Невелике доповнення

Уперше опубліковано: 25.07.2021

Автор: anti-colorados

Авторка перекладу: Світлана. У статті перекладено вступ і висновок, «хронологічну» частину подано в авторській редакції мовою оригіналу.

На продовження теми про Венесуелу і Кубу колеги надіслали текст, який буде наведено нижче, ну, а зараз стало відомо, що москва направила туди «гуманітарну допомогу». Судячи з того, як це подають російські ЗМІ, на Кубі знову нема чого жерти. Це у країні, одним із основних видів доходів якої було сільське господарство. Вона завжди могла забезпечувати себе продовольством і гнала його на експорт, заробляючи валюту. А тепер – ось:

Комуністи, більшовики, популісти і люмпен, який нервово їх бажає, здатні на дива і генерують їх повсюдно і невідворотно. Китай показав дещо інше лише тоді, коли прикрутив свій кран комунізму. Але трішки нагулявши жиру, там вирішили, що настав час повертатися на шлях, який заповів товариш Мао, бо там навіть формально комуністів не посунули, на відміну від рф, де вчорашні комуністи і комсомольці просто перефарбувалися під буржуа, а насправді – несуть ту саму квазікомуністичну дикість.

До речі, сам совок був квазікомуністичною дикістю, бо якби товариші Карл Маркс і Фрідріх Енгельс опинилися в совку 1933 або 1937 року і їм хтось сказав би, що це все набудували комуністи, причому – від їхнього імені, то Маркс попросив би Енгельса допомогти зробити сепуку. Гадаю, що при погляді на цю красу харакірі він би сам собі зробив, а Фрідріх – відрубав би йому голову, як і належить у повному обряді сепуку. Ну, якби їх занесло до Китаю часів Культурної революції, то вони на пару знайшли б найближчу Анну Кареніну і, відсунувши її – пройшли б без черги.

Тобто вся ця публіка, включаючи Китай, совок, ту саму Кубу і так далі, будували не комунізм, а людожерську дикість, яка не здатна жити без того, щоб не напасти на когось і відняти там те, що можна зжерти. Навіть квітуча і благополучна країна на кшталт Куби, під чуйним керівництвом таких діячів перетворюється на Ж, обмазану Л. Ну, а далі текст, знайдений у коментарі колеги BOA, де він посилається на авторство Viktor Korovyanko. Зазвичай ми такого не робимо, але тут він дуже доречний.

***

• З 1829 року Куба – перша країна в Іберо-Америці (включаючи Іспанію і Португалію), яка починає використовувати пароплави в морських перевезеннях.
• 1837 рік – шоста країна в світі (після Англії, США, Німеччини, Франції та Бельгії), в якій побудована залізниця.
• 1847 рік – перша країна в Америці, в якій починає застосовуватися ефір в анестезії при хірургічних операціях.
• 1877 рік – перша країна в світі, в якій демонструється використання електрики в промисловості.
• 1881 рік – на Кубі розгадана найстрашніша тропічна хвороба того часу – жовта лихоманка – і винайдено ліки, що використовуються до цих пір. Відкривачем був кубинський лікар Карлос Финлаі.
• 1889 рік – на Кубі встановлено перше в Іберо-Америці (включаючи Іспанію і Португалію) і друге в Америках, після США, вуличне освітлення.
• Між 1825 і до незалежності в 1898 році Куба була джерелом 60–75% доходу іспанської скарбниці.
• 1900 рік – на Кубі з’являються перші в Латинській Америці автомобілі. Першою в Америці та Іспанії жінкою-водієм стала кубинка Рене Мендес Капоте.
• 1906 рік – Гавана – перше місто в світі, в якому встановлена телефонія з прямим набором (не через «оператора», а з дисковими телефонними апаратами).
• 1907 рік – в Гавані вперше в Латинській Америці (включаючи Іспанію) відкривається рентгенологічне відділення.
• 19 травня 1913 року на Кубі відбувається перший в Латинській Америці політ на літаку. Першими пілотами стали кубинці Агустін Парла і Домінго Росіл. Політ тривав 2 години 40 хвилин, між Гаваною і Кайо Уесо (Cayo Hueso) у Флориді, США.
• З 1915 по 1959 рік – кубинське песо (peso cubano) – єдина валюта в світі, яка за 44 роки знецінилася відносно долара США всього лиш на 1 цент.
• 1918 рік – перша країна в Америці, включаючи також Іспанію і Португалію, яка дозволила розлучення.
• 1922 рік – друга країна в світі, яка відкрила радіостанцію і перша в світі передала по радіо концерт і регулярні новини. У 1928 році на Кубі було вже 68 радіостанцій, 43 з яких – в Гавані. За цим показником Куба займала 4-е місце в світі після США, Канади та СРСР і перше місце в світі за кількістю радіостанцій на кількість населення і таку маленьку територію. Куба – перша країна в світі, випустила радіовиставу (радіоспектакль) та стала родоначальником радіосеріалів, в майбутньому – телесеріалів. Таким чином, Кубу вважають батьківщиною телесеріалів. Автор першої постановки – кубинець Фелікс Кайнет (Félix Caignet).
• 1929 рік – заснована авіакомпанія Cubana de Aviación, одна з перших комерційних авіакомпаній світу.
• 1935 рік – Куба стає найбільшою латиноамериканською країною за кількістю експорту радіосеріалів і радіосценаріїв.
• 1937 рік – Куба першою в Латинській Америці прийняла закон про 8-годинний робочий день і про мінімальну заробітну плату.
• 1940 рік – перший в світі президент – мулат (від чорної матері і батька-мулата), обраний абсолютною більшістю кубинців. При цьому на Кубі тоді, як і зараз, більшість населення – білі. Як не дивно, ним став майбутній диктатор – Фульхенсіо Батіста (Fulgencio Batista y Zaldívar).
• 1940 рік – на Кубі прийнята сама просунута в Іберо-Америці (включаючи Іспанію і Португалію) конституція, серед її досягнень: вперше в Латинській Америці встановлені рівні в усьому права між чоловіками і жінками, між расами тощо. В Іспанії жінка отримала рівні з чоловіком права лише в 1976 році.
• 1950 рік – друга країна в світі, яка відкрила телевізійну станцію і студію. Куба стає телевізійним центром Латинської Америки, Гавана стає центром шоу-бізнесу Латинської Америки (зараз цей центр – Маямі).
• 1952 рік – перший в світі житловий будинок з бетону побудовано в Гавані (будівля El Focsa).
• 1954 рік – Куба – країна з найбільшою кількістю корів і биків на душу населення в світі. У той же час Куба – третя в світі країна за споживанням м’яса на душу населення (слідом за Аргентиною і Уругваєм).
• 1955 рік – друга країна в Латинській Америці (включаючи Іспанію) після Уругваю з найменшим рівнем дитячої смертності (33,4 на тисячу новонароджених).
• 1956 рік – ООН визнала Кубу латиноамериканською країною з найменшою кількістю безграмотного населення (23%, для того часу це була низька цифра). У Гаїті було 90% неписьменних, в Іспанії, Сальвадорі, Гватемалі, Болівії, Венесуелі, Бразилії, Перу, Домініканській республіці – трохи більше 50%.
• 1957 рік – ООН визнає Кубу країною з одним з кращих медичних показників в світі і кращим в Латинській Америці та Іспанії. На Кубі був 1 кваліфікований лікар-фахівець на 957 жителів.
• 1957 рік – сама електрифікована країна в Латинській Америці з найвищою кількістю електрифікації житлових будинків (83%) і жител з туалетом і з усіма зручностями (80%). Ці показники були одними з найвищих у світі.
• 1957 рік – за кількістю споживаних щодня калорій кожним кубинцем – 2870 – Куба була другою після Уругваю.
• 1957 рік – Гавана – друге місто в світі, в якому відкрився стерео-кінотеатр і кінотеатр-мультизал. Гавана була містом з найбільшою кількістю кінозалів в світі – 358 – обганяючи Нью-Йорк, Париж, Лондон і всі інші міста світу.
• 1958 рік – друга країна в світі, яка почала трансляцію кольорового ТБ і масовий продаж кольорових телевізорів (у багатьох будинках досі стоять ці телевізори).
• 1958 рік – третя країна в Латинській Америці за кількістю автомобілів (160 тисяч, тобто одна машина на 38 кубинців). Перша країна в ЛА за кількістю електроприладів в будинках кубинців. Перше місце в світі по довжині залізниць на кв. км і за кількістю радіоприймачів в світі (1 на 2 осіб).
• З 1950 по 1958 рік Куба займала друге / третє місця за доходами населення в Іберо-Америці, обганяючи Італію і більш ніж в 2 рази Іспанію. Незважаючи на невелику площу і всього 6,5 мільйона чоловік населення, в 1958 році Куба займала 29-е місце серед світових економік, набагато попереду всіх країн Латинської Америки, Іспанії, Італії, Португалії.
• 1958 рік – відповідно до Міжнародної організації праці, по середній зарплаті робочих Куба – на восьмому місці в світі (після США, Канади, Швеції, Швейцарії, Нової Зеландії, Данії та Норвегії), а по доходах селян – на сьомому місці в світі. Рівень безробіття – один з найнижчих в світі – 7,07%. Всього працюючого населення на Кубі в 1958 році – 2 204 000 чоловік.

Крім усього цього, до 1958 року Куба була країною з найкращим дорожнім покриттям в Латинській Америці, з найбільшою кількістю супермаркетів в Латинській Америці, з найсучаснішим аеропортом (Гавана), з найбільшими іноземними інвестиціями і з найбільшим в Америці бюджетом на збереження історичних і архітектурних пам’яток…

А потім їх звільнили комуністи…

Текст (с) Viktor Korovyanko

***

Дочитавши до останньої дати – 1958 року, треба розуміти, що наступного року владу захопили комуністи Фіделя Кастро, і ось тепер туди везуть гуманітарку, бо країна стоїть на межі голоду. А, між іншим, 73% вітали бородатого покидька і думали, що ось тепер вони заживуть, щодня намащуючи на хліб. Зажили. Причому Венесуелу це нічого не навчило, і наші 73% – також. З іншого боку, зажертій публіці ніколи й нічого не поясниш, бо вона переступила поріг, за яким здоровий глузд перестає доходити через голову, і тоді він заходить через інше місце, але таки заходить.