Шкала (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

У вихідні ізраїльська преса повідомила про те, що іранська ППО збила черговий БПЛА ВПС США MQ-1 Predator. А як ми пам’ятаємо, дідок із чубчиком бадьоро розповідав про те, що ППО бородатих уже повністю знищено і що у зв’язку з цим він – молодець. Але, як ми бачимо, це – брехня, як і практично все, що розповідає дідок. Насправді, відштовхуючись від цього епізоду, можна подивитися на всю цю ситуацію і дивного діда в її центрі з незвичної точки зору. І почнемо зі втрат американських ВПС, починаючи з лютого, коли Тромб оголосив, що за два тижні Іран капітулює.

За відкритими даними, без урахування останнього дрона, Штати вже втратили щонайменше 25 важких БПЛА, з них 24 MQ-9 Reaper + 1 MQ-4C Triton. При цьому вартість одного MQ-9 Reaper становить близько 30 млн доларів, а далекий розвідник MQ-4C Triton коштує приблизно 250 млн. Збитий у вихідні MQ-1 Predator у базовій конфігурації коштує дешевше – 4 млн доларів, але з більш потужним обвісом один екземпляр може потягнути на 10 мільйонів. Не думаю, що саме в тих умовах американці застосовували полегшену машину, і якщо підсумовувати лише вартість втрачених апаратів, то вона становить приблизно 980 мільйонів доларів, майже мільярд. І це лише прямі втрати, і тільки одних безпілотників.

Звідси випливає, що в рамках сучасної війни Штати не змогли досягти повного панування не те що в повітрі Ірану, а навіть у прилеглому просторі. Тобто не вдалося міцно досягти навіть первинних цілей. А як випливає з повідомлень різних джерел, хитке припинення вогню Іран активно використовує для відновлення свого військового потенціалу, і наскільки можна зрозуміти, це йому вдається. Він дедалі жорсткіше і болючіше огризається, і плюс до того, його промисловість уже відновила випуск ракет і дронів. У цьому йому допомогли москва та Пекін. А якщо так, то підрив потенціалу іранського ВПК теж не вдалося забезпечити у прийнятному обсязі.

Крім того, саме ця ситуація показує, що насправді в сучасній війні досягти всіх цілей лише за допомогою повітряних ударів – неможливо. І тут справа не лише в ситуації з Іраном. Просто згадаймо, чим закінчилося гучне на самому початку протистояння з хуситами, яке влаштували американці. В результаті вони відповзли звідти ні з чим, а хусити залишилися при своїх інтересах. Те ж саме і з Ізраїлем. Вже скільки вони прасували з неба ХАМАС і «Хезболлу», але добитися знищення противника так і не вдалося. Просто для візуалізації цього процесу можна зобразити шкалу, де початок відліку – 7 жовтня 2023 року, а її закінчення – знищення ХАМАСу та «Хезболли». Принаймні, Нетаньяху обіцяв знищити ХАМАС і робив це багаторазово та публічно.

І ось на цій шкалі можна розмістити Ізраїль, щоб побачити, в який бік іде рух і з якою швидкістю. Суб’єктивно, Ізраїль рухався в бік досягнення мети зі звичним темпом, але потім сповільнився і зупинився і, можливо, навіть відкотився назад, нехай і недалеко. А це завжди говорить про те, що або було поставлено неправильні цілі, досягти яких неможливо, або використовується інструмент, який не дасть потрібного ефекту саме в цій конкретній ситуації, або й те, й інше одночасно. І, між іншим, той самий фокус зі шкалою можна застосувати і до США з програмою Додіка щодо Близького Сходу, і результат виявиться приблизно таким самим, як і в Ізраїлю.

(Далі буде)