Про вітер

Авторка перекладу: Світлана

Із серії «Проти ночі»

Згідно з відкритими даними, вранці 9 травня 2026 року над москвою віяв північно-східний вітер зі швидкістю 3–4 м/с, і загалом саме погода не дала відбутися чудовій події, що якраз і була б заслуженою в цей час і в цьому місці. Але просто уявімо, що вітер був би південно-східний і до добре відомого указу найвеличнішого не було б додаткових вказівок щодо заборони обстрілювати інші великі цілі на території курника, крім тієї самої локації, яку прямо вказано в указі. Якщо це вдалося уявити, то далі уявляємо, що удар по Рязанському НПЗ стався саме рано вранці 9, а не 15 травня. А далі читаємо опис того, що пишуть ворожі ЗМІ просто сьогодні:

«Режим надзвичайної ситуації введено в Рязані – відповідне рішення ухвалила регіональна комісія під керівництвом губернатора Павла Малкова після нічної атаки безпілотників, внаслідок якої постраждав один із найбільших нафтопереробних заводів росії, а в місті випав «нафтовий дощ». Як повідомляє уряд регіону, режим НС діятиме з 15 травня до особливого розпорядження…»

Тобто після Туапсе, де вперше було зафіксовано нафтові дощі, та Пермі, де вони випали наступного разу, щось подібне сталося і в Рязані. Це вже третє місто, в якому спостерігалося таке природне явище, і тут ще раз повертаємося до напрямку та сили вітру. Якби він був сильніший та віяв у бік москви, можливо, нафтовий дощ зміг би протягнути 180 кілометрів і випасти на червону площу під час параду. Тоді й площа перестала б бути червоною, і друг прутіна Сікоку Ембала назвав би його молочним братом. Ну а коробки, крокуючи, бадьоро місили б чорний бруд, намагаючись тримати свій прусський крок.

Однак навіть за відсутності такого чудового, хай поки що й гіпотетичного природного явища, над столицею живодерських правителів сумні думки фонтанують навіть у найбільш упоротого прошарку населення курника. Зрозуміло, що це не паніка, бо за неї можна не просто залишитися без шматка хліба в зубах, а й опинитися у штурмовому підрозділі «Ищи хрящи». Тому там стримано пишуть приблизно таке:

«На жаль, змушені констатувати, що вітчизняна нафтогазова промисловість продовжує страждати внаслідок ворожих ударів. Колеги днями підраховували реальні збитки найбільших російських компаній… такі економічні показники – результат у тому числі системних ударів по НПЗ та іншій критичній інфраструктурі. Прикрити їх за допомогою ППО ми просили кілька років поспіль. Ходять чутки, що військові на високому рівні мало не в ручному режимі вирішують, які об’єкти захищати сьогодні, а які взагалі не прикривати. І не завжди цей процес безоплатний. Сумнівний «бізнес», скажемо прямо. Він має обов’язково стати об’єктом вивчення з боку слідчих органів».

Це досить кумедна ситуація, бо ті, хто добре собі уявляє, що означає «в ручному режимі» керувати будь-якими процесами, знає основний принцип його роботи. А саме – якщо в ту руку, яка керує процесом, вкласти потрібну кількість грошових знаків, то це управління відбувається у визначеному напрямі. Не сумніваюся в тому, що там також роблять «заноси» для того, щоб чоботи виділили ППО для НПЗ на якийсь проміжок часу. І головне – все чисто і красиво.

Щоправда, тут є проблема. Як повідомляли місцеві жителі, ППО в Рязані таки працювала. А деякі навіть кажуть, що в той багатоквартирний будинок житлового комплексу «Триколор» прилетів не дрон, а ракета ППО. Тобто чоботи відпрацювали чесно. Ну, а те, що будинок зачепили, – навіть на краще. Якби такого не сталося, доводь потім, що взяли грошей і нічого не зробили. А так – ось вона, ракета в будинку, тож не все так і погано.