Та, що прикинулася жертвою (Частина 2)

Автор: anti-colorados

Царі вели війни, звільняючи Європу, яка була шокована цими варварами. Причому важко сказати, що викликало більшу огиду – перманентні грабежі й насильство, якими славилося це воїнство, чи те, що вони ось цю шалену дикість подавали як благо. До речі, практично всі м’ясники, починаючи з Петра і Суворова й закінчуючи тим самим Жуковим, у самій помийці завжди вважалися героями. Цим катам ставили пам’ятники та оспівували їх як великих полководців. Втім, нічого не змінилося й зараз, нічого нового.

Ця погань так і не навчилася говорити правду про те, що їй подобається вбивати, грабувати, ґвалтувати і катувати. А для цього потрібно захопити нові території, де це можна робити безкарно та без жодних обмежень. Це знають правителі помийки і тому дають своєму стаду повеселитися так, як воно це завжди любило робити. Ну, а самі вони прикриватимуть цю дикість звичним і добре відпрацьованим словоблуддям.

Те, що путін не називає війну війною, – з тієї самої опери, а вся їхня риторика тепер виглядає як бездарний мікс, де змішалося і «звільнення», і «захист», і «відбиття агресії, яка готувалася», або найгустішої шизофренії – запобігання нападу бойових комарів. Але щось нам підказує, що саме цього разу звичний шабаш, присвячений 22 червня, відбудеться в максимально придушеному вигляді, бо цього вимагають правила жанру.

З одного боку, це завжди було інструментом підтримки чергового рівня мілітаризму стада, а зараз цей рівень і так пішов далі за необхідну путіну межу і навіть створює йому проблеми. Всі ці Гіркіни, Пригожини, військкори та зет-патріоти у своєму мілітаристському чаді пішли набагато далі за путіна і навіть нападають на нього за недостатню упоротість війною. І що характерно, стаду це подобається, бо, за їхніми внутрішніми опитуваннями, рейтинг Пригожина вже вдвічі перепльовує рейтинг путіна. Це – не велика проблема, проте такий стан справ показує, що далі посилювати цей чад – немає особливого сенсу.

Але є ще один момент, який повинен пригасити сьогоднішній шабаш. Справа в тому, що описи подій 22 червня давно канонізовано, і відступати від них вправо або вліво не варто навіть не через побоювання зруйнувати канонічність, а тому, що канонізовано стовідсоткову брехню, починаючи з початку цього відрізка Другої світової війни і закінчуючи конкретними подіями, які винесено в цей день як головні. Кожен, хто спробує пригадати картину цього дня, яку було затверджено ще в совку, скаже, що ключовим моментом є Брест і його фортеця. Ми докладно писали, як саме там усе відбувалося і чому совкова пропаганда не наважилася розповісти про «оборону Бреста», а обмежилася обороною фортеці, і тому зараз не будемо в це заглиблюватися.

Але тут важливе те, що цю ілюзію створювали профі, які розуміли, що окрема подія, яку перекрутили до невпізнанності, повинна подаватися не сама по собі, а з тлом із реальних подій, щоб розмазувати погляд глядача. У такому разі він не докопається до кількості військ, які стояли в самому Бресті й навколо нього, і не зрозуміє, що це величезне угруповання цілком могло самостійно вести свою війну кілька місяців поспіль. Тим більше що воно стояло буквально на складах другого стратегічного ешелону і загалом не потребувало логістики як мінімум до осені. Плюс до того, глядач міг би дізнатися про те, що рівно половина особового складу Брестської фортеці здалася після її облоги без бою та опору. І більше того, стало б зрозуміло, що 45-а піхотна дивізія, що складалася з австрійців, просто розпустила полонених по домівках. Якщо дізнатися навіть тільки про це, то картина відразу набуває іншого вигляду. Тому тло з реальних подій було просто обов’язковим.

А яким було тло, всі добре пам’ятають за словами старої совкової пісні: «22 июня ровно в 4 часа Киев бомбили, нам объявили, что началася война». Але це пісня, а у всій совковій літературі йдеться про те, що артпідготовка та бомбардування почалися у проміжку між 3 та 4 годинами ранку 22 червня. І це – дуже погана аналогія, бо путін розпочав широкомасштабну війну проти України точнісінько в тому самому ключі, тільки не 22 червня, а 24 лютого. О 4 годині він розпочав бомбардування Києва та інших міст України. Ба більше, зараз майже щоночі, приблизно в цей самий час, лапті повторюють і повторюють свої бомбардування наших міст. Аналогія – повна, і тому на ній не можна загострювати увагу. Мало там що.