Уперше опубліковано: 02.02.2020
Авторка перекладу: Світлана
Два тижні тому ми писали про те, що в США тривають випробування багаторазової системи безпілотних літальних апаратів нового класу. Їхня особливість полягає у способі запуску та повернення на базу, якою є модифікований транспортний літак С-130.
Сама ідея виглядала навіть не стільки інноваційною, як божевільною, але так вона виглядає лише тому, що ми за інерцією впираємося в імітацію совкової історії, яку власними зусиллями збиваємо подекуди до чистої основи – до тієї історії, яку сприймає весь нормальний світ.
Але переважно ця робота проводиться на власному ентузіазмі і в тих напрямах, які цікавлять конкретного дослідника. Хтось розчищує «потьомкінські села» в галузі історії мистецтва, хтось – в історії дипломатії, а хтось – робить те саме з історією спецслужб та військовою історією.
У міру своїх можливостей ми намагаємося охопити якомога ширший діапазон історичних напрямів, щоб збивати ліпнину з матеріалу якутського скульптора, якою совок заліпив події, що реально відбулися, і створив на її місці фігурки свиней, собак та інших півнів.
Так склалося і з різними подіями, які совок, а тепер – і рф зробили своєю головною скрєпою, сфальсифікувавши історію Другої світової війни.
Зокрема, стираючи московські нашарування зазначеного матеріалу, нещодавно ми розповідали про те, як виглядала битва за Кюстринський плацдарм очима його захисників – німецьких військових. Там і так вийшов лонгрід («Демонтаж міфології». – Прим. перекл.), тому ми оминули масу деталей, які самі по собі дуже цікаві. Але зараз ми покажемо одну таку деталь, яка важлива в нашій сьогоднішній історії.
Отже, того самого першого дня, 1 лютого, коли до рубежу оборони Кюстрина наблизилася найперша група совкових військ, вона складалася з 12 танків і невеликої кількості піхоти. Ідея атаки була зрозумілою: більшовики планували відразу захопити мости через Одер, щоб забезпечити переправу основних сил на західний берег, у бік Берліна. Захисникам вдалося підбити вісім танків, а чотири машини відступили. Власне, після цього і почався майже двомісячний штурм Кюстринського плацдарму.
Але в цій розповіді нам цікава одна деталь. Адже це 1945 рік, і залишилося лише три місяці до капітуляції Німеччини. Всі ж пам’ятають, як викладався цей час? Червона армія навчилася воювати, а тил розгорнув випуск величезної кількості військової техніки, в тому числі й танків. А який танк за визначенням найкращий у цій війні? Особливо наприкінці? На це запитання є стандартна і практично автоматична відповідь – Т-34.
А тепер повертаємося до опису боїв за Кюстрин і згадуємо їхню суть. Плацдарм був ключем до Берліна з двох причин. Перша – через нього йшла найкоротша дорога на Берлін, а друга – він був у смузі 1-го Білоруського фронту, яким командував Жуков. На той час Жукова і його фронт було призначено силою, яка повинна штурмувати й захопити Берлін. Із цього випливає, що для швидкого захоплення вкрай важливих мостів Жукову треба було проводити розвідку боєм найкращими екіпажами і на найкращих танках. Адже якби вони прорвалися до мостів, то треба було б тримати їхню оборону аж до підходу основних сил.
(Далі буде)