У випадку зі Штатами в Ірані вже очевидно, що втрати дронів стали індикатором того, що в сучасній війні агрегати, вартість яких зіставна з вартістю літака або навіть значно її перевищує, – нонсенс. Воно зрозуміло, що на зорі дронобудування перед інженерами і конструкторами ставилося завдання створити апарат, який міг би робити плюс-мінус те, що бойовий літак, тільки без пілота на борту і навіть без кабіни пілота. Таке формулювання завдання виглядало цілком логічно – скоротити втрати пілотів, а отже – значно здешевити застосування таких бойових систем.

Але виконавши умову про вилучення пілота з борту апарата, виконавець замовлення проґавив важливий момент. Якщо ви хочете скоротити втрати особового складу, то ви застосовуєте формулу: при однаковій небезпеці перехоплення літака та дрона, нехай збитим буде дрон, а не літак. Тобто спочатку передбачається, що дрон можна використовувати в дуже ризикованих ситуаціях, де ймовірність перехоплення велика, і більше того, якщо всередині немає льотчика, то апарат можна використовувати і в таких сценаріях, у яких бойовий літак використовувати просто не можна через те, що імовірність втрати апарата різко зростає.

Але якщо так, то постає питання вартості безпілотної системи. Якщо ви її плануєте використовувати там, де є велика ймовірність втрати апарата, то в такому разі треба докладати всіх зусиль, щоб знизити його вартість. Адже якщо агрегат матиме прайс, цілком зіставний з бойовим літаком, то при великому рівні втрат таке його застосування буде накладним навіть для багатої країни. І тут усе впирається в базові умови самої концепції таких БПЛА. Їх спочатку будували як багаторазові системи, з усіма відповідними наслідками.

Навіть якщо відкинути все, що пов’язано з навігацією зворотного польоту, апарат повинен мати на борту щонайменше вдвічі більше пального, щоб злітати туди й назад, а якщо його місія передбачає баражування в цільовому районі, пального потрібно ще більше. Плюс до того, такий апарат матиме зовсім інші вимоги до всіх бортових систем, починаючи з двигуна. Погодьмося, одна річ – коли двигун повинен відпрацювати 10–20 годин, і зовсім інша – коли йому потрібно працювати 1000–2000 годин, та ще й мати конструкцію, що дозволяє його легко ремонтувати та обслуговувати. А за ці гроші можна побудувати від 10 до 1000 одноразових дронів, які в рамках однієї місії будуть нітрохи не гіршими за багаторазовий апарат.

Якщо так, то і втрати таких БПЛА будуть не такими чутливими, а їх виробництво буде набагато простішим і швидшим, що дозволяє поставити їх випуск на величезний потік, причому де завгодно. Плюс до того, одноразові апарати не вимагають серйозної ремонтної бази та відповідного плеча логістики, яке забезпечує обслуговування апаратів. Тобто йдеться вже про зовсім інший малюнок війни, де БПЛА будується не за принципом «літак без пілота», а відповідно до того, який характер завдань він має виконувати.

Простіше кажучи, йдеться про ефективність роботи системи. І тут оці збиті 25 безпілотників на мільярд доларів немовби натякають на те, що загалом усе це було глухим кутом розвитку, і противник, виходячи з іншої концепції розвитку таких систем, цілком може протистояти всій цій потужності, маючи набагато менші ресурси загалом і в кожному відрізку протистояння – зокрема. Не дивно, що Іран так швидко відновив свої можливості виробляти дрони і ракети після того, що ВПС Ізраїлю та США вивантажили на їхні промислові центри.

(Далі буде)

3 коментар до “Шкала (Частина 2)”
  1. просто свого часу штатівські виробники, отримавши замовлення на відносно невелику серію дронів заклали туди маржу, відповідну палубному винищувачу

      1. Вартість розробки звісно, не халявна, але туди компанія теж заклала відповідну маржу.
        Ясно, під контролем Конгресу у Штатах не було запущено у серію одразу три різні типи ОБТ (основний бойовий танк) – Т-64, Т-72, Т-80 від трьох КБ з відповідними заводами, номенклатурними кланами, впливами у ЦК за спиною. Інакше американські Туполєви та Мікояни вижерли б до дна американський оборонний бюджет незгірш за своїх совєтських колег. Але, думаю, ні один нормальний виробник ОВТ себе без копієчки на чорний день не залишить, знаючи, що твій зразок просто не дозволять експортувати за кордон. Особливо це стосується палубних винищувачів або стратегічних дронів-розвідників.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *