Датою цих двох графіті вказано 1118 рік, уже знайомий нам з пригоди новгородського Ставра, наведеної вище. І тут дослідники посилаються на думку радянського академіка Бориса Рибакова про ці два графіті, яку він опублікував у 1964 році. Його висновки полягають у тому, що ці написи зробили різні люди, але вони стосуються однієї людини – новгородського Ставра, який був сином київського боярина Гордяти, і під таким ім’ям (Ставр Гордятинич) його ще в 1070-х роках «упомянул» Мономах. Для допитливих наводжу скріншот із дослідження Рибакова, де графіті № 14 – це звернення Ставра до Господа, а № 15 – це повідомлення, що «писав Ставр»:
А як же чернігівський Ставр? Адже саме так його називає російська Вікіпедія, щоправда, тільки на початку статті, і цю цитату навів автор коментаря, з якого й почався цей квест: «Ставр Годинович – былинный персонаж, в наиболее известной версии – черниговский боярин». І чернігівське походження Ставра не підкріплено нічим, а вся подальша розповідь іде про новгородського Ставра.
Мені спали на думку кілька версій, але всі вони суперечливі.
Перша версія полягає в тому, що Борис Рибаков в одному з інтерв’ю згадав Ставра ось у такому контексті: «В книге «Древности Чернигова» я рассказал о том, как был открыт Благовещенский собор 1186 года с мозаичными полами. Я доказал, что подвальные помещения принимали за жилые, что дома в древнерусском городе были в полтора-два, реже в три этажа. Это было открытием… Удалось доказать реальность былинного героя Ставра Годиновича. В надписи-граффити из Киевского Софийского собора приведено его подлинное отчество – Гордятинич». У цій відповіді він спочатку згадав свою роботу в Чернігові, і склалося враження, що вся подальша інформація стосується цього міста (з відхиленнями на Любеч та інші місцевості). Але проблема цієї версії – в тому, що інтерв’ю датовано 2000 роком, тоді як мультфільм про Ставра Годиновича і Василису Микулишну вийшов у 1975 році.
Друга версія полягає в тому, що могло бути інше інтерв’ю, більш раннього періоду, з аналогічною логікою викладу, де Ставра могли сприйняти як боярина чернігівського, а не новгородського. Проте цього інтерв’ю (чи іншої інформації) я не знайшла.
Третя версія спирається на те, що у згаданому вище зведеному календарі XI–XIV століть (Русские месяцесловы XI–XIV веков) під 20 вересня згадуються ось такі люди (і скорочено подано джерела, де вони згадуються):
У цьому зведеному календарі є події, пов’язані з Києвом (освячення Софії, Десятинної церкви), згадано Феодосія Печерського, але прикметник Чернігівський є несподіваним та унікальним на тлі інших географічних іменувань: Солунський, Константинопольський, Палестинський, Антіохійський, Смирнський, Кіпрський, Римський та інші. Тож «географію» цього князя могли приписати Ставрові, і тут авторитет і доступність святців могли цілком спрацювати проти одиничного згадування Ставра в якомусь літописі. Крім того, Михайло воював із київським князем Володимиром (щоправда, Рюриковичем), і в загальних рисах це протистояння могло накластися на сюжет про Ставра. І ще одна думка. Михайло, крім досить войовничої біографії, прийняв мученицьку смерть в Орді, яку пов’язують із небажанням покоритися язичницьким (ординським) звичаям. Разом з ним тоді, у 1246 році, загинув і боярин Федір, тому їх і поминають разом. І тепер порівняйте «імідж» мученика і воїна Михайла – і Ставра, щодо якого в літописі вказано провину, а в билині описано його неповагу до князя та вихваляння своїми статками і дружиною. Чий образ більше відповідає уявленню про богатиря?
Проти цієї версії може працювати дата фіксації Михайла у святцях – 1246 рік, що набагато пізніше часу життя Володимира Мономаха. І ще одна цікава деталь. У згаданому мультфільмі Ставра називають не боярином, а князем Чернігівським. Це через неуважність до історичних деталей чи спрацювала наведена вище версія?
Ось така історія. І вже для зовсім терплячих наведу інші графіті з ім’ям Ставра, які свідчать про реальність цього імені (а наше дослідження починалося саме з цього).
(Далі буде)