Гра в піддавки? (Частина 3)

Автор: anti-colorados

І ось ворог, знаючи про те, що ризиковано тримати величезну кількість вибухонебезпечного добра, коли обмін ударами відновлюється в повному обсязі, безумовно, повинен усе це відстріляти. І що стосується дронів, то він запускає їх хвилями з учорашнього вечора, і поки не видно, що їх запас вичерпався. Вже не знаю, скільки їх запустили, але в районі 11 години бачив повідомлення про те, що в повітряному просторі України перебуває 260+ дронів ворога. Це вони запустили вже вранці і, наскільки можна зрозуміти, продовжують запускати й зараз. Так от, усе це звезли в такій кількості і тепер запускають завдяки цьому самому припиненню вогню на червоній площі. Як воно там буде з ракетами – ще побачимо, але, мабуть, і тут їм дали можливість підвісити все, що в них було.

Плюс до того, як видно з заголовних фото, ворог уже відверто запускає масу своїх дронів уздовж кордону з Білорусією. Це саме те, що можна зробити за наявності надмірної кількості дронів. Зараз їх можна використовувати, не дбаючи про втрати, і тим самим перевірити маршрути, якими є сенс запускати це надалі. Ну, і всім зрозуміло, що керування дронами здійснюється з території бульборейху, що ніколи не варто забувати. Простіше кажучи, ворог отримав рідкісну можливість грати на всі гроші, і він це робить просто зараз, немовби відіграючи назад ті браві промови, які були пов’язані з видатним указом найвеличнішого. А поки ця атака не завершилася, просто зверну увагу на те, що ось це й буде ціна указу та кривлянь на його тлі.

Ну, а тепер – другий аргумент, який лежав в основі цього указу, а саме – продемонструвати миролюбність України. Скажімо так, Україна продемонструвала свою миролюбність 30 років тому, відмовившись від ядерної зброї й маси ракет, які нам зараз би дуже стали у пригоді. Тепер – запитання: кому ми її тоді продемонстрували і хто на це звернув увагу? Хто з тих, на кого формально було розраховано цю демонстрацію, згадав про неї за ці 4+ роки? Натомість зараз це згадують у Перській затоці, де лідер Бахрейну позавчора сказав, що не варто розраховувати на те, що Іран відмовиться від своєї ядерної програми, бо у всіх перед очима є повчальний приклад України, яка відмовилася від ядерної зброї. А від себе додам: відмовилася начисто, не залишивши собі навіть кількох десятків тактичних набоїв просто для гарантії власної безпеки. За це Кравчук із Кучмою мали б сидіти довічно, але це вже інша історія.

А тепер ми що ж, знову це демонструємо? Тоді знову запитання: кому ми це демонструємо? Тромбу? Та йому начхати на це настільки, що про це навіть міркувати нема чого. Чи це демонстрація прутіну? Єдина демонстрація миролюбності на адресу цього упиря – це удар дроном за 50 метрів від трибуни, а не по самій трибуні. Жодна інша демонстрація тут не проходить абсолютно.

І останній, уже суто тактичний момент. Ворог вкотре продемонстрував, що наше зелене керівництво не здатне не те що виправляти, а навіть визнавати власні помилки. Грабельний похід триває з веселим іржанням і надуванням щік. А це означає, що метод «на лоха» працює непорушно та незмінно. Хоча це – як сказати, бо ми все це спостерігаємо, військові – відбивають, а на цьому тлі немовби лунає пісня «А я – на, а я – на, а я на морі!» Точніше, в Румунії. І якщо подивитися на те, як часто збігалися масовані нальоти і такі поїздки, то виникне припущення про те, що це жу-жу неспроста.

Ну, а ми спостерігаємо за розвитком подій і обов’язково повернемося для того, щоб підбити якийсь підсумок усього, що відбувається. Але це буде згодом.