Автор: anti-colorados
Ну, а далі, як пишуть підручники, війни ведуться за ресурси або за володіння вигідним географічним становищем, і плюс до того, різні комбінації цих чинників. І ось із цим – усе зрозуміло, бо саме це й спонукало технологічно розвинені країни до створення своїх імперій. Вони захоплювали ресурси і шляхи їх доставки в метрополію.
Якщо ж звести такі причини війни до спільного знаменника, то в ньому виявиться та сама вигода, про яку й казав Сунь-Цзи. Власне, розквіт величезних імперій якраз і показував, що мету встановили логічно і її досягли. Метрополія отримала профіт. Але саме така програма працює у вигляді маятника.
Те, що сьогодні було не просто вигідно, а фантастично вигідно, через певний час може втратити свою цінність, і тоді витрати на утримання колоніального апарату та військ можуть стати настільки обтяжливими, що перетворяться на зашморг на шиї цієї імперії. І ось уже спостерігається захід сонця імперії, яка часто відкочується до кордонів метрополії або навіть і далі.
Але в цьому випадку на особливий інтерес заслуговує інший тип воєн, який або майже не має меркантильних інтересів, або вони посідають далеко не перше місце. Це такі протистояння, коли йдеться про виживання держави чи навіть народу, які опинилися під загрозою знищення або їхньої суспільно-політичної сутності, або власної ідентичності.
Якщо копнути в зовсім недалеку історію, можна взяти як приклад серію американських воєн на зорі незалежності США, Наполеонівські війни та Другу світову війну в розрізі участі в ній совка. Як це не дивно, всі ці баталії мають одну спільну ознаку. Ці країни надто відрізнялися від того, що в той час було навколо них. і тому сусідні або просто – сильніші країни намагалися стерти з політичної карти злоякісне утворення. І як показали подальші події, із усіх країн, які мали саме таку мотивацію, залишилися тільки США.
Яким би геніальним не був Наполеон, але він був змушений боротися з рештою світу тому, що став вибудовувати зовсім іншу модель держави. Причому підготовка плану цієї держави була настільки ретельною і детальною, що навіть після розгрому Наполеона і поразки Франції наполеонівські напрацювання стали основою того, що зараз називається Західним світом, починаючи від системи права та принципів державного будівництва до цілком утилітарних речей, наприклад, метричної системи обчислень. Загалом це настільки потужна і щільна спадщина, що навіть зараз її можна відчути особисто в музеї збройних сил Франції у знаменитому Будинку інвалідів. Там під музей Наполеона відведено цілий поверх, і якщо когось занесе до Парижа, наполегливо раджу його відвідати. Якщо не зраджує пам’ять, квиток коштує 12 євро, а вражень буде стільки, що хоч греблю гати.
(Далі буде)