Уперше опубліковано: 14.03.2023

Автор: anti-colorados

Авторка перекладу: Світлана

Шановні колеги, я не стану вдесяте повторювати те, що «російські ліберали» або боже борони, «опозиціонери» в мене особисто ніколи не викликали жодного співчуття і тим більше – поваги. Нещодавно під одним із матеріалів хтось розповів про те, що заходив на сторінку Гордона і читав, як такий собі Шендерович вкотре намагається розповісти про те, що ЛО працює на кремль. Так от, до Гордона я ніколи не ходив щось дивитися, не ходжу і робити цього не маю наміру, бо не маю часу на цю маячню, а що стосується самого Шендеровича, то багато років тому цей панок непогано почувався при владі Єльцина, який втопив у крові Чечню і просто з об’єктивних причин не зміг зробитися «збирачем земель» до путіна, а потім – вилетів з обойми, і його відсунула від годівниці вже путінська влада. Отут він і став просто шаленим опозиціонером.

Тож щодо нього і подібної до нього шушери в мене не було жодного сумніву. Ну, а особиста заруба з ним сталася в той момент, коли він виринув і почав вчити нас, убогих, уму-розуму і розповідати про те, що ми не повинні називати наші проспекти іменами наших героїв – Бандери та Шухевича. Здавалося б, яке йому діло до того, кого ми вшановуємо як героїв? Але в тому й річ, що в якого б демократа і ліберала імперець не виряджався, він завжди має внутрішнє переконання в тому, що він може народу колишньої колонії нав’язувати свою думку. І якщо його притиснути до стінки й запитати, за яким правом він лізе в наші справи, він почне вигадувати причини, підозріло схожі на ті, які висуває путін, до якого він начебто в опозиції.

Таким чином, імперську сутність у них забито в зайву хромосому, а вся різниця полягає в тому, чи перебуває конкретний пацієнт при владі, чи ні. Охочі поглянути на те, чим закінчилася попередня заруба, можуть повернутися до архівної статті та погортати її вперше або перечитати ще раз. Наш посил до всіх цих «учителів» дуже простий: наведіть лад у себе вдома, а потім, якщо вас попросять, – діліться своїм досвідом. Якщо ж уся ваша діяльність призвела до фашизму у вашій власній країні, то ви не маєте ні морального, ні будь-якого іншого права вказувати комусь на те, що і як їм робити. Для себе ж я зробив простий висновок про те, що безумовно ставлю на паузу своє різко негативне ставлення до цієї публіки тоді, коли вона готова взяти в руки зброю і воювати з цим режимом без дурнів. Є ще кілька винятків, але вони аж надто рідкісні та специфічні.

Далі даю посилання на пост одного з таких «опозиціонерів» Іллі Пономарьова, який однозначно не проходить зазначений мінімум толерантності, але він виклав відео, на якому записано промову одного з тих, хто бореться у складі ЗСУ, хоча є громадянином федерації. І він каже приблизно те саме: треба наводити порядок удома і не лізти до сусідів. Ось його промова:

А далі – промова того самого Шендеровича, якого аж трясе від цих людей і який знову вчить нас і навіть злегка погрожує нам. Ну, а лексикон миттю злітає на путінський, бо людина, що хоча б раз сказала конторський штамп «нацики», однозначно прив’язала себе до путінського режиму як його явний клеврет або таємний шанувальник, якщо не сказати більше. Втім, дивіться самі.

На мій погляд, тут нема чого коментувати, а я лише зауважу, що якщо така погань вважає мене і ЛО – ворогом, то значить, ми все робимо правильно і будемо це робити саме так, ні на крок ліворуч, ні на крок праворуч. Ми влучаємо точно в ціль.

Від Svitlana

Один коментар до “Смак ментора”
  1. Професор Преображенський казав стосовно швондеровича: ви смієте давати людям з університетською освітою поради космічного масштабах та космічної дурості. У цьому і є суть кацапізму. Тому всіх цих лібералів та аппазіціонерів треба посилати за узьким караблем.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *