Це ще раз підтверджує, що якогось активного гасіння таких пожеж лапті так і не освоїли, а тому – стоятимуть і чекатимуть, поки воно саме вигорить. А як було сказано вище, вогонь перекидається на сусідні бочки, і горіння триває з новою силою. Скільки разів таке може статися – ніхто не знає, і, відповідно, нікому на думку не спаде стояти поруч із резервуаром, який прогрівається вогнем сусідньої бочки, щоб не згоріти під час її вибуху.

Усе це до того, що ніхто не може навіть уявити, скільки резервуарів виявляться знищеними після цієї атаки. Тільки після того як вогонь перестане переходити на нові ємності і те, що горіло, вигорить повністю, дим розсіється, і можна буде зрозуміти, що там залишилося. Саме так вчинили Сили оборони після атаки резервуарного парку портового комплексу. Пожежа згасла, дим розвіявся, супутники зафіксували пошкодження, і вже згідно з уточненою картою цілі, було видано нові польотні завдання для повторного удару. І те ж саме сталося після повторного удару. Дим розвіявся, стало зрозуміло, що в портовому комплексі більшість роботи зроблено, і тому можна братися за вирізання резервуарного парку НПЗ.

Тож коли там закінчиться горіння, туапсистам не варто розслаблятися, бо коли вони побачать чисте небо, то звідти, з неба, супутник змалює наслідки атаки, і ці дані ляжуть в основу планування вторинного удару. Як це не парадоксально, але поки воно там усе горить, а вітер, змінюючи напрямок, прикриває локацію, місцеві жителі можуть бути впевнені, що в цей час нічого не прилетить. Не тому, що вже немає завдання добити все остаточно, а просто тому, що ніхто не хоче витрачати боєприпаси на цілі, які вже або знищено від прямих ударів, або згоріли за компанію.

А поки в Туапсе закінчують повернення грошей за вже оплачені туристичні путівки, бо з курортним сезоном уже якось не склалося, добрі птахи полетіли на довші дистанції. Вже відомо про те, що прилетіло по НПЗ в населеному пункті Орськ Оренбурзької області. Орки вже викладають фото димку, що йде з боку заводу. Нехай там усе виглядає не так мальовничо, як у Туапсе, але тут треба зазначити, що, перебуваючи на відстані півтори тисячі кілометрів від найближчої підконтрольної ЗСУ території, місцеве населення навряд чи очікувало, що до них прилетить буквально через день після Туапсе.

На цьому фото – ще одне місце, куди сьогодні прилетіли добрі птахи. Це – Перм, розташована за 1800 кілометрів. Зрозуміло, що аборигени були ще впевненіші, що до них нічого не прилетить, і помилилися. Фото зроблено вдень, а небо має такий колір через дим, який іде з місцевого НПЗ «Лукойлу». Як неважко зрозуміти, тут усе трапилося набагато переконливіше, ніж в Орську, і тому сьогодні там мають уявлення, хай і приблизне, про те, як воно зараз у Туапсе.

А Туапсе якраз і демонструє нову реальність для курника. Час, коли завдавалися болючі, але поодинокі удари по нафтовій інфраструктурі, вже минули. Тепер іде винесення цілих нафтових кластерів під нуль, щоб там навіть ремонтувати не було чого. Зрозуміло, що місцевим жителям це не подобається, але всі запитання про те, що це таке, вони мають спрямовувати прутіну, який досі хоче повоювати. А війна – вона така, іншої не буває. Все це входить у вартість квитка на концерт Кобзона, в якому написано «Можемо повторити».

4 коментар до “Нафтові історії (Частина 2)”
  1. И чего жаловаться, сами написали: “Туапсе – город воинской славы”.

  2. > на цілі, які вже або знищено від прямих ударів, або згоріли за компанію.
     
    Або ще згорять, поки горіння ще не завершилося.

  3. Знайомий пожежник говорив мені, що деякі джерела загоряння не гасять взагалі – це скирди сіна, нафтові цистерни, а виконують контрольоване згоряння, бо як додати до нафти води, то горітиме ще краще, а гасять у такому випадку піною, яка перекриває доступ кисню до нафти. Видно піна вся вийшла з чату і тепер лише контрольоване згоряння на фоні бесконтрольної ППО. Гори гори ясно!

  4. В туапсе на заводі було знищено резервуари з сирою нафтою для переробки, на будь якому НПЗ є такі ємності, вони досить великі і коли завод у роботі то завжди повні. Тобто там десь 100 000 тон нафти сирої тільки горить на данний мосент точно. Плюс резервуарний парк з готовою продукцією….тож горіти буде довго і весело, нафту загасити майже неможливо. Палає вона довго якісно з відповідними процесами)

Коментарі закриті.