Нафтовий детектив (Частина 3)

Автор: anti-colorados

І це – погані новини для лаптів, бо, на відміну від решти гравців ринку, на їхній експорт нафти йде тиск з двох сторін. З одного боку, вони мають високу собівартість видобутку нафти, плюс наростають втрати від атак Сил оборони на нафтові об’єкти. З іншого боку, їх тиснуть санкції. Звісно, вони навчилися їх оминати, але виключно за рахунок суттєвих знижок від ринкової ціни. Ну, і ще один важливий момент. Навіть старі квоти ОПЕК лапті не змогли освоїти, і реальний рівень видобутку нафти в них був на 10–15% нижчим за виділені квоти. А тепер квоти стали ще вищими, а наповнювати їх банально нічим.

Отже, тиск на лаптів пішов ззовні, і він має системний і, мабуть, довгостроковий характер. Перепочинок, який їм подарував Додік війною в Ірані, підходить до фінішу, а попереду – дуже цікаві події на ринку нафти. А ми нагадаємо про те, що ціла низка великих воєн закінчувалася не від розгрому військ або втрати стратегічної глибини території, навіть не від того, що закінчилися людські чи матеріальні ресурси, а через сукупність інших чинників. Класичний приклад саме такого ходу подій – поразка Німеччини у Першій світовій війні, коли Берлін був змушений підписати принизливу капітуляцію в той момент, коли його армія стояла на територіях противника, а на власній території не було жодного ворожого солдата.

У лаптів ситуація складається ще цікавіше, бо на її території наших військ начебто й нема, зате є наші дрони, і вчора вперше в історії курника повітряну тривогу було оголошено в районах Новосибірської області, що прилягають до сусідньої Омської області, де знову ж таки вперше в історії було атаковано Омський НПЗ. І ось що пише сам ворог про результати атаки на цей завод:

«Джерела кажуть, що один із найбільших російських НПЗ в Омську було сильно пошкоджено внаслідок нальоту безпілотників. Установку первинної переробки нафти виведено з ладу. Ситуацію ускладнює відсутність низки необхідних підсанкційних деталей. Подейкують, ремонт займе щонайменше 3 місяці. За умови, що нових ударів не буде. У нафтогазовій галузі не приховують, що удар болісний, «хоч і не смертельний». При цьому очевидно, що навіть суттєва віддаленість від лінії фронту не змогла врятувати стратегічне підприємство від ударів».

Зауважимо: там дуже часто роблять застереження «За умови, якщо не буде нових ударів», і це дуже цікаво, бо практично всі атаковані НПЗ зазнають регулярних періодичних ударів. Наскільки можна зрозуміти, наші фахівці забезпечують моніторинг ремонту заводів, і щойно там встановлюють нове обладнання і запускають його, одразу прилітає знову. Можна не сумніватися в тому, що Омський завод очікує звичайна доля подібних підприємств, але тут важливе інше. Якщо вже йдеться про видобуток та експорт нафти, то тут важлива відстань, на якій розташовано Омський НПЗ. Це саме та відстань, на якій розташовано всі видобувні потужності ворога в Західному Сибіру, в тому числі Сургут – особисту вотчину царя та його сімейки.

Атака на Омський НПЗ вже прямо свідчить про технічні можливості здійснювати атаки на нафтові й газові промисли, а також на ключову інфраструктуру, яка збирає нафту й газ у магістральні трубопроводи. Все, цей час настав, і немає сумнівів у тому, що відповідні фахівці вже планують або навіть спланували операції із завдання цих ударів. А ми нагадаємо про те, що вихід із ладу переробних потужностей нафтової промисловості змушує лаптів продавати обсяги нафти, закладені під переробку, на експорт, і тепер настав час позбавити їх і цієї можливості. Вчора було завдано чергових ударів по портах в Усть-Лузі та Приморську, але набагато болючішими будуть удари по місцях видобутку нафти в Сибіру. Ремонт обладнання та доставка запчастин, вузлів та агрегатів у таку глушину будуть кратно дорожчими і тривалішими. Тож лаптям слід готуватися до нових часів і запасатися гірчицею.