Уперше опубліковано: 06.02.2023
Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
На морських курортах, коли готель має власний пляж, зазвичай можна побачити таблички, на яких написано, що не можна чіпати корали і взагалі нічого не треба чіпати під водою. Зустрічається й низка інших попереджень, але завжди окремою табличкою попереджають: «Годувати риб заборонено!» Приблизно такі самі таблички можна побачити і в зоопарку. Там теж попереджають про те, що не можна наближатися до вольєрів і ще щось робити, але знову ж таки, іншою мовою окремо написано: «Годувати тварин заборонено!»
Напевно, такі таблички когось наштовхували на філософські роздуми не тільки про те, чому ж не можна їх годувати, а й навіщо треба було тримати тварин у вольєрах. Ми ж надамо цим роздумам дещо іншого напряму, який може пролити світло на ці питання. Хоч відомий персонаж Митця і закликав не виходити із принципу антропоморфності в загальних міркуваннях, тут він доречний як ніде більше.
Отже, в останній своїй поїздці до Волгограда путін або той, хто грає його роль, крім усього іншого, розповів щось, що сильно перегукується з одкровеннями дійової особи однієї старої комедії. У ній персонаж поступово впивався і в міру досягнення кондиції повторював одну й ту саму трагічну історію, начебто з власного життя, але щоразу додаючи до неї дедалі драматичніші подробиці.
Якщо на самому початку сцени мама кидала його з балкона другого поверху, то під кінець – гримнула вже з дев’ятого. Фільм старий, і тоді вище дев’яти поверхів житлові будинки не будували взагалі. Тобто він досяг технічної межі історії, бо якби він сказав, що маман запустила його вниз із десятого поверху, історія могла б втратити свою правдоподібність. Так сталося й цього разу, але вже у виконанні організму, який умовно називають путіним.
Якщо згадати про те, як трансформувалися його байки про Другу світову війну, а точніше, про той вирізаний ще в совку її шматок, окремо названий «великою вітчизняною війною», то першим сильним відривом від класичної совкової теорії була заява про те, що «росіяни» перемогли ворога самостійно, без інших народів. Точніше, на початку було сказано так, що звичайно ж, були присутні на війні не лише «росіяни», а й представники інших національностей, але користі від них не було, і «росіяни» могли б перемогти й самі.
Уже згодом було зачищено обмовки про інші народи, а наступним кроком було твердження про те, що насправді всі інші народи були сволоти і не хотіли воювати, і це саме вони здавалися в полон і робили інші погані речі, зокрема – переходили на бік ворога. От хоч би дивізія СС «Галичина». У зв’язку з цим навіть якась невелика кількість українців серед червоних армійців – повністю нівелювалася наявністю цієї дивізії.
Щоправда, оратор промовчав, що російських національних дивізій СС було три, плюс величезний козачий кавалерійський корпус і купа окремих російських батальйонів і полків, але це було не за фен-шуєм. Не тією ікебаною вважалася і згадка про те, що переважна більшість тих, хто здався в полон, були росіянами, як не стали розповідати і про те, що практично все населення саме росії, окуповане Вермахтом, повністю співпрацювало з окупаційними військами і навіть активно виловлювало червоних диверсантів, на кшталт палійки Зої.
(Далі буде)