Автор: anti-colorados

У цьому випадку просто зазначимо, що гелій активно використовується в ракетобудуванні, авіації та інших галузях промисловості, які прямо або опосередковано входять до ворожого ВПК. Крім того, гелій є необхідною речовиною для будь-яких ракет із рідинними двигунами. А ми знаємо, що саме на такому паливі літають їхні МБР і ракети, що виводять на орбіту військові супутники. Останнім часом майже всі запуски ракет мають військове призначення, і тому удар по виробництву гелію – хірургічно точний і болісний.

Щодо сірки, то тут немає великої таємниці. Вона використовується для всіх видів пороху і входить до складу або вибухових речовин, або застосовується в запалах та підривниках для більшості масових боєприпасів. Очевидно, що удар по таких активах зумовлює розрив у ланцюжках постачань, які приводять до випуску кінцевих виробів у вигляді конкретних засобів ураження. Але й це ще не все.

Як видно з наведених вище даних, ці два підприємства споживають понад 50 млрд м³/рік. Це – значні обсяги, які можна порівняти зі споживанням газу цілої великої європейської країни. Так, станом на 2024 рік Німеччина споживала близько 80 млрд м³/рік, а весь експорт «Газпрому» до Європи становив приблизно 180–190 млрд м³/рік у різні періоди торгівлі. Або для порівняння можна взяти потужність газопроводу «Сила Сибіру», яким газ постачається до Китаю. Його потужність становить 38 млрд м³/рік.

З урахуванням припинення експорту газу до Європи, цей переробний кластер був чимось подібним до рятівного кола для «Газпрому», але тепер усе стало зовсім сумно. Скажімо так, прилетіло туди дуже щільно і горить – чудово, що видно навіть із космосу (заголовне фото). Ну, а на відстані близько 2,5 тисячі кілометрів уже розташовано такі «смачні» об’єкти, як головна база Північного флоту, найбільший у курнику Омський НПЗ і той «Ямальський хрест», про який ми писали вже не раз. Але очевидно, що його прибережуть до зими.

А ми нагадаємо, що в районі селища Пангоди в Ямало-Ненецькому окрузі розташована гігантська вузлова компресорна станція, а скоріше – компресорний завод, де відбувається прийом газу з численних родовищ, які знаходяться в цій місцевості, його первинне очищення і постачання тим самим одорантом, який виробляють тільки в Оренбурзі, після чого все це збирається в одному місці та під величезним тиском закачується у труби магістральних газопроводів, орієнтованих на захід. Раніше значна частина газу йшла на експорт, але зараз цей газ йде на переробку в той самий Оренбург, а головне – на постачання газу населенню та генерацію електроенергії тепловими електростанціями. Якщо газ перестане надходити цією магістраллю, то всі споживачі опиняться в дуже пікантній ситуації. А якщо це станеться на початку зими, то можна лише уявити, як усе буде сумно.

Утім, у «Газпром-Медіа» є заготовлені ролики «соціальної реклами», які вони зняли на тему, що буде в Європі без їхнього газу. Але, як відомо, в Європі ось уже п’ятий рік немає російського газу, і там усе – нормально, я особисто це бачив у різні пори року. А от що буде в європейській частині курника без газу – якраз і відображають ті чудові відео. Тому їх уже зараз треба виймати з архівів та готувати до запуску в ефір, щоб не шукати, коли знадобляться.

Від Svitlana

4 коментар до “Про газ (Частина 2)”
  1. Гарний перелік об’єктів майбутніх атак, давно чекаємо, особливо по Ямальському хресту. Було би добре добавити в список Єлабугу з іх заводіком дронів, да ще в робочу зміну, було би супер!

    1. Ямальский крест пойдет на лом немного пзже, конец октябоя – середина носбря. Отопительный период,однако, как говорил Кола Бельды

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *