Автор перекладу: Світлана
Учорашній інцидент із пропущеною балістичною ракетою хуситів, що вдарила по аеропорту імені Бен-Гуріона в Ізраїлі, отримав своє продовження. Нагадаємо, що вчора хусити випустили балістичну ракету, яка пролетіла 2 тисячі кілометрів і влучила нехай не в термінал чи стоянку літаків аеропорту, але дуже близько до них. При цьому ракету намагалися перехопити за допомогою ізраїльської системи ПРО «Хец-3» та американської THAAD. Обидві ці системи здатні засікати політ ракети за сотні кілометрів до можливої цілі та перехоплювати її на заатмосферній ділянці польоту. Тобто вони роблять те, чого не може ЗРК «Петріот», наприклад. Тобто ці системи працювали по штатній цілі, бо саме такі цілі вони й повинні перехоплювати відповідно до своїх ТТХ і загального призначення комплексів.
Ще один важливий момент, який або навмисно, або випадково оминають ЗМІ, коментуючи цю тему. Ракета була одна, а не група ракет, як це було у випадку двох іранських атак Ізраїлю або регулярних обстрілів такими ракетами, які росія виконує по Україні, коли залп балістики становить або кілька десятків ракет, як це було в іранському виконанні, або кілька одиниць, як це виконують лапті. І ось по цій єдиній ракеті відпрацювали два різні комплекси ПРО.
При цьому я не беруся стверджувати, що в цьому випадку було застосовано класичну схему роботи таких комплексів, але, швидше за все, один ЗРК випускає пару ракет для перехоплення однієї цілі. Тут ми не станемо занурюватися в тему, чому застосовується саме така схема, але якщо вона була і в цьому випадку, то обидва комплекси могли відстріляти чотири протиракети, і жодна з них не змогла вразити ціль. При цьому обидві системи, як заявляють виробники, мають ефективність ураження 90+ відсотків.
Тому якщо навіть по балістиці відпрацювали дві ракети, по одній із кожного комплексу, то це мало привести до безумовного ураження. Якщо ж було випущено дві ракети з кожного комплексу, то це вже формений скандал. Ще раз наголосимо: ЗМІ обійшли стороною той важливий момент, що робота зенітних засобів здійснювалася по одиночній ракеті, яка летіла 2 тисячі кілометрів. А як ми знаємо, у нас ворог часто випускає по кілька ракет одночасно і з відстані максимум пару сотень кілометрів, що дає на порядок менший підлітний час і можливість встигнути зреагувати на цей удар.
Втім, наші зенітники збивають ці групові цілі там, де є відповідні засоби ураження, якщо не всі, то більшу частину. При цьому, як було сказано вище, «Петріоти» не можуть лупити по балістиці на висоті 150 кілометрів, як це вміють робити «Хец-3» і THAAD. У нашому випадку перехоплення відбувається на висотах 15–20 кілометрів, і тому уламки ракет, уже навіть без вибуху бойової частини, завдають відчутних руйнувань. А ось в Ізраїлі був чистий приліт, незважаючи на те, що там розгорнуто системи як свої, так і американські, покликані протистояти масованому удару балістикою з Ірану. Тобто до землі долетіли не уламки збитої ракети, а ракета цілком, бо її не те що не вдалося знищити – в неї навіть не змогли влучити. Тільки низька точність ракети не призвела до численних жертв, а всі передумови для цього, безперечно, були.
У такій ситуації важливо розуміти, що це було і в чому причина того, що ракети вартістю понад мільйон доларів кожна пішли в «молоко». Адже на випадковість це не надто схоже, і якщо проґавити справжню причину, то все може повторитися, але вже з набагато гіршими наслідками. Це тим більше важливо тому, що Ізраїль – маленька країна, і населення там щільно розміщено лише в кількох локаціях. І ось уже сьогодні ізраїльська преса видає результати попереднього розслідування інциденту. Виглядає це так:
«За попередніми даними, не виявлено збоїв у процесах виявлення, роботі систем перехоплення та оповіщення тилу… За оцінкою, йдеться, можливо, про точкову технічну несправність перехоплювача, випущеного по ракеті».
З цього випливає, що комплекс «Хец-3» відстріляв лише одну ракету-перехоплювач, а не пару, і вона промахнулася. Причиною промаху вважається дефект у роботі самої ракети, що в принципі – допустимо, бо в дуже складних виробах при складанні могли допустити якісь помилки, які неможливо виявити на стадії здійснення контролю якості, і вони дадуть свій ефект виключно під час застосування. І справді, якщо політ ракети було вираховано і система навелася на ціль, то це означає, що до моменту пуску ракети весь комплекс працював у штатному режимі. А через те що сама ракета має систему точного наведення і підрулювання вже після запуску, щось пішло не так уже в цей момент.
І на цьому можна було б закрити тему, якби не дві додаткові обставини. Справа в тому, що таким само чином відпрацювала і ракета-перехоплювач, випущена з американського ЗРК. Все відбулося саме так, як і в ізраїльській системі. Ціль було виявлено, захоплено і по ній було запущено протиракету, яка вражає ціль шляхом її точного ураження. А це означає, що і в неї є система точного наведення вже у процесі польоту, і вона може підрулювати так, щоб ударити ціль «лоб в лоб». Однак і цього не сталося.
Нам не вдалося побачити звітів американських військових, які б пояснили причину промаху. І знову-таки, жодна із сучасних систем ППО/ПРО не дає 100% гарантії ураження цілі. Саме тому дуже часто, але як видно – не цього разу, для гарантованого ураження цілі випускається пара ракет. І все б нічого, якби відпрацювала лише одна система однією ракетою. Якщо для «Хец-3» відсоток уражено заявлено 95+, то завжди є ймовірність того, що практика підкинула саме ці 5%, які залишаються від заявленої ефективності.
Але ізраїльтяни вже констатували збій ракети-перехоплювача. Значить, це не та статистична похибка, яка завжди можлива. З іншого боку, промах американської протиракети в ідентичних умовах говорить про те, що ракета іншої системи, зібрана на іншому підприємстві, з використанням інших технологічних норм і засобів контролю, просто не могла мати ідентичного з ізраїльською ракетою дефекту. Також дуже мало ймовірно, що одночасно дві ракети, випущені одночасно, виявилися з виробничими дефектами. Ба більше, виглядає зовсім неймовірно, що різні дефекти ракет дали ідентичний практичний результат.
Звісно, суто теоретично можна собі уявити, що в житті трапляються і набагато дивніші збіги, якби не другий чинник. Іран заявив про успішне випробування нової балістичної ракети. При цьому він не уточнив, коли було проведено випробування і де. Знову-таки, бородаті вже стільки разів розповідали про свої літаки п’ятого покоління і щось іще, що віри в їхні слова бути не може. Словом, будемо сподіватися на те, що це був технічний збій і ланцюг випадковостей та збігів.