Великий руйнівник (Частина 6)

Це ми не знали тих подій, бо совок приховував цю частину історії глухо, намертво, але самі канадці це, безумовно, знають, адже це їхня історія, а не вигадана кимось. Можна тільки уявити, які почуття були у канадців, коли вони слухали божевільного ідіота, який виливав помиї на їхню країну з напором пожежної помпи. Тобто Додік справляв потребу в найсвятіше для народу Канади, і вони цього не забудуть, як не забудуть і того, що величезне стадо пустоголових істот у червоних бейсболках схвалювало промови свого пастуха. Але всі ці три події – Касабланка, Дьепп і Нормандія – так чи інакше пов’язані з Францією, і її Тромб теж ненавидить, і приблизно за те ж саме. На завершення – кілька слів про неї, про Францію.

ФРАНЦІЯ

Цього разу мені особисто вдалося побачити те, як виглядають Дьєпп і Кале, на власні очі. Справді, з точки зору висадки десанту, Кале – більш відповідне місце, але воно було підготовлено настільки потужно, що висадка саме там була самогубною. Тому велика десантна операція відбулася далеко звідси – там, де на неї чекали найменше. Хоча британська розвідка доклала максимум зусиль для того, щоб противник чекав на десант саме в районі Кале.

Але зараз – не про це. До теми десантних операцій треба повернутися окремо, а зараз про те, як виглядає у Франції пам’ять про ту війну в порівнянні з повною відсутністю пам’яті у Тромба, його соратників, які не вставили п’ять копійок наперекір його дикості, і у того величезного стада, яке досі все у виконанні Додіка сприймає як божу росу.

Дьєпп буквально весь насичений канадською символікою. На пляжі стоять меморіальні плити, на яких написано, що саме тут, на цьому місці, відбувалася висадка і тут загинули п’ять тисяч канадських бійців. У самому місті – обеліски з нагадуванням про загиблих того дня, у церквах та перед церквами – пам’ятні знаки, а по самому місту ходять онуки і правнуки тих, хто тут склав свою голову. Вони довго стоять біля плити, на якій вписано імена загиблих, і, знайшовши своє прізвище, стоять, без напускної помпи та фальші, як це виконують лапті. Просто по них видно, що люди перетнули океан саме для цієї хвилини.

У місті організовано невеликі екскурсії, переважна частина змісту яких – про ту битву. Сам маршрут прокладено так, щоб гості на власні очі побачили все: і берег там, де був десант, і скелі, де розташовувалися вогневі позиції німців. І під меморіал місто віддало будинок театру біля того самого казино, яке вдалося захопити десантникам і яке було практично повністю знищено під час бою. Там зібрали все автентичне, що вдалося зібрати й виставити на огляд. Відтоді вже минуло 84 роки, але за цей час нічого не змінилося. Пам’ять про той десант, причому – невдалий і катастрофічний, підтримується на найвищому рівні.

Ба більше, на південь і вглиб континенту розташовано місто Ам’єн, на околицях якого йшли жорстокі бої під час Першої світової війни. Приблизно там воював Адольф Гітлер і відзначилися хоробрістю австралійські підрозділи. У місті пам’ятають ці бої, а щороку до міста приїжджає делегація родичів тих, хто воював. Місто їх зустрічає як почесних гостей і забезпечує їм відповідну програму. Щороку, ось уже 110 років. Дивлячись на все це, якраз згадуєш старе, знущальне гасло совка: «Ніхто не забутий, ніщо не забуте». Так от, це – про Францію.

РУЙНІВНИК

І останнє, що пов’язано з цією експедицією і було виявлено в Кале, і що варто згадати в цьому контексті. Зараз Додік руйнує самі основи та демократичний фундамент США, створений батьками-засновниками країни, в чому немає жодних сумнівів. Так от, у Кале є такий пам’ятний знак:

Його присвячено третьому президенту Томасу Джеферсону, одному з авторів Конституції США. Свою державну кар’єру найвищого рангу він почав як посол у Франції, де застав початок революції, потім був держсекретарем і тільки після цього – став президентом США. Багато з того, що лягло в основу Штатів як демократичної держави, було почерпнуто саме з Франції. І не дивно, що в той час між двома країнами були найдружніші й найтепліші відносини. А Джеферсон став автором найбільшої угоди, яка дала США невійськове придбання території. За обопільною згодою, Франція продала Америці Луїзіану – величезну на той час і, на відміну від Аляски – родючу територію.

Простіше кажучи, історія дуже близьких та дружніх відносин США і Франції приблизно відповідає часу існування самих США, але Додік справив потребу і в них. «Зробимо Америку великою знову», кажеш?