль «хлопчика на побігеньках». Чим же все скінчилося? Так — розбитим коритом.
Антистратагема 8:
Начепити на світ власні окуляри
Вважати свою систему оцінок і критеріїв тотожною аналогічним системам супротивника. Використовувати власні критерії, своє бачення проблем і процесів при прогнозуванні дій з боку супротивника.
ТЛ: Приклад такої поведінки продемонструвала команда Петра Порошенка в ході передвиборчої кампанії 2019 року. Озброївшись гаслом: «Армія. Мова. Віра», — команда кандидата в президенти Порошенка працювала винятково на посилення цього гасла. Себто, на т.зв. «ядерний» електорат, який не треба зайвий раз переконувати в правильності курсу своєї політичної сили… Тоді як всі зусилля під час виборчої кампанії мають бути зосереджені на якомога більшому розширенні електоральної бази за рахунок виборців з іншими переконаннями.
Антистратагема 9 (від Тимура):
Шулер-картяр і лох
Недарма існує приказка: «Єдина помилка, яку робить лох, сідаючи за один стіл з шулером-картярем — це, власне, рішення зіграти з шулером-картярем. Все інше — це вже наслідки тієї першої й єдиної помилки». Якщо ти не є фахівцем у певній царині — май мужність визнати свій непрофесіоналізм. І в жодному разі не намагайся помірятися силами зі справжніми професіоналами! Для тебе це закінчиться погано… або дуже погано. Причому міра завданого тобі збитку визначатиметься виключно з ласки професіонала і від будь-яких твоїх зусиль не залежить абсолютно.
ТЛ: Безліч історій про катал, циганок-ворожок і «наперсточників» будь-хто може пригадати самостійно. Або згадати одну з пізніх комедій Гайдая «На Дерибасовской хорошая погода, или На Брайтон-Бич опять идут дожди», де є кумедний епізод з лейтенантом Циганьонком на Арбаті.
А можливо, хтось пригадає пізньорадянський к/ф «Сексказка» (1991 рік), знятий за мотивами оповідання Набокова. За сюжетом, молодий незаможник Макс (Сергій Жигунов) в ніч перед Різдвом зустрічає дияволицю (Людмила Гурченко), яка наділяє чоловіка здатністю зваблювати будь-яких жінок і укладає з ним парі: весь «гарем» назавжди залишиться з Максом, якщо кількість зваблених до настання Різдва буде непарною… Приставши на умови дияволиці, молодий чоловік розбив серця п’ятьом дівчатам. На годиннику — 23:55, здається, перемога близько!..
Але за останні п’ять хвилин до півночі до Макса підкотилася сама дияволиця!!! Вона стала шостою закоханою — отож парі молодий чоловік таки програв. Тільки тоді молодий чоловік зрозумів усю безперспективність своєї гри: адже дияволиця від початку мала «козирного туза в рукаві» — можливість в будь-який момент змінити ситуацію на свою користь!
Антистратагема 10 (від Тимура):
Без гальм
Деякі люди вважають, що вивчення як класичних стратагем відступу та втечі, так і антистратагем обертається «програмуванням самого себе на поразку в боротьбі». На жаль, вони не розуміють, що ніхто з людей не всесильний і здебільшого не досягає повністю омріяного результату, а тому на випадок поразки краще мати хоч якийсь резервний «план Б», ніж не маючи в резерві загалом нічого, щодуху перти до перемоги «на голому ентузазізьмі», не озираючись на можливі загрози. Програш для таких людей стає особливо нищівним і болісним…
ТЛ: Зразком українського політика, наділеного такими переконаннями, є Юлія Тимошенко. Протягом усієї виборчої кампанії 2009-2010 років вона незмінно висловлювала залізобетонну впевненість у тому, що головний приз передвиборчих змагань — президентське крісло дістанеться саме їй, а не її головному конкуренту Януковичу. На всі запитання про «резервний план Б» завжди відповідала, що налаштована тільки на перемогу, а тому ніяких страховок навіть не думає передбачати!..
Апофеозом самовпевненості ЮВТ стала прес-конференція, проведена 14.01.2010 в Міжнародному виставковому центрі (Київ): тоді всім присутнім журналістам було запропоновано випити «за здоров’я пані президентші» неміряну кількість колекційного шампанського «Новый Свѣтъ» — між іншим, іменної серії… Мабуть, не варто зайвий раз нагадувати про епічний провал Юлії Володимирівни на тих виборах з наступним заїздом в Качанівську виправну колонію №54. Сталося це тому, що будь-якого «резервного плану Б» на випадок програшу виборчої кампанії у неї справді не було.
* * *
Власне, на цьому короткий огляд вчення про «китайську абетку конфліктного управління» можна вважати завершеним. Опанувавши викладені знання навіть в настільки стислому вигляді (36 класичних стратагем + 10 антистратагем), завжди можна виробити лінію поведінки у тій чи іншій складній ситуації, намітити план досягнення успіху, базуючись або на якійсь окремій стратагемі, або, швидше, на послідовній «зчіпці» кількох стратагем. Звісно ж, далі лишається такий план реалізувати… проте успішна реалізація наміченого — то вже дещо інша справа.
До речі, в якості тренування кожен завсідник «Лінії Оборони» може (при бажанні) розглянути якісь епізоди зі свого життя і співвіднести ці епізоди з вченням про 36 стратагем. При цьому необхідно з’ясувати, наскільки вдалі життєві рішення, які дозволили досягати успіху, відповідають як окремим стратагемам, так і послідовним «зчіпкам» кількох стратагем. Так само з провалами: можна проаналізувати життєві невдачі й подивитися, чи присутні в них сліди 10-ти антистратагем?..
Запевняю, такий аналіз може виявитися вельми цікавим!..
Автор збірки — Тимур Литовченко