Уперше опубліковано: 20.04.2016

Автор: Ярослав

Щось пошкрябалось в шиби ніби
легенько здригнулись віконця… хто там?
Якісь вороги? чи хтось із своїх? може цезій
а може стронцій — вони вже свої
і в хлібі святому і в материнському молоці…
Жити із ними поруч до скону…
Ю. Завгородній, «Зона поза часом»

ПЕРЕДМОВА

В СРСР існувала система, яка дозволяла заробити добавку до зарплати. Це мало назву «раціоналізаторська пропозиція», у просторіччі – «рацуха». Рацпропозиції, що поліпшували якість, але при цьому здорожували продукцію, не користувалися особливим попитом. А «рацухи», при впровадженні яких легко підраховувався економічний ефект, заохочувались. При цьому до раціоналізатора або винахідника примазувалось начальство, без підписів якого було неможливо одержати винагороду. За пропозицію без ефекту автору платили десять карбованців, а при наявності ефекту – досить відчутні суми, достатні і для раціоналізатора, і для тих, котрі примазалися. Наприклад, на підприємстві, що виробляло табуретки, пропонувалося зменшити кількість цвяхів або застосувати дешевшу деревину. Погіршення якості при цьому нікого особливо не хвилювало, бо при серійному виробництві економічний ефект був величезним, а відповідно, і винагорода. Економія електроенергії і дизельного палива теж користувалися попитом у раціоналізаторів. На АЕС у Чорнобилі теж хотіли зекономити дизпаливо для резервних дизельних генераторів.

Можна по-різному писати історію атомної енергетики, але для всіх вона тепер поділяється на два періоди: до квітня 86-го і після. Вибух реактора на Чорнобильський АЕС став найбільшою техногенною катастрофою в історії людської цивілізації. Після квітня 1986 року люди, які пережили драму страху за власне життя й життя дітей, близьких, драму втрати рідної оселі й батьківської землі, почали усвідомлювати своє пригноблення тоталітарною системою, що обмежувала їхнє право на правдиву і об’єктивну інформацію, на участь у процесах ухвалення рішень.

Написане про Чорнобиль у цілому складає багато томів. Однак читачу-неспеціалісту важко розібратися в ланцюгу причин і наслідків, що привели до трагічної розв’язки. Я спробую, а це дуже важко, лише трьома невеличкими абзацами пояснити для звичайного читача найскладніше — як працює ядерний реактор.

ЯК ПРАЦЮЄ РЕАКТОР

До квітня 1986 р. на станції діяли чотири блоки, кожний з яких мав ядерний реактор типу РБМК-1000 і дві турбіни з електрогенераторами потужністю по 500 МВт. Кожний блок мав електричну потужність 1000 МВт, з тепловою потужністю в реакторі – 3200 МВт при ккд блоку – 31%. РБМК-1000 – це реактор на теплових нейтронах, в якому сповільнювачем використовується графіт, а теплоносієм – звичайна вода.

У 1661-му каналі з теплоносієм розміщені касети з ядерним паливом – таблетками спеченого двоокису урану діаметром трохи більше сантиметра і висотою 1,5 сантиметра, вміст 235U в якому трохи вище природного – 2%. Дві сотні таких таблеток збираються в колону і завантажуються в тепловиділяючий елемент (твел) – пустотілий циліндр із цирконію з домішкою 1% ніобію, довжиною близько 3,5 метрів і діаметром 13,6 мм. У свою чергу, 36 твелів збираються в касету, яка і вставляється в канал. Загальна маса урану в реакторі – 190 т. В інших 211 каналах переміщуються стрижні-поглиначі.

Вода в системі охолодження циркулює під тиском 70 атмосфер. При такому високому тискові температура її кипіння досягає 284°С. Вона подається в канали знизу головними циркуляційними насосами (ГЦН). Вода проходить через активну зону, нагрівається і скипає. Суміш, що утворилася, з 14% пари і 86% води відводиться через верхню частину каналу і надходить у чотири барабани-сепаратори. Тут під дією сили ваги вода стікає вниз, а пара, відокремлюючись від неї, по паропроводах подається до двох турбін. Після проходження через турбіни пара конденсується у воду з температурою 165°С. Ця вода насосами знову подається в барабани-сепаратори, де змішується з гарячою водою з реактора, охолоджується до 270° і надходить на вхід ГЦН. Це й є замкнутий контур, де циркулює теплоносій. Канали зі стрижнями-поглиначами охолоджуються водою незалежного контуру.

(Далі буде)

4 коментар до “«Рацуха» з величезним економічним ефектом (Частина 1)”
  1. “пара конденсується у воду з температурою 165°С. Ця вода насосами знову подається в барабани-сепаратори, де змішується з гарячою водою з реактора, охолоджується до 270°”
    Якщо вже наводите технічні подробиці, то, краще, аби вони були без фактичних помилок. А то вода з температурою 165°С охолоджується до 270°…

    1. охолоджується суміш

      дуже просто перевірити на кухні, заваривши чай та доливши до холодної воді в чашці

    2. До кого звертаєтемся?
      Уперше опубліковано: 20.04.2016. Десять років тому.
      І це не стаття антиколорадоса.

Коментарі закриті.