Автор: anti-colorados
ПІД ШАРОМ
Буквально кілька годин тому завершилися розмови зелені з американським дуетом «Вітьок енд зятьок». Як і слід було очікувати, завершилися вони великим, але серйозним нічим. Власне кажучи, це вже – добрий знак, бо з урахуванням як мінімум частини переговорної команди, яка має досить підозрілі зв’язки з курником, очікувати можна було набагато гіршого. Принаймні, ми пам’ятаємо, як один із її членів розціловувався з лаптями в Мінську і Стамбулі. І якщо про спілкування прутіна з Додіком там досі говорять як про «дух Анкориджа», то при погляді на цього діяча можна говорити лише про «сморід Мінська».
Ну, а різноманітні діячі від преси, не маючи нічого конкретного про те, що насправді відбувалося за зачиненими дверима, розвивають веселу тему, яка має перекрити все інше. Йдеться про те, що цей стамбульський діяч з’явився на переговори у футболці з (на його погляд) дотепним написом, і такі самі футболки було презентовано дуету. Але є підозра, що там було розкрито не всі деталі цього моменту, і не виключено, що було презентовано й інші предмети спідньої білизни з написами «Найбільший», «Тунель закрито» чи щось таке. Хоча можна і простіше – забезпечити написом: «Де жовте – перед, де коричневе – зад». Чим не хохма? Не гірше, ніж імітувати гру на роялі у стилі стендап-шоу. Той самий знайомий і так улюблений зеленню урогенітальний рівень. Але, як не крути, достовірно відомо лише про футболку.
Виглядає це по-жлобськи з урахуванням того, що робочий гардероб саме цього діяча вже оцінювали в суму, зіставну з вартістю непоганого автомобіля, де тільки кросівки стартували майже з 1000 євро. А, між іншим, ці діячі дуже люблять заводити собі люксові автопарки, колекції годинників «Патек Філіп» і, звісно ж, небідну нерухомість біля теплого моря, де не літають дрони. Тож футболка – так собі презент, бо дотепності там зроду не було, адже всі жарти їм писав відомий лаптеподібний діяч Жидков, а жлобство – нікуди не подінеш. Це тавро – на все життя.
ВТІЛЕННЯ АНЕКДОТУ
Буквально вчора ми викладали тему доповідей та звітів, які доходять до прутіна, про настрої населення курника. Йшлося про те, що йому доповідали, що чернь бажає жити при лучині, без бензину і готова платити будь-які податки, аби війна продовжувала тішити царя. Тоді здавалося, що після цього всього залишилася тільки одна зупинка, а саме – дослівний виклад сюжету анекдоту, за яким усе це і будується. Тут потрібен дуже короткий зміст цієї історії.
Жрець оголосив племені про те, що має для них дві новини, погану та хорошу. Погана – насувається голод і всі вони будуть їсти ла*но. Хороша – він знає, де його багато. Власне кажучи, здавалося, що м’якші варіації вже розказано, і залишилося видати тільки це і, що називається – прямим текстом, але з одним уточненням. В анекдоті жрець заявив про те, що всі вони будуть їсти вказану субстанцію, в тому числі й він сам, а от із прутіним – інший розклад. У нього буде все як завжди, а в інших – як в анекдоті.
(Далі буде)