Уперше опубліковано: 12.06.2022
Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
Від редакції (передмова 2026 року)
Сьогодні на заліссі – свято. З цієї нагоди пропонуємо добірку статей про різні аспекти життя цієї країни.
***
Ще кілька років тому ми звертали увагу на важливий крок, який де-юре вивів мордор із переліку цивілізованих країн. Загалом на життя більшості людей як усередині помийної федерації, так і зовні, ця подія прямо не вплинула, проте віддалені наслідки, безумовно, стали неминучими. Це все одно, що десь далеко, вгору за течією, впала гребля, і люди, що знаходяться на березі річки далеко нижче за течією, не чули і не бачили, як це сталося. Вони живуть звичним життям: хтось ловить рибу, хтось купається в річці, інші – зайняті звичними справами її березі.
Але через годину їх уже нікого не буде в живих, якщо тільки вони не витратять цей час на те, щоб якнайдалі забратися від берега. Тобто в момент, коли обвалилася гребля, ці люди нічого не помітили та обґрунтовано припускали, що через годину їхнє життя буде таким самим розміреним і звичним, як і зараз. Вони не бачили причин того, що може все змінити, і ось ця їхня переконаність уже не варта була ні гроша.
Отже, конституційний суд мордору виніс ухвалу, яка змінила структуру права всередині лепрозорію. Йшлося саме про структуру, а не про конкретні нормативно-правові акти, які безпосередньо регулюють життєдіяльність населення, органів та організацій. Хтось міг би сказати, що зміна має суто академічний характер, але насправді вона стосувалася зміни фундаменту, що неминуче, по ланцюжку, спричинить зміни до самого низу і до останнього любителя боярки.
Справа в тому, що цивілізовані країни вже давно розробили правила, які формують каркас для внутрішнього законодавства кожної з цих країн. Зазвичай ті чи інші сфери діяльності регламентовано наборами правил, які закріплено міжнародними конвенціями. Будь-яка країна, що бажає взаємодіяти зі спільнотою цивілізованих країн, має визнати правила, які й дають параметри цієї цивілізованості. Такі конвенції відштовхуються від визнання певного набору прав і свобод, що вважаються невід’ємними для людини.
Як наслідок, цей самий набір прав і свобод відображено в конституції будь-якої адекватної країни, а далі конвенційним шляхом закріплюються механізми забезпечення цих прав і свобод у різних сферах діяльності, наприклад, торгівлі, охороні здоров’я, судноплавстві і навіть війні. Підпис представника країни під цією конвенцією тягне за собою прямі наслідки. Ця країна зобов’язується грати за вказаними в документі правилами. У свою чергу, це має два практичні наслідки. Перший зумовлює приведення внутрішнього законодавства у відповідність до прийнятих конвенційних зобов’язань, а другий, і вже фундаментальний, – це визнання верховенства міжнародного права над внутрішнім.
Простіше кажучи, якщо якісь норми внутрішнього права суперечать нормам міжнародного права, то питання буде вирішено, саме виходячи з норм міжнародного права, а колізія, що виникла, повинна бути вирішена шляхом приведення у відповідність внутрішньої норми до того, як це описано в міжнародному законодавстві. Ну, а сама людина має правовий механізм для захисту своїх прав та свобод, якщо чомусь усередині її країни це не спрацювало. Вона може звернутися до міжнародних судів, а їхні рішення відповідно до конвенційних норм обов’язкові для виконання в конкретній країні.
(Далі буде)