Незвичний погляд. Про Ставра (Частина 3)

КРОК 3. СТАВР ЯК РЕАЛЬНА ЛЮДИНА

Отже, факт перший: «Заточение Ставра князем Владимиром – исторический факт 1118 года: в Новгородской первой летописи кратко и неясно сообщается о каких-то беспорядках в Новгороде, вызвавших гнев Великого князя Владимира Мономаха. Из контекста ясно, что Мономах устроил полномасштабное следствие в Киеве, вытребовав туда всех новгородских бояр; большая часть была отпущена, а признанные виновными в беспорядках заточены, а с ними и сотский Ставр (вина которого летописцем не указывается)».

Ось цей текст із Новгородського літопису, де Ставра згадано в останньому рядку цього уривку:

Таким чином, у Новгороді Ставр існував, був сотським, і за якусь провину Володимир Мономах його заточив.

Відступ про Володимира Мономаха. Цей князь жив практично на століття пізніше за Володимира Великого і правив у Києві з 1113 року до своєї смерті у 1125 році (саме ці дати вказано на мозаїці Володимира Мономаха на станції метро «Золоті Ворота» в Києві, зображення якої наведено вгорі). Проте в билинах двох Володимирів об’єднано в один образ Володимира Красне Сонечко. Роки життя Володимира Мономаха важливі в контексті імені «Ставр» тому, що його сучасники вже цілком могли при народженні отримати християнські імена, адже від Хрещення Русі у 988 році минуло більше століття. Але, як бачимо, інші згадані в цьому уривку особи (крім Дмитра) мають слов’янські імена.

Другий аргумент Вікіпедії на користь існування Ставра був таким: «Кроме того, имя боярина Ставра Гордятинича (не Годиновича!) упомянуто в одном из граффити XII века на стенах Киевского Софийского собора». Тож спробуймо знайти Ставра у графіті Софії Київської.

КРОК 4. ГРАФІТІ

На стінах Софії Київської вдалося розпізнати близько семи тисяч графіті, датованих від ХІ до початку XVIII століття. Їх опубліковано у 12 томах, і, на щастя, я цього Ставра Гордятинича знайшла! Запис про нього зроблено в частині Собору, яка називається «Приділ свв. Іоакима та Анни (північна сторона)».

Ще одне графіті про Ставра в цій частині Собору не менш цікаве, бо тут ужито форму давального відмінка (кому?), яка є в українській мові і якої нема в російській, – Ставрові. На підставі таких ознак учені довели, що вже в той час почала формуватися українська мова, відмінна від мови, наприклад, новгородських літописів. Втім, це окрема історія, тож повернімося до графіті:

(Далі буде)