Автор: anti-colorados
І все було б добре, якби не давно відоме правило, згідно з яким жодна війна не йде відповідно до заздалегідь складених планів. Так сталося й цього разу. Виявилося, що підготовка ЗСУ значно вища за більшу частину армії противника. Тільки окремі підрозділи типу спецназів здатні працювати з ефективністю, порівнянною з нашою. Решта ж противника значно поступається нашій армії, а також це веде до того, що ресурсів витрачається або в рази, або на порядок більше. Вже тільки це вимагає змін до наявних планів. У свою чергу, фактичні дані змінюють баланс саме у війні на виснаження.
Простіше кажучи, противник вирахував, на скільки днів чи тижнів у нас вистачить снарядів до гаубиць і танків, як довго ми зможемо діяти своїми РСЗВ і так далі. І ця математика, хай і не зовсім точна, але все ж таки дає уявлення про те, коли в нас повинні були закінчитися ті чи інші ресурси, і тоді можна приблизно вирахувати строк боєздатності противника, а потім – порівняти з тим, скільки часу може воювати власна армія зі звичною і добре знайомою витратою ресурсів. Можна не сумніватися в тому, що путіну заносили ці викладки, а в Мережу ішли роздуми про те, що до другої половини квітня або, в будь-якому випадку, до 9 травня, російська армія розгромить ЗСУ.
Але з’ясувалося, що ЗСУ не витрачають наявні ресурси в тому ж темпі, що й противник, а крім того, до нас почали заходити боєприпаси та озброєння від наших партнерів, і це знову змінило баланс. А потім наші стали прямо змінювати цей баланс, просто знищуючи ресурси противника: виснаження – то виснаження. І все це треба було знову дуже оперативно забивати в розрахунки, і, мабуть, противник уже підійшов до моменту, коли нагору, якщо по-хорошому, повинна піти доповідь про те, що поставленої мети досягти не вдасться. Але слава богу, відомство Шойгу неабияк зачищено, і таке нагору ніхто не понесе.
І ось тепер повертаємося до санкцій. Військові ресурси не живуть самі по собі, вони спираються на свою економіку та промисловість або на можливості партнерів та союзників. Коли складався план Б, у ньому навряд чи враховувалося, що широкомасштабне вторгнення врешті-решт призведе до широкомасштабної військової допомоги, яку надали західні партнери Україні. А це означає, що вся графа «противник», або ЗСУ, має повністю переписуватися, бо у війні на виснаження підключення до ресурсів партнерів змінює всю картину.
З іншого боку, власні можливості та ресурси вираховувалися з можливостей власної економіки та промисловості. Інакше – ніяк. Але зараз ні економіка, ні промисловість мордору вже не працює, як у передвоєнні місяці, а тому треба вносити зміни і до графи «Власні сили і засоби», щоб побачити нове співвідношення можливостей у цій бійці на виснаження ресурсів. От тільки ці розрахунки робити нікому, і противник грає «з аркуша», намальованого фахівцями ще перед початком широкомасштабного вторгнення.
А ось група з 19 вчених Єльського університету знайшла час та ентузіазм для того, щоб дослідити питання впливу санкцій на мордор. У своїй 118-сторінковій праці дослідники стверджують, що на економіку федерації йде поступовий, але функціональний вплив. У звіті вказано, що з країни вже вийшла більш як одна тисяча іноземних компаній, на які прямо чи опосередковано припадало до 40% ВВП. «Таким чином, будь-який прояв сили чи стійкості з боку москви перестав бути точним відображенням того, що насправді відбувається у країні. Офіційна державна статистика не відповідає дійсності… Внутрішнє виробництво суттєво постраждало і рухається до зупинки».
Висновки доповіді свідчать, що продовження санкційного тиску безумовно призведе до руйнування економіки мордору, яка вже не матиме того вигляду, до якого всі звикли. Але головний висновок полягає в тому, що процес перебуває в русі і лише набирає обертів. Результати будуть попереду. У цьому плані вже дає дзвіночки мордорська преса:
«Стикнувшись із рекордною за 20 років інфляцією і новою хвилею падіння реальних доходів, російські споживачі, можливо, ще не випили чашу горя до дна. Російські компанії масово починають скорочувати витрати на персонал, урізаючи соцпакети та відмовляючись від бонусів співробітникам».
І федерацію ж ніхто не бомбив. Вона ще не має ні зруйнованих підприємств, ні знищених міст, простіше кажучи – не має нічого такого, що деструктивно вплинуло на нашу економіку, а експерти попереджають, що восени саме в цій сфері очікуються різко негативні події. Тоді напрям руху економіки стане зрозумілий усім, і навіть тим, хто досі вважає, що все йде у правильному напрямі.
Ну, а ми розуміємо, що чим швидше та глибше почне зариватися їхня економіка, тим менше у противника буде можливостей для відтворення ресурсів. А як ми пам’ятаємо: їхній варіант Б якраз і є те, що називають війною на виснаження ресурсів.
Логістика завжди була чимось недосяжним для РСЧА, з тих пір, нічого не змінилося. Все це наслідки формування кадрів тилу. У країнах НАТО кожен стройовий офіцер проходить службу у логістичних підрозділах, щоб мати повну уяву, як, коли і що постачати своїм підрозділам. Тиловики РА, це окрема каста крадіїв та жирних тилових пацюків, яким все по барабану. Так було у кацапів у Чечні, коли тиловики продавали зброю та б/припаси чеченцям і це добре. Добре і те, що керує процесом пуйло, та його вірні ідіоти гермуму та білоусов. А не дай Боже їх змінять? Хоча це з області фантастики, пуйла потрібні вірні поци, їх розумові та ділові якості стоять у кінці списку.
Колись читав спогади німецького панцергенерала Гудеріана (переклад російською, звісно, цензурований). Цікаве: у Першу світову – зв,язківець (нач-к радіостанціЇ), інтендант (постачання), розвідка; бойова посада – комбат, тільки потім – оперативний відділ. У міжвоєнному рейхсвері – міноборони, автослужба (знов постачання!), і ось досвідченому полковнику доручають створювати нову структуру – моторизовані війська. Будувати значну частину нових напівгусеничних “ганомагів” саме у модифікації КШМ – робочого місця командира з,єднання, носія двох радіостанцій – його ідея.
Нажаль, і при підготовці до вторгнення, і при проведенні бліцкрига, і у війні на виснаження кацапія має потужний та незламний ресурс під назвою “Буратіна”, який все не закінчується і дуже ефективно шкодить обороноздатності України. Чому воно досі не здохло?