Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
Столиця сьогодні вночі була під потужною ракетною атакою ворога, і за даними ВПС, було зафіксовано 27 ракет типу «Іскандер-М», С-300/400 та KN-23 плюс чотири ПКР «Циркон». Ще були дрони та керовані ракети, які запускали літаки тактичної авіації, але все ж таки основний удар завдавався ракетами двох типів. З усього зазначеного вище вдалося перехопити лише один «Іскандер». Власне, вихід ракети ППО було чутно до першого вибуху всієї цієї серії, а далі – тиша. А ми пам’ятаємо, що ще зовсім нещодавно шелестіння звуку ракет ППО було приблизно порівнянним за кількістю ракет, що летять по Києву. Тобто ракет, здатних перехоплювати балістику, у нас немає вже близько двох місяців, з усіма відповідними наслідками.
Щодо того, чим і якою кількістю ворог атакував столицю, можна сказати таке. Пускова установка 9П78/9П78-1 за один раз може запустити дві ракети 9М723 (або 9М723К1) – це стандартна конфігурація, і тому непарна кількість запущеної балістики може свідчити про те, що до запуску планувалося як мінімум 28 ракет, а швидше – 30, але щось пішло не так. Сумнівно, що одну з пускових установок було завантажено не повністю.
За динамікою обстрілу можна говорити, що це були дві хвилі, рознесені за часом. Згідно з відкритими джерелами (у тому числі аналізом RUSI), перезаряджання пускової установки «Іскандер-М» (9П78-1) за допомогою транспортно-зарядної машини (9Т250/9Т250Е), яка несе дві запасні ракети та оснащена краном, займає приблизно 16 хвилин. Плюс-мінус це вкладається в часовий проміжок між хвилями, і можна говорити про те, що, швидше за все, ракети запускали одні й ті самі пускові установки з одним циклом перезарядки. Тобто максимально могло бути задіяно 14 таких пускових установок, але за фактом їх було менше.
Наші військові не дають розподілу за типом ракет, і ми не знаємо, скільки з цих 27 ракет, які прилетіли, були саме «Іскандер-М» і скільки було ракет С-300/400. Чим більше було ракет другого типу, тим менше «Іскандерів» і, відповідно, менше пускових установок. Якщо ракети С-300/400 відстрілюються з їхніх стандартних пускових установок, то один пакет цих ракет складається з чотирьох одиниць. Відповідно, навіть залучення однієї такої ПУ дає 4 ракети з 27, якщо ж їх було більше, то корекція складу ракетної атаки буде зміщуватися в їхній бік кратно чотирьом.
Усе це до того, що теоретично ворог був здатний відстрілятися набагато більшою кількістю ракет за один раз. Але для цього йому потрібно було залучити більше пускових установок і, відповідно, він повинен був мати більше ракет. Але в підсумку ми бачимо те, що було цієї ночі, і це наводить на певні міркування. Плюс до того, ворог використав чотири протикорабельні ракети «Циркон». Це говорить про те, що їх пряме застосування, навіть гіпотетичне, у москві вже не планують. Простіше кажучи, вони вже поставили хрест на собі як на потужній морській державі, і тому просто зараз відстрілюють запаси протикорабельних ракет, які вже точно не знадобляться в морському бою.
Ну, а результат нічної атаки жителі столиці спостерігають на власні очі. Як завжди буває в таких ситуаціях, на те, що сталося, можна дивитися з двох боків – як на проблему і як на можливість, і відповідно, в ній є як різко негативні моменти, так і те, що можна віднести до такого, з чим можна і потрібно працювати. Фактичний бік проблеми полягає в тому, що станом на зараз у нас немає ракет ППО, здатних перехоплювати балістику, і ця ситуація навряд чи кардинально зміниться буквально найближчим часом.
(Далі буде)
Виходів ракет ППО було значно більше ніж одна, судячи по звуку. Але ж визначити якого типу не ясно.