Автор: anti-colorados
Ну, а у Другій світовій Севастополь запам’ятався тим, що флот драпонув звідти з таким ентузіазмом, що до тями прийшов тільки в районі Сухумі. І це при тому, що німецького флоту в Чорному морі не було зовсім. Здавалося б, традицію порушено. А могли б утопити флот прямо в Севасі, щоб поставити ще один безглуздий пам’ятник, але ні – кораблі відпливли, забравши на Кавказ усе флотське керівництво.
Проте аналог утоплення флоту було забезпечено. Було підірвано підземні склади боєприпасів та величезну інфраструктуру в Інкермані. Скільки там загинуло особового складу та знищено матеріальних цінностей, досі достеменно невідомо. Але за своїм масштабом Інкерманський вибух переплюнув утоплення флоту у Кримській війні.
Ну, й насамкінець. За численними даними, населення Севаса практично 100% ініціативно перейшло на роботу до окупаційної влади. Тож у 2014 році це був не перший варіант. Ну, а все це разом справді робить свято російського військово-морського флоту чимось особливим і, безумовно – з розділу клінічної психіатрії. Тим більше зараз цікаво читати про те, як старі маразматики влаштовують перформанс з приводу цього фейкового свята. Так, згідно з російськими ЗМІ, путін сказав таке.
«Завдяки новітній зброї росія здатна виявити будь-якого противника і завдати йому неминучого удару, якщо буде потрібно».
Усе це чудово, а що ж цей «будь-який противник»? Він як, може виявити і завдати удару чи ні? Зрозуміло, що в голови, набиті ватою й тирсою, таке запитання не прийде, а дарма. Адже якщо не приходить подібне запитання, рано чи пізно прилітає бомба чи ракети, і тоді відповідь на нього стає зрозумілою вже сама по собі. Але й це ще не все. Поринаючи в нетрі старечої деменції, путін сказав ще дещо:
«Сьогодні у Військово-Морського Флоту росії є все необхідне для гарантованого захисту рідної країни, наших національних інтересів… Ми здатні виявити будь-якого підводного, надводного, повітряного противника і завдати йому, якщо буде потрібно, невідворотного удару».
Жаль, що принципи не дозволяють прямо процитувати Леся Подерв’янського, а якось переробляти його пряму мову – марно, тому що буде втрачено сам драйв його вислову. Але все ж таки тут напрошується одне просте запитання: «Та кому ви нафіг потрібні? Від кого ви постійно захищаєтесь? Кому знадобилися ваші скрєпи?» Цей гадючник добре було б забити дошками і залити бетоном, щоб за цією конструкцією він залишився навіки і жив так, як йому хочеться, але щоб його отрута і гній звідти не витікали назовні.
Ну, і як завжди, путіна пре на розповіді про вундервафлі, при тому що зараз весь світ спостерігає за тим, як діє їхня розхвалена «вакцина», а якби цей самий світ зміг побачити, яка частина населення рф досі відвідує сортир з прорубом у підлозі, то жахнувся від цих «новітніх технологій стелс п’ятого покоління» з усіма наслідками, що витікають з-під них.
Словом, усі ці їхні свята нагадують стару приказку, яку любив повторювати начальник таємної частини в моєму далекому армійському житті. Дивлячись на будь-яку дурну показуху, він казав, що він нагадує йому коня. Іноді тим і обмежувалося, але якщо хтось уточнював, чому неодмінно кінь, то він відповідав, що у коня на весіллі морда у квітах, а зі звороту він у милі.
Однак саме це флотське свято має абсолютне значення. Російський, а потім – і совковий флот має одну непорушну традицію: він завжди або затоплювався, або був розгромлений, або ховався по нірках, щоб не відгребти люлів, і завжди, за будь-якого розкладу, виглядав з ліхтарями під очима.