Автор: anti-colorados
І ось зараз ми спостерігаємо саме третій етап війни, який іде так, як диктуємо ми. Це саме так, бо ЗСУ зараз цілеспрямовано зайняті позбавленням противника матеріально-технічного постачання. І треба сказати, що тут наші мають просто беззаперечну перевагу. Зрозуміло, що противник не розповість про те, скільки тисяч, а швидше – десятків тисяч тонн боєприпасів уже злетіли в повітря, скільки тисяч тонн дизеля вигоріло величезними смолоскипами та скільки іншого майна, яке не так феєрично горить і вибухає, вже безповоротно втрачено, але це вже – величезні значення, просто гігантські.
І тепер для того щоб навіть не наступати, а стримувати наш наступ, їм терміново треба відновлювати ці запаси, а це означає – везти ці десятки тисяч тонн боєприпасів і тисячі тонн пального, як і все інше. І між іншим, це означає, що їм доведеться формувати чергову ціль для наших ракетників та артилеристів, які не проґавлять можливості завдати удару по новій «жирній» цілі. З того боку це починають розуміти, але інших рішень просто немає. Для інших рішень потрібна інша зброя, а по-хорошому – інша армія, а зрештою – інший уряд.
Тому вони тепер і заспівали пісні про «оперативну паузу» та переговори. Їм просто нема чим відповісти на те, що наші реалізують у ході цього самого третього етапу війни. Лише сьогодні вночі на повітря злетів черговий арсенал у Шахтарську.
І те саме, хай і не так барвисто, відбувається в інших місцях, наприклад – зі сховищем ПММ у Донецьку. Тобто це планомірна і добре продумана робота, спрямована на виснаження передка. Такої війни ще ніхто не бачив, і Україна зараз показує саме новий тип війни. І все це відбувається за мізерної кількості далекобійних високоточних систем. За великим рахунком, ми отримали тільки пілотну партію цієї зброї, а основна її маса лише на підході, проте наші військові вже влаштували противнику «Кошмар на вулиці В’язів» і «П’ятниця, 13-е» в одному флаконі. Логіка підказує, що ось така зачистка тилів повинна супроводжуватися регулярними, хоча поки що не сильними рухами натиску на передок.
Логіка тут проста: передня лінія противника, що поглинає неймовірні кількості довольства, сівши на голодний пайок, демонструватиме дедалі меншу стійкість, а нашим треба розуміти поточну ситуацію, щоб упіймати момент, коли клієнт дозріє. Ось тоді можна буде короткими ударами збити його з оборонних позицій та остаточно перехопити ініціативу. А це – наступний етап, ознаки якого вже можна спостерігати просто зараз.
Встановлення наших прапорів на острові Зміїний – саме з цієї опери. Зрозуміло, що тримати гарнізон на цій голій скелі нема жодного резону, але цим наші показали противникові як мінімум те, що на цьому напрямку він повністю втратив ініціативу. Ба більше, наші показали межу того, що здатний продемонструвати противник з тими силами й засобами, які він має. А тепер ми змусили його чекати на нашу ініціативу. Як вона може виглядати, можна припускати як завгодно, з урахуванням тієї протикорабельної зброї, яка заходить до нас просто зараз.
Тож коли ми говоримо про «перелом» у війні, треба собі розуміти, що ми маємо на увазі конкретно, але здоровий глузд підказує дуже просте визначення цього пункту. Суть його полягає в тому, за чиїми правилами розвиваються бойові дії та хто здатний диктувати противнику свої правила гри. Так от, до цього моменту ми побачили межу того, на що здатна армія противника в наступальній війні, і тільки зараз ми почали показувати своє вміння. І це виявилося для противника повною несподіванкою, з якою він нічого не може вдіяти. А ми тільки ж почали диктувати, адже основні обсяги озброєнь ще навіть не наблизилися до наших кордонів.