Паралелі (Частина 3)

Автор: anti-colorados

У світлі подальшої гарячкової експансії совка цей декрет виглядає явно незвично. Однак не забуваємо: Німеччина перекинула Леніна і всю його шоблу для організації перевороту саме у Фінляндію, і саме звідти він прибув до Смольного для проголошення нової влади. Тобто кілька місяців фіни ховали його у себе, точно знаючи про те, що його розшукують спецслужби як німецького шпигуна. Його безпека повністю залежала від лояльності місцевого населення, а крім того, фіни напевне знали, звідки й навіщо прибув цей лисий панок. Саме тоді виникли зобов’язання Леніна перед фінами, які він виконав вказаним декретом.

Ця передісторія важлива тому, що в самій Фінляндії навіть після відокремлення були приблизно ті самі політичні течії, які були присутні в імперії перед її розвалом. Не слід забувати, що міжвоєнний період 1918–1939 років минув під знаком різкого підйому лівих у всіх європейських країнах, і Фінляндія просто не могла залишатися поза цим трендом. До речі, згаданий вище Куусінен був не сам по собі, а спирався на підтримку місцевих лівих, і в Суомі була своя, хоч і швидкоплинна війна, де ліві зазнали поразки у 1918 році і Куусінен був змушений бігти в совок. Але зв’язків із батьківщиною він не втрачав, бо червона інфекція виводиться дуже важко, і ми тепер про це знаємо, як ніхто інший.

Отже, говорити про те, що Фінляндія за 20 років незалежності повністю переродилася і стала монолітом, було б занадто необачно. Країна була приблизно в такому стані, як і сусіди. Ба більше, до початку війни Фінляндія не була зв’язана союзницькими зобов’язаннями з сусідами, і ніхто безумовно не повинен був вступати у війну на боці Фінляндії. Навіть Німеччина, яка була дуже прихильною до Фінляндії, не стала втручатися в ці події, бо у знаменитому пакті Молотова – Ріббентропа її було віднесено до зони совкових інтересів. Єдине, що зробила Німеччина, – попередила Фінляндію про те, що було підписано у москві, і фіни почали готуватися до найгіршого. Хоча часу на підготовку вже практично не було.

З цієї причини вже після початку війни Німеччини проти совка Маннергейм тримався з Гітлером на рівних і зупинив просування своїх військ там, де вважав за потрібне, тобто в історичних межах Фінляндії. До речі, в Нюрнберзі до Маннергейма не було запитань, хоча він ситуативно ввів Фінляндію до складу союзників Німеччини. Зараз навіть не заведено ставити запитання на тему того, чому Фінляндія, союзник Німеччини, залишилася немовби за дужками. А все тому, що Суомі була в цій війні стороною, що обороняється, а совок – агресором, яким він і є насправді у всій Другій світовій війні.

Але чому ж Фінляндія так швидко зібралася в моноліт і залишила осторонь партійні, ідеологічні та інші розмежувальні лінії? Зараз ми наведемо лише два чинники з цілої гами, яка спрацювала повною мірою у фінів і лише частково (на жаль) у нас.

Насамперед Фінляндії пощастило з людьми, які опинилися на вершині влади. Вони змогли поступитися власними амбіціями, особистою неприязню та іншим, бо розуміли, що саме стоїть на кону. З цього приводу Маннергейм, зокрема, зауважив таке:

«1 грудня директор Банку Фінляндії Рюті сформував уряд, у якому було представлено всі партії за винятком національного народного руху. Я незабаром дізнався, що новий прем’єр-міністр – дуже здібний державний діяч без упереджень, який твердою рукою став керувати долею держави. Ми добре співпрацювали з ним».

Як видно далі, промисловість повністю включилася в забезпечення оборонних замовлень, і, що цікавіше, потужно включився приватний сектор. Втім, це нам і самим уже досить добре відомо. Проте найцікавіше і найактуальніше саме зараз – останнє спостереження, яке ми пропонуємо на суд читача у цьому короткому дописі.

Справа в тому, що москва заздалегідь готувалася до цієї війни і приготувала не лише свій уряд, а й масу агітаційних матеріалів, які мали розкладати місцеве населення та знищувати його мотивацію до опору. Приблизно те ж саме москва робить і в нас, але наша війна розтягнулася на роки, а тому відкрито промосковську позицію зараз мати вже не дуже комільфо, бо можна не просто не отримати того, на що розраховуєш, а банально – отримати в табло. Тому промосковська агентура маскується і видає якісь отруйні речі під виглядом дуже смачної цукерки «Тузик». Проте вся фальшивість і ницість цієї погані легко розкривається так, як це зробили фіни свого часу.

Справа в тому, що совкова пропаганда обрала явно не ту тональність для розкладання згуртованості фінів і прокололася, зокрема, так само, як і наші паяци. Отже, 2 грудня більшовики почали розкидати з літаків листівки зі зверненням до них уряду «ДНР», чи як тоді називалося – Демократичної Фінляндії. Маннергейм описав це так:

«Природно, що ніхто серйозно не сприйняв заяв «народного уряду», і ті листівки, які разом із бомбами розкидалися над столицею та обіцяли хліб народу Фінляндії, що «зазнає голоду», не могли викликати нічого іншого, крім сміху. Власне, ця пропаганда лише зміцнювала наш внутрішній фронт».

Є ще комплекс чинників, які згуртували фінський народ перед агресором, але це – предмет більш детального викладу. А нам важливе те, що треба розуміти, що підлий ворог, яким, безумовно, є москва, ближче до виборів буде використовувати наших політичних повій на повну котушку. Треба просто уважно придивлятися до публіки, яка вихлюпнеться перед виборами, і переконатися в тому, чи не нові це пісні на стару тему «Хліб для народу Фінляндії, що «зазнає голоду», і чітко розуміти, звідки ця погань лізе. Історичний досвід треба використовувати для того, щоб повторно не допускати помилок, а отже – вибудувати більш ефективну і грамотну оборону, бо противник – той самий, і він має властивість повторюватися.