Замість попередження (Частина 2)

Так, наприклад, найрізноманітніші джерела пишуть про те, що в цей самий час, поки діє папірець із координатами, ворог посилено експлуатує свою військово-транспортну авіацію і перекидає до місць пусків ракет і дронів партії боєприпасів. Причому, оперує він недалеко від нашого кордону, наприклад — у Брянську, чого без «припинення вогню» він робити не міг, оскільки величезний транспортник — жирна і легка ціль, якщо вона підлітає близько до кордону.

Вже не знаю, як цим «вікном» користуються ЗСУ, але ворог точно його використовує для того, щоб зміцнити свої можливості з нанесення ударів ракетами та дронами. Це що ж виходить: разом із парадом ми дозволили ворогу і це? А чи не занадто дорого нам може обійтися ця стендапівщина? Якщо за кілька днів по нас полетить із тих місць, куди ворог боявся перекидати цінну зброю та боєприпаси, полетить по наших містах — у такому разі хотілося б почути оцінку таких подій від тих, хто зараз валяє дурня і розповідає про те, яким неймовірно винахідливим був хід з указом і з припиненням вогню. З великою часткою ймовірності можу припустити місце, в яке вони запаркують свої язики.

Але це ще не все. Не виключено, що це був тест на лоха, і незрозуміло, як «зелена шобла» його пройшла і які висновки з цього зробила. Принаймні, у ворожій пресі буквально кілька годин тому з’явилося ось таке повідомлення:

«В останній декаді травня Москва планує знову домогтися паузи в бойових діях — для ремонту лінії “Дніпровська”, що живить Запорізьку атомну станцію. Про це розповів голова “Росатома” Олексій Ліхачов. Він пояснив, що перемир’я потрібне для вирішення питань з електропостачанням, а його терміни прив’язані до гідрології: необхідний певний рівень води в Дніпрі, який залежить від весняного водопілля».

А тепер ще раз і на пальцях. «Лапті» відверто і брутально підтерлися пропозицією про припинення вогню 6 травня, але за фактом «зелень» погодилася на пропозицію прутіна, хоча в даному випадку це виглядає не як нестерпна перемога, а як тактична поразка. І ось тепер ворог вирішив, що може маніпулювати «зеленню», прикриваючись різними причинами, гідрологією та іншим, щоб у цей час проводити поповнення і перегрупування військ, відновлювати логістику та інші речі, які були на межі колапсу через наші дальні удари по його комунікаціях. Скажімо так: коли їм треба щось безпечно пересунути, треба просто вигадати привід для припинення вогню — і на тому все.

Це дуже схоже на реальний перебіг подій саме тому, що всі вперлися в червону площу, щодо якої були взяті зобов’язання не бити, але разом із червоною площею удари припинилися взагалі. Те саме і з цим номером про АЕС. Ви хочете ремонтувати щось по трасі ЛЕП? Ремонтуйте, ми не станемо бити вздовж цієї траси, а по АЕС і не били ніколи. Все! Ніякого припинення вогню, ніякого перемир’я. До чого тут аеродром Брянська, на який привезли ракети, або аеродром Ростова, на який привезли величезну партію дронів, до параду на червоній площі, яка розташована за сотні, а подекуди і до тисячі кілометрів?

Що заважало увалити по Ан-124 з ракетами, наприклад, або по вивантажених девайсах? Ніхто ж по прутіну не накидав, а воно ж нібито домовлялися саме про це? Якщо так справа піде далі, вони розкажуть про екологічну катастрофу в Чорному морі і зажадають припинення вогню, поки вони там будуть щось чистити? А ми знаємо, що саме зараз логістика ворога тріщить по швах, і ось ці тупі ігри — на користь ворога. Ніяк інакше це розцінювати не можна.

І якщо знову прутін буде накручувати Тромба, щоб той вплинув, то Тромбу слід відповісти просто й остаточно: мовляв, ми взагалі не станемо стріляти ні по червоній площі, ні по синій, якщо «лапті» заберуться з нашої землі. На тому — все. Більше такого допускати не можна, а поки наші фахівці з дальніх ударів упіймали свою гру, криваву погань треба добивати, не даючи їй перепочинку. А вона завжди проситься на щось таке, коли відчуває, що може здохнути. Це її звична тактика.

Цей текст має протверезити дуже багатьох діячів, які зараз захлинаючись розповідають про те, як усе чудово склалося. Цю погань треба спочатку добити, а потім — радіти. Не зараз.