Автор: anti-colorados
Адже за п’ять днів бої вже закінчилися, а палили червоні танки вже на другий, третій день битви, тобто 24, 25 і далі червня. І тоді ще раз слід поставити те саме запитання: як вони встигли миттєво знайти протиотруту проти набагато потужніших совкових танків, розгорнути її та успішно застосувати? І це ще й артилеристам треба було набити руку, щоб валити не літаки, а танки. На це теж потрібен якийсь час, і це явно не може бути кілька днів. Чи німці вже все знали і заздалегідь підготувалися до всього, тоді де це сталося і яким чином?
Насправді приблизне уявлення про те, що має противник, у німецькому генштабі мали, як знали й те, що совок перебуває на стадії розгортання сил і засобів для власної наступальної операції. Так, щось залишилося «за кадром» і сюрпризи були, але все основне було відомо, тому й зенітки прибули одразу, а легкі танки не лізли на рожен. А все тому, що боротьбу з досить важкими танками відпрацювали у Франції, і там справді були моменти, коли розхвалені полководці Роммель та Гудеріан змушені були давати команду на відступ саме своїх танкових підрозділів тому, що вони зазнавали жахливих, в деяких випадках – стовідсоткових втрат.
А найцікавіше у всій цій епопеї те, що французи теж не поспішають розповідати про те, як знамениті танкові клини Вермахту горіли, як свічки, і з тієї самої причини. Якщо сказати правду про те, що з німецькими танками в принципі можна було ефективно боротися і було безліч прикладів цього, то довелося б пояснювати справжні причини поразки, причому – стрімкої, за місяць з невеликим, при тому, що протиотрута завжди була під рукою.
А справа була в тому, що узагальнивши досвід боїв Першої світової війни, міністерство оборони Франції розробило концепцію застосування танків у сучасному бою. Вона передбачала наявність двох типів машин. Перший тип – важко броньовані машини, здатні витримувати інтенсивний обстріл противника та оснащені важким (на той час) озброєнням, яким слід було як розкривати оборону противника, так і знищувати його техніку, включаючи танки. Відповідно до цієї концепції, таким машинам була не потрібна висока швидкість і маневреність, бо потрібнішими були потужний броньовий захист і висока прохідність.
А вже другий тип танків був швидким і маневреним, метою якого було стрімке просування у вже створений пролом. По суті, це були машини, аналогічні тим, які були основою бронетанкових з’єднань Вермахту. Звідси випливає, що французи мали приблизно той самий клас танків, що й німці, але в них були і важкі (на той момент) машини, яких Вермахт не мав узагалі. А це означає, що можливості французів у цьому плані були набагато серйозніші, і ось ці казки, які під кальку взяли совки, про танкові клини, що рвали все підряд, – лише казки, покликані відвернути увагу від справжніх причин катастрофи.
Ідентичність цих легенд, створених у різних країнах та різними режимами, просто вражає, і загалом ця подібність пояснює дива збігу реакції росії і Франції на багато нинішніх питань. Їм є що приховувати, і вони роблять це схожими засобами. Ми трохи відкриємо ту завісу, якою було це приховано у Франції, щоб порівняти з тим, як те саме приховувалося в совку.
(Далі буде)
Респект за 100% ПРАВДУ!!!