Автор: anti-colorados

Але це було згодом, а 9 травня 1942 року Державний департамент США опублікував інформаційний бюлетень, у якому було сказано:

«Президента Сполучених Штатів було поінформовано про те, що Мадагаскар окуповано британськими військами. Ця окупація повністю схвалена та підтримана урядом Сполучених Штатів. Острів Мадагаскар являє собою певну небезпеку для Об’єднаних Націй (це було іншою назвою для союзних країн) щодо окупації або використання державами Осі, особливо Японією. Така окупація державами Осі становила б певну та серйозну небезпеку для Об’єднаних Націй у їхній боротьбі за збереження тієї цивілізації, до якої Франція та Об’єднані Нації так давно звикли.

Уряд Сполучених Штатів перебуває у стані війни з державами Осі, і якщо американським військам чи кораблям буде необхідно чи бажано використовувати Мадагаскар у спільній справі, Сполучені Штати без вагань зроблять це в будь-який час. Сполучені Штати і Велика Британія погодилися з тим, що Мадагаскар, зрозуміло, буде повернуто Франції після війни або в будь-який час, коли окупація Мадагаскару більше не матиме суттєвого значення для спільної справи Об’єднаних Націй».

Ця історія свідчить про те, що Друга світова війна не обмежувалася Брестською фортецею, 28-ма панфіловцями, Сталінградом та Курською дугою. Її було розкидано на десятки тисяч кілометрів у всьому світі. І так, в окремих епізодах вона не виглядала епічною, з мільйоном тільки вбитих під Ржевом. Але ця невелика битва на іншому боці земного глобуса зірвала плани японців відрізати Британію від джерел сировини.

Хто його знає, вистояла б вона чи ні, якби все було інакше, і тоді вся міць Рейху припала б тільки на совок. З іншого боку, саме претензії Японії на Мадагаскар суттєво охолодили відносини між Берліном і Токіо. Німеччина вважала, що вішістський Мадагаскар – її майбутній трофей, і претензії Японії на нього нагадали Гітлеру те, як його спробував кинути Сталін.

Фюрер висловив своє «фе», а на Сході таке сприймають дуже своєрідно, і тому коли Гітлер благав союзника відкрити другий фронт наприкінці 1942 року, коли склалася критична ситуація під Сталінградом, Японія залишилася вірною договору про нейтралітет із москвою. А все могло скластися інакше, якби вона ввела свою мільйонну Квантунську армію на практично порожній Далекий Схід і в Сибір.

Інший висновок із усього цього – позиція Франції. Де-факто вона грала на боці Німеччини та Японії, як ми це бачили з прикладу Індокитаю та Мадагаскару, де англійцям довелося пів року воювати з вішістськими військами. Це ще раз говорить про те, що Франція дуже випадково опинилася у списку країн-переможниць і нинішні привілеї в ООН має незаслужено, та ще й зловживає ними.

І на завершення про США, які «гноблять та окупують». Рузвельт дав слово, що Британія як союзник окупувала Мадагаскар тимчасово та вимушено і тому поверне його Франції, коли та звільниться від вішістських зрадників. Все було виконано чітко і в зазначений строк. І для порівняння достатньо подивитися на те, що коїв совок і зараз коїть рф.

Ось так придивишся до історичних подій і почнеш розуміти, яким же добірним Г годували совків десятиліттями, розповідаючи не просто не про ту війну, а взагалі про якусь вигадану драму у стилі в дупель п’яного Софокла. Ба більше – продовжують годувати цією отруйною баландою своє населення й зараз. Навіть у нас деякі це намагаються смакувати, але якщо страва виглядає, як Г і запах має, як Г, то, швидше за все, це Г і є. Хіба що це може виявитися ще й Г+Г, але це – інша історія.

Від Svitlana

Один коментар до “Відмиваючи реальність (Частина 4)”
  1. Цікава деталь – тут британці уперше застосували у бою танкодесантний корабель – перебудований мілководний танкер отримав у носовій частині апарель та стулки воріт, суцільний трюм з прорізаних нафтових баків, зенітки на палубі; завантажив танки та артилерію ще у Англії, витримав океанський перехід та висадив техніку безпосередньо на пляж. За перевіреним зразком у велику серію пішли спеціальні танкодесантні кораблі LST, без них будь-які масштабні десанти з моря були неможливі…

Коментарі закриті.