За законами жанру (Частина 2)

Автор: anti-colorados

Раніше про це ми писали докладно, а зараз важливе те, що навіть за наявності більш затятих і безумовно – розумних більшовиків, спадщина яких навіть через десятки років підривала червоні революції по всьому світу, система робила вибір на користь сірої, недолугої нікчемності. Після смерті Сталіна і певного часу метушні біля престолу більшість теж вважала, що влада впаде до рук Лаврентія Берії. Те, що це – живодер, не викликає сумніву ні в кого, проте він мав талант організатора, хоч душогубок, хоч перекозління атомної бомби. Простіше кажучи, він умів ставити завдання та отримувати потрібний результат.

Але саме ці якості лякали червону верхівку влади, бо всім було зрозуміло, що Берія точно знає, що це – не верхівка зовсім, а вироджений шлак. Аж надто добре він знав таємниці кожного з цих діячів, і тому Берію нейтралізували, а на місце царя посадили знову ж таки бездарного, безтямного та недалекого Хрущова. Він не виглядав страшним монстром, і оточення вважало, що ним цілком можна буде маніпулювати, як маріонеткою. Тобто знову ж таки вибір упав на неосвіченого і навіть комічного обсоса. Після м’якого перевороту на перше крісло сів Льоня Брежнєв, який відрізнявся тими самими даними, що й Хрущов – неосвічений і ніякий тип, якого взяли як посередність, яка влаштовує всіх. Горбачов – те ж саме.

Тож путіна обрали не тільки тому, що він був зразком повного невігластва, бо де-факто не має не те що освіти, а й навіть фундаментальних знань, але він здавався абсолютно безпечним, бо був по вуха в криміналі і тому виглядав абсолютно керованим. Щоправда, на відміну від наведених вище персонажів, цього обирало не політбюро, а стадо. Але вибори, особливо там, – чиста формальність. Йозеф Геббельс мав рацію, коли говорив про те, що якщо в його руках будуть ЗМІ, він зможе перетворити будь-який народ на стадо свиней.

Усім же зрозуміло, що якщо пропаганда агітуватиме за туалетний йоржик чи кришку від унітазу, то можна не сумніватися в тому, що ці кандидатури зберуть 73 та 86 відсотків голосів відповідно, і ось пісуар чи урна ними будуть правити. Але з путіним трапилася особлива ситуація. Всі, про кого йшлося вище, все ж таки мали якісь свої, хай і шалені ідеї, чи то барак, чи кукурудза, а у путіна своїх ідей немає взагалі. Він не зміг подолати нижній поріг невігластва, щоб у нього з’явилися якісь свої ідеї. У кращому випадку він компілює те, що робили попередники.

При цьому, не розуміючи внутрішніх суперечностей різних ідей, він змішує царів і генсеків, імператорів і фюрерів, і ось цією дикістю він намагається показати свою звихнуту велич і таку саму збочену велич своєї хворої країни, яка вирішила, що халявні нафта й газ зробили їх крутішими за решту світу. Але як тільки щось іде не за планом, нездара намагається перекозлити прийоми давно минулих днів. Приблизно це зараз відбувається із демонстрацією їхніх втрат на війні в Україні. Нещодавно його холуї таки наважилися назвати їхній розмір – 20+ тисяч чорних мішків, що вдесятеро менше за те, що підраховують навіть незалежні спостерігачі. І це при тому, що сховати втрати ніяк не вдається. Щойно опубліковано дані, які їхні ж журналісти встановили за відкритими джерелами, і це виглядає так:

«На війні з Україною загинули 47 тисяч чоловіків віком до 50 років. Таку цифру отримали «Медуза» і «Медіазона» на основі даних Росстату та Реєстру спадкових справ (РСД). Ідеться про період із 24 лютого 2022-го до кінця травня 2023 року, тобто до початку контрнаступу України».

Ще раз: це відкриті дані, а не спеціальний підрахунок. Зрозуміло, що до більшої частини даних «вільні стрілки» просто не мають доступу, і все одно в них вийшло вдвічі більше. І тут постає просте запитання: навіщо? Який сенс у приховуванні цих втрат? Що зміниться, якщо Конашенков завтра назве реальну цифру – 250 тис. убитими? Стадо збунтується? Та нічого подібного! Все як було, так і буде, навіть якби втрати склали пів мільйона чи мільйон. А все це робиться тому, що в совку було заведено приховувати втрати, ось і він приховує просто в автоматі, не розуміючи, навіщо це робилося раніше.

Тож усе вкладається в закони жанру. І просто почитайте, що пишуть «не такі» про те, кого вони бачили б замість путіна. Це має бути постать компромісна, не небезпечна і щоб усіх задовольнила. Там постійний запит на нездару, чмо та обсоса. Щоправда, такий пацієнт може ввійти в раж, і він буде не просто грабувати, а й вбивати просто тому, що йому так подобається. Нічого нового. Так там і буде, якщо не розвалити цей курник до фундаменту.