Нафтові історії (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

У Мережі з’явилися досить чіткі знімки пожежі в Туапсе, і вони дають уявлення про ту періодичність ударів по нафтовій інфраструктурі, яких завдають Сили оборони України. Насправді тут є два чинники, що вимагають певної паузи в ударах, і пов’язані вони не з роботою ворожої ППО чи якимись іншими засобами протидії, а з економним витрачанням цінних боєприпасів, які потрібні для організації таких самих фаєр-шоу і в інших місцях. Ось одне з таких фото, які розкривають зміст цього алгоритму:

Синім колом обведено резервуарний парк морського порту Туапсе, в якому зберігалися нафтопродукти, що значилися вже не за НПЗ, де їх було вироблено, а саме за портом, і звідти велося їх навантаження в танкери. І як неважко помітити, саме ця локація добре проглядається, бо там на момент зйомки вже нічого не горіло. Тобто чудово видно, що вже згоріло, а що поки що залишилося не ушкодженим і вимагає вже невеликих додаткових зусиль для того, щоб весь резервуарний парк перестав існувати.

Синім колом обведено резервуарний парк Туапсинського НПЗ. Це – більш складна і масивна структура, бо саме туди надходить сира нафта, яка є сировиною для заводу, а потім, після її переробки, в окремі ємності надходять різні фракції нафтопродуктів, і швидше за все, з них роблять суміші, які стають кінцевою продукцією – певними марками бензину, дизелю, авіаційного пального. І для кожного кінцевого чи проміжного продукту потрібна окрема ємність. Тож за визначенням цей резервуарний парк буде більшим.

Як ми знаємо, перші два удари було завдано саме по резервуарному парку портової інфраструктури, і вона тепер на дві третини знищена або пошкоджена, що вивело її з ладу. І тільки третина залишається незайманою, що, напевно, буде поправлено найближчим часом, бо саме зараз зрозуміло, що треба уразити з колись величезного резервуарного поля. А от із резервуарним парком НПЗ – інша справа. Якщо перші дві атаки взагалі ніяк не стосувалися заводських ємностей, то тепер прилетіло саме по них.

На фото чудово видно, що горить там непогано, але що саме і як – незрозуміло, бо шлейф диму закриває всю цільову локацію. Відповідно, поки там усе закрито димом, визначитися з цілевказівками буде нелегко, адже невідомо, що вже знищено. І що найголовніше – лапті самі не знають, скільки і чого там горить. Спочатку було сказано, що горить «не менше чотирьох ємностей», але вже в ході горіння було зафіксовано як мінімум два вибухи і великі викиди полум’я, що може свідчити про те, що до резервуарів, безпосередньо уражених дронами, приєднуються й сусідні.

У результаті навіть на місці складно визначити, скільки бочок і яких саме горить у цьому місці. Ба більше, поки горіння триває, цілком можливо, що спалахнуть додаткові резервуари, а це означає, що на них не потрібно витрачати дрони. Якщо там усе так весело горить, то додаткові зусилля поки що виглядають зайвими. А місцева влада повідомляє про те, що єдине, що вони намагаються зробити, – обвалувати резервуарний парк, щоб пальне під час горіння не виливалося прямо в місто, і поставити бонові загородження на річці та в морі, щоб воно не розтікалося по воді.

(Далі буде)