Автор: anti-colorados

Ключовим моментом тут є те, що цю пред’яву озвучено особисто путіним і зроблено це публічно. Ніхто діда не тягнув за язик, вухо чи інші фрагменти тіла, це він сам сказав, і тому реакція має бути швидкою та миттєвою, приблизно в такому стилі: «Путін, ти серйозно? Ти зрозумів, що ти зараз ляпнув?» І якби той ствердно потрусив лисиною, то в такому разі треба було б збирати партнерів по Будапешту і терміново вимагати екстреного збору Сімки, а там пояснити унікальну ситуацію, яку подарував путін.

Україна могла заручитися гарантіями від США і Великої Британії або від Сімки в тому, що ті готові пожертвувати вказану путіним суму, і ось для чого. Якщо він відмовляється від частини пасивів, які рф взяла на себе під час розлучення, виникають підстави для часткової реституції. Якщо путін відмовився від частини пасивів, то в такому разі він відмовляється і від частини активів.

Їх можна порахувати, бо дані відкриті та загальновідомі. Але профіт не в цьому. Якщо путін сам пішов на цей крок, то Україна має право переглянути всі статусні питання, які відійшли до москви. В тому числі – її місце постійного члена в Раді безпеки ООН з правом вето, і плюс до того – без’ядерний статус України.

Путіна корчить від того, що США постачають нам допомогу у вигляді звичайних оборонних озброєнь, але зазначені вище обставини щонайменше дають право хоча б на часткове відновлення ядерного статусу України. За взаємною згодою України і партнера по Будапешту – США, в Україну може бути введено арсенал ядерної зброї на тих самих умовах, як це просто зараз є в Німеччині, наприклад, або Туреччині, коли в разі крайньої необхідності країна розміщення може застосувати його для самооборони.

Ну, й москву – геть із Радбезу ООН, бо Україна має таке саме право на це місце, як і рф, але щоб зберегти паритет, нехай це місце займе Польща, вона має право на це не менше, а, може, й більше, ніж Франція, наприклад. І це все оформити і пред’явити москві як згоду з вимогою путіна, але за умови обов’язкової реституції. Ось це був би гросмейстерський хід.

Зрозуміло, що путін на це не піде заради 14 мільярдів доларів і буде змушений відмовитися, але публічно заявлена відповідь на його «ініціативу» показала б його оточенню, який він тупоголовий ідіот, якщо пливе в таких питаннях. А ще їм би стало зрозуміло, що путінський язик їх усіх може підвести під монастир, якщо його не вкоротити.

Шкода, що біля керма немає Пороха. Він не проґавив би таку можливість і точно обіграв її нехай не за вказаним сценарієм, але вивернути тут можна безліч варіантів. Такої тупості путін ще начебто не видавав, і спускати це просто так – просто не можна. Хоча кому – ось цьому?

Тут треба грати за правилами айкідо – використовуючи силу противника, обертати її проти нього самого. Але тут потрібен пілотаж, кураж і вміння хоча б розуміти те, що противник «розкрився» і що треба діяти просто зараз. Ну нічого, путін виживає з розуму дедалі швидше, а жаб’яче болото скоро піде в історію.

Від Svitlana

Один коментар до “За законами айкідо (Частина 3)”
  1. Не зовсім зрозуміла стаття. З приводу активів трохи пояснено, а про яки пасиви йде мова?
    Ще мені не зрозуміло, як може московія претендувати на якісь активи СРСР, якщо 12 червня 1990 року вийшла зі складу СРСР? Яки таки ексклюзивні права у неї після виходу з СРСР до його формального розпаду?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *