Уперше опубліковано: 03.07.2022
Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
Преса противника запідозрила уряд у тому, що він поступово втягує економіку країни на військові рейки. Чутки про це ходять уже досить давно, але преса почала про це писати після того, як до держдупи було внесено законопроєкт, який «дозволяє чиновникам примушувати бізнес виконувати держзамовлення для «контртерористичних та інших операцій» за межами росії. Відмовитися від цього не зможе жодна компанія». Ця новина наполохала місцеву публіку, бо вона собі уявляла, що війна йтиме десь далеко, а для них – по телевізору, і тому особисто вони не відчують жодних особливих змін.
Ба більше, вони вже намагаються бадьоритися в плані того, що санкції виявилися не такими і страшними, а те, що доведеться поїздити на «Лада-Дубина», можна і перетерпіти, бо вона хоч і Г, зате – за чесні гроші, які й коштує Г. Ну, а найбільш просунуті кажуть про те, що в закладах, створених на руїнах «Макдональдсів», уже дозволили пиво, а там хтозна, можливо, і щось міцніше буде. Хіба ж це не велич? І тепер навіть категоричні «незгодні», що робили брівки хатинкою в лютому та березні й казали: «Особисто я – проти всього цього», – вже поступово починають переходити до відомої формули: «Діди були терпилами, і ми – потерпимо!»
Але тепер найбільш далекоглядним стає не до сміху. Адже підприємства можуть зобов’язати працювати під «держзамовлення», за фіксованими розцінками і принципом «Я тебе поцілую. Потім. Якщо не передумаєш» у плані того, що заплатимо стільки й тоді, скільки й коли самі вирішимо, а поки що – працюй і не скаржся. А крім того, низка діячів, які вирішили для себе: «Ну, я, мабуть, піду», – виявили свої прізвища в стоп-листі на кордоні і зрозуміли, що потрапили в категорію невиїзних.
Поки що це стосується осіб, які мають певні знання та спеціальності, але, як зазвичай, потім усе буде зведено до вікових категорій. Адже з чого починається і чим закінчується, знає дуже багато хто. І тепер ті, що через Туреччину, Казахстан чи Грузію встигли змитися, вдавано сумними голосами розповідають цим невиїзним: «А я тобі ще коли говорив?» А про себе думають: як це так вдало вийшло змитися, поки там усе не закрилося.
І, напевно, там дуже багато хто, особливо програмісти, міркували таким чином, що їм все одно, де працювати на земному глобусі, вони можуть виїхати куди завгодно і коли завгодно, при цьому не відчуваючи особливих труднощів. Але ось «вышла промашка ужасная», і тепер там розповідають про суми хабарів, за які можна виїхати з лепрозорію, бо вже працює принцип «Вхід – рубль, вихід – два». Найімовірніше, що після таких публікацій охочих на вихід виявиться ще більше.
Але все це подається таким чином, що путін планує тривалу війну в Україні й тому проводить усі ці заходи. Нам уже траплялася «експертні» роздуми про те, наскільки вистачить мордору на тривалу війну, а крім того, навіть наші «аналітики» порівнюють ситуацію з тим, що було під час Другої світової війни. І якщо мордорські ЗМІ та різні фахівці міркують у цьому ключі з цілком зрозумілих причин, то чому цю хвилю підхоплюють наші діячі, нам зовсім незрозуміло. Але якщо вже виник такий дискурс, спробуймо подивитися на ситуацію з іншого, не мордорського боку.
(Далі буде)