Уперше опубліковано: 20.04.2023
Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
Буквально тиждень тому в Мережі пройшло грізне повідомлення про те, що москва оголосила про раптову перевірку свого Тихоокеанського флоту. Ми тоді не звернули на це уваги, бо перевірки у путіна відбуваються постійно і вже давно. Як відомо, охочий потрапити до нього на відстань 50–100 метрів повинен провести два тижні на карантині та здати аналіз калу. Чому саме так – король валіз знає, але нікому не пояснює. Здається, навіть Макрону пропонували зробити таке, але той відповів: «На это я пойтить не могу», – і тому все минуло не в тій атмосфері, в якій могло бути. Тоді в стіл вмонтували аварійну вставку, щоб радикально його розсунути, а Макрону видали бінокль і мегафон.
Тож коли в Мережі пройшла інформація про перевірку флоту, ми собі уявили заходи приблизно такого самого порядку, хоча трохи збентежило визначення «раптова». З іншого боку, досвід строкової служби в совковій армії цю раптовість знівелював, і вона не викликала жодних підозр. У ті часи все було раптовим. Наприклад, раптовий збір по тривозі відпрацьовувався на п’ять із плюсом тому, що напередодні дзвонили згори і попереджали, що вночі буде раптова команда відповідного змісту. І коли вона лунала, офіцерів уже було переведено на казармовий стан і вони спали в канцелярії роти. Саме спали, бо перед цим вони встигали завантажитись алкоголем настільки, що вільні пересування з використанням нижніх кінцівок були рішуче неможливі.
А коли проходила наступна команда, вже після збору по тривозі, згідно з якою особовий склад частини мав висунутись в умовний район у лісі, розбудити панів офіцерів ніхто не міг, і тому їх виносили руками і вкладали у відповідні транспортні засоби. Тож раптовість була настільки нестерпною, що пережити її панове офіцери могли лише після гарного «похмеленісу», як це тоді називалося. І через те що армія федерастів є спадкоємицею тієї, совкової армії, то, напевно, і з флотом справи такі самі, в тому числі і в частині раптовості. Тож нічого особливого від цього заходу не очікувалося, а дарма.
Як потім стало відомо, йшлося не про двотижневий карантин і поголовну здачу аналізів, а про натуральний вихід у моря всього плавскладу. Промайнули дані про те, що в море вийшли 50+ кораблів. Японські ЗМІ тоді писали, що їхні військові, які спостерігали за вправами північного сусіда, після того як заспокоїлися від сміху, попередили владу прибережних префектур про те, щоб ті підготувалися до можливих неприємностей екологічного характеру, бо частина цього флоту перебувала в такому страшному стані, що від нього можна було очікувати всього. Але, на щастя, вся ця антикварна армада взяла загальний курс північний схід і відбула геть від берегів Японії.
Уже потім стало відомо, що перевірка включала здійснення плану оборони Камчатки. Щоправда, цей план має гриф «Цілком таємно», і тому не дуже зрозуміло, від кого саме вони обороняли Камчатку і кого легенда навчань охрестила «синіми», адже є дуже велика частка ймовірності того, що й самі морські офіцери Тихоокеанського флоту теж були синіми. Але, швидше за все, легенда навчань передбачала штурм узбережжя Камчатки об’єднаними силами білих ведмедів і антарктичних пінгвінів з метою захоплення камчатських крабів.
(Далі буде)