Автор перекладу: Світлана
Сьогодні сталося те, чого ми чекали в тому чи іншому вигляді, щоправда, саме такого сюжету з його деталями ми не могли припустити. А все почалося з того, що Додік вирішив виконати показовий виступ, у ході якого на прикладі єменських хуситів він мав продемонструвати міць американської зброї, щоб здригнулися всі – власне хусити, ХАМАС, Хезболла, Іран, та й перед союзниками і партнерами треба було показати, що він дід суворий і що його погрози та обіцянки слід сприймати серйозно. Ну, а далі почалася вже майже двомісячна кампанія бомбардування пісків Ємену.
Мені ще не доводилося бачити даних про те, скільки коштував платнику США цей перформанс, але, як і очікувалося, особливого вихлопу з нього не вийшло досі, і навіть виникли деякі протилежні враження від вигляду цієї військової операції. Вже за пару тижнів після її початку стало зрозуміло, що користі з цього не буде ніякої. Важко сказати, хто займався плануванням антихуситської операції, але її невдачу було закладено в сам план дій. Таке було не раз і не два просто тому, що коли збройні сили починають використовуватися не за призначенням, то невдача гарантована, і все питання полягатиме в тому, скільки доведеться заплатити за цю невдачу.
У зв’язку з цим було б дуже цікаво подивитися план цієї операції, нехай не весь, а лише розділ «Цілі та завдання». Щось мені підказує, що там це було виписано у плані «від паркану до обіду». Але, як відомо, саме цілі й завдання військові формують під розпорядження чи директиву найвищого політичного керівництва країни. Ну, а чубате керівництво в принципі не здатне поставити адекватні завдання, і це стало зрозуміло досить швидко.
Якщо це не війна, що вже триває, коли повноваження військових розширено відповідним нормативно-правовим актом, а військова операція у мирний час, то саме політичне керівництво ставить завдання, яке відповідає запитанню «Що?», а військові, отримавши таке завдання, вже забезпечують засоби для його виконання, відповідаючи на запитання «Як?». І якщо завдання поставлено тупо, то першим завданням військових, які розуміють цю тупизну, є вжиття заходів для того, щоб виключити або мінімізувати власні втрати, адже їм зрозуміло, що це варіант у стилі «місія нездійсненна».
І треба зауважити, що саме з американською армією таке відбувається регулярно. Щойно вона відходить від суто військових функцій і починає виконувати функції поліцейські чи щось подібне, у неї починаються проблеми і невиправдані втрати. Достатньо згадати Ірак чи Афганістан, щоб побачити, як це працює. Блискучий військовий початок перетворюється на проблему, коли замість регулярної армії доводиться мати справу з партизанами. Власне, це не є особливістю американської армії, бо те саме відбуватиметься з будь-якою армією світу. З цієї причини правильно поставлене завдання має вкрай високу цінність.
І ось тепер кожен може спробувати відповісти на просте запитання: що американці намагаються отримати від хуситської операції? Яким має бути кінцевий результат? Зрештою, де той індикатор, який може вказати на виконання поставленого завдання чи неможливість його виконати? Саме з цим там явні проблеми. У цій ситуації єдина мета, яку в принципі можна було намагатися досягти, – продемонструвати силу. І, загалом, преса писала про це відкрито.
І ось тепер подивімося, як виглядає ця демонстрація. За півтора місяця бомбардувань режим хуситів не здригнувся і не втратив ні боєздатності, ні рішучості. На Ємен висипали вже тисячі тонн бомб. Втратили два літаки авіагрупи, і ось сьогодні хусити вдарили балістикою по міжнародному аеропорту «Бен-Гуріон». Цей удар показав, що Штатам так і не вдалося ліквідувати ні пускові установки, ні запас ракет до них. Тобто всі ці тижні бомбардувань не дали очікуваного ефекту. А коли вони почалися, багато ізраїльських оглядачів цокали язиками, потирали руки та передбачали падіння режиму. Нічого не сталося.
Ба більше, сьогодні хуситську балістику не змогли перехопити ні ультимативні засоби ПРО Ізраїлю – «Хец-3» (Arrow 3), ні американська THAAD. Причому було зафіксовано її старт, відстежено траєкторію, на неї навели засоби ураження, але протиракети промахнулися. Як можна зрозуміти, ракета влучила у відносно порожнє місце, але в межах аеропорту. І ось після всього цього який вигляд має кавалерійський наскок Трумпа? Що він усім цим зміг показати?
А ми нагадаємо, що наші військові не мають таких зенітних засобів, але там, де є хоча б «Петріоти», вони показують просто дива. Є підозра, що якби небо над Ізраїлем прикривали наші військові, але на тій, просунутій техніці, ніякого прильоту не сталося б. Адже наші витискають навіть зі старого заліза таке, що навіть виробники в шоці. Словом, нехай американці самі оцінюють антихуситську операцію, а ми ще раз нагадаємо про те, що наші військові, за наявності адекватного озброєння, демонструють натуральні дива. Тож особовий склад ЗСУ станом на сьогодні на голову вищий за військових усіх армій світу. Не забуваймо про це.