«Къ идиотамЪ» (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

Сьогодні був змушений знести кілька наших телеграм-каналів, деякі з них – з гострою назвою, за те, що там публікують навіть не ворожі наративи, з чим ми звикли стикатися, а просто ідіотську нісенітницю заради хайпу. На відміну від Додіка, прутін дуже рідко видає якісь важливі речі прямо зсередини себе просто так, мимохідь. Якщо він це робить у публічний простір, то кожну кому його промови виносять на перші смуги всі їхні ЗМІ.

Украй рідкісними бувають витоки випадкового характеру, як-от розмова з імператором Сі про вічне життя, а все інше виходить виключно від розвідок та/або служб. Причому це роблять як власні спецслужби прутіна для того, щоб підкинути хмизу у вогонь або промацати реакцію тих, на кого розраховане це послання, або від іноземних розвідок, здатних отримувати інформацію від ближнього кола прутіна.

Але в будь-якому випадку, почерк фахівців, неважливо з якого боку, тут простежується досить просто. Є набір ЗМІ або індивідуальних журналістів, що використовуються як «зливні бачки», через які все це випливає назовні з коментарем «від поінформованих джерел». Тож за низкою ознак можна оцінити якусь новину як те, що має високий рівень імовірності. Навіть якщо остаточно інформація не підтверджується, все одно з неї можна добути щось потрібне.

Наприклад, якщо в Мережу йде начебто якась розмова у прутіна чи щось таке, то таким чином перевірявся фідбек на можливий хід, і якщо він виявився негативним, то від нього просто відмовляються, і на цьому тема закривається. Але навіть напрям зондування вже сам по собі цікавий. Тобто фахівці, які професійно за родом служби займаються аналізом подібних речей, або просто ентузіасти, здатні копати наполегливо і глибоко, досить швидко визначають, звідки дме цей вітер і що він міг би означати.

Словом, копання в цьому мотлосі – заняття дуже специфічне і точно – не для слабкодухих, але є повідомлення, які не просто йдуть іншими каналами, а такі канали не проглядаються зовсім. Просто комусь захотілося підвищити перегляди на своєму пабліку, і він вигадує історію натурально з носа. Жодних інших сенсів там немає, та вони й не задумувалися, але фокус у тому, що досягти зазначеної мети можна тільки тоді, коли інформації надається якийсь помітний вигляд, який обов’язково має зачепити аудиторію.

До речі, в Ютубі можна натрапити на таке собі радіо, яке штампує в день по кілька довгих відео, і там практикується просто принизливий прийом, коли ролику присвоюється якась помітна назва і глядач витрачає пів години часу, переглядаючи або прослуховуючи цю нісенітницю, і коли сюжет закінчується, з’ясовує, що на тему, заявлену в назві, не сказано взагалі нічого. Але цього разу йдеться про інший розклад, який просто з порога показав, що автор повідомлення просто вирішив погодувати свою публіку л****м, а інші безголові діячі підхопили це так, як щеня тягає тапок.

Словом, без будь-яких подробиць там було сказано про те, що прутіну пообіцяли взяти Донбас до осені. Таке міг написати тільки той, хто навмисно вигадує дикість, бо в Мережі було безліч твердих даних про те, що ні Бєлоусов, ні Герасимов не взялися за таку справу і навіть за умови великої мобілізації відсувають подібну ймовірність далеко за рамки поточного року. Причому їхні настрої цілком зрозумілі, бо цар може вичерпати терпіння і, що називається, «зловити за базар».

Адже одна річ, коли він вимагає щось піднести йому вчасно, і зовсім інша – коли хтось просто від себе йому таке обіцяє. У першому випадку завжди можна сказати щось у стилі: «Батю, я стараюся, але зла НАТО…», – але якщо тебе за язик не тягнули і ти дав такі обіцянки, то в такому разі можна отримати дуже великі, а іноді – й трупні неприємності. І ось у контексті цих правил царського двору подібна новина одразу ставить запитання: «Хто ж цей сміливець?» А в новині немає й близько «реквізитів» такого «обіцяльника».