Автор: anti-colorados
Але навіть якщо такий конфуз і станеться просто посеред заходу, то пережити його зручніше в останню неділю липня, ніж в останню неділю січня. Однак із цього випливає простий висновок про те, що дату свята взято від ліхтаря і не засновано на якомусь історичному факті перемоги у великій морській битві. Причому в інших країнах, які мають славні морські традиції, ніхто не називає днем ВМФ дату перемоги в Ютландській битві або Вікторії над противником у затоці Лейте. Ці перемоги згадують самі по собі, і ніхто з них (перемог) не ліпить фетиш.
До речі, про фетиш. Російський день ВМФ має приблизно ту саму внутрішню сутність, що й похід «Кузі» до Мальти або останній вояж до Сирії, де він успішно втопив два свої аероплани. Як писала російська преса, основним завданням заходів була демонстрація російського прапора. Таке завдання можна розглядати у рамках теорії Зигмунда Фройда.
Справді, є низка стурбованих індивідуумів, які на вулиці демонструють особам жіночої статі свої фрагменти тіла. Якось по роботі довелося спілкуватися з жінкою, яка попала на такого діяча, і на запитання про те, як вона відреагувала, – почув таке: «Я уважно подивилася на це і запитала: «Це все?» Демонстратор зніяковів більше за жінку і ретирувався.
Так от, подібні дії можуть кваліфікуватися як дрібне хуліганство, а демонстрацію російського аквафрешу теж слід вважати актом хуліганства, але великого, або якщо завгодно – політичного ексгібіціонізму. Адже якби було що демонструвати, то там ще можна про щось сперечатися, а так – показали прапор російської визвольної армії (РОА) генерала Власова, і що? Який такий ефект від цієї демонстрації? Повторюючи слова згаданої жінки: «Це – все?» – можна додати: «Застебнись і вали додому!»
У будь-якому разі, як цю ситуацію не крути, росіян взагалі й путіна – зокрема цього дня клинить на Севастополі. Там люблять розповідати, що це місто уособлює їхню військово-морську славу. Ми не раз говорили про те, яку історичну «славу» зашито в день їхньої армії – 23 лютого, і тут просто не будемо про це міркувати, але якщо вони вважають окупований Севастополь в окупованому Криму уособленням військово-морської слави, то в цей день варто про це сказати кілька слів.
Причиною Першої Кримської війни (Друга – попереду) стала агресія російської імперії проти Туреччини. Як це було завжди, російському царику знову захотілося захопити Стамбул (Константинополь) і разом із ним – Чорноморські протоки, Босфор і Дарданелли. На боці Туреччини виступила коаліція європейських країн на чолі з Великою Британією, і царик зазнав там безумовної поразки. В тій епопеї флот зіграв вирішальну роль. Якби тоді царем був путін і його запитали, що сталося з чорноморською флотилією, він неодмінно відповів би: «Вона потонула».
Причому потонула без жодного пострілу і з власної ініціативи. Дивно, що росіяни ще не додумалися розповісти про те, що причиною загибелі кораблів стало бажання використовувати їх у підводному положенні, але щось пішло не так. Загалом тоді флот набрав нуль очок за десятибальною системою. Дорогою до першої Світової була ще Цусіма, але трапилося це в іншій частині земного глобуса, хоча результат був таким самим – ескадра «потонула». А коли гримнула Перша світова війна, чорноморський флот натужно димив чорним димом у Севастополі і, кажуть, був готовий втопитися ще раз.
(Далі буде)