Особливий день (Частина 4)

Якщо вже зовсім точно сформулювати назву цього феномену, то вона звучала б так: «Свято дурнів». Тут не про гумор як такий, а про «свято». А тепер згадаймо 1 квітня 2019 року. Якщо хтось забув, якими були жарти того часу, то я нагадаю. Ті, хто увійшли до 73%, глузували з того самого передвиборчого плаката Пороха, де його портрет протистояв портрету прутіна. Не буду наводити його фото, бо, напевно, багато хто пам’ятає його ще відтоді, ну, а жарт був такий: «А то прутін нападе!».

Ось так весело було спущено в унітаз сенс того плаката. Ба більше, частина цієї публіки увечері 16 лютого 2022 року відпускала жарт того самого змісту: «Ну що, прутін напав?» Ось так вони жартували аж до 24 лютого, тиждень і трошки. І жоден із них потім не оцінив своїх жартів, неначе й не було таких людей, які все це висловлювали. Спробуйте зараз сказати тому, хто точно вживав конструкцію «прутін нападе», що це були його слова, – наживете собі ворога, бо той присягнеться мамою і скаже, що він такого не говорив, а ось такі розмови він сприймає як образу.

Ну, а іншим жартом був «Ну, хоть поржом». При цьому не уточнювалося, над ким чи над чим пропонувалося поржати. А всі ці меми і жарти клепав такий собі Валерій Жидков, громадянин федерації, якому заради хохми відомо хто за великі заслуги надав громадянство України у 2022 році. Так от, цей діяч безбоязно накачував Україну солодкою отрутою своїх «жартів». І коли справа дійшла до «Гірше не буде» і «Хоть поржом», він одразу вивіз свою сім’ю до Австрії і, трохи повештавшись на Закарпатті, теж поїхав іржати далі. Зараз він постійно проживає в США і дає «концерти», а також веде курси гумористів-початківців.

І що ж сталося з географією? Адже гірше не стало? А, між іншим, будучи громадянином України, він же повинен якось оновити дані в ТЦК чи як? За різними даними, Юзік теж зараз ірже на всю Іспанію, ну, а про решту квартальної шобли навіть мови немає. І тут виникає мимовільна асоціація з комедією нашого земляка «Ревізор». Там Городничий заявив усім: «Над кем смеетесь? Над собой смеетесь!»

Так от, цей день можна вважати нагадуванням про те, що з лінощів або недоумства шахраї та аферисти зроблять із вас дурнів так, що ви цього не помітите, а в певних випадках навіть будете раді з цього. Але це – загальний висновок, а конкретний полягає в тому, що якщо з когось сміються, то передусім добре б поставити запитання самому собі, чи готовий ти спокійно поставитися до того, щоб і з тебе посміялися, і, напевно, найголовніше – чи готовий ти сам посміятися з себе? До речі, відповідь на це запитання вказує на те, з якого боку від лінії Даннінга-Крюгера ти опинився насправді. Просто для себе.

Тож для нас цей день важливий подвійно і не зовсім так, як для решти світу. Доля вклала у 1 квітня 2019 року особливий сенс, і просто зараз ми всі його осягаємо так, як не могли уявити це того злощасного дня. Але, з іншого боку, просто зараз ми чуємо тупіт ніг за спиною, бо нашою доріжкою пішов і народ США. Вже як поглумився Додік зі свого виборця – просто безпрецедентно.

І справа не в тому, що він зі свого електорату зробив натуральних дурнів, а все це сталося у країні, яка десятиліттями вважалася оплотом і взірцем демократії. Додік же розвів лохів настільки дешевими трюками, що наперсточники просто погребували б таке робити зі своїми підопічними. Проте навіть такі дешеві номери спрацювали в країні, де один із найвищих рівнів освіти, і плюс до того, країна вже 250 років жила без монархії чи тоталітаризму. І ось тепер від насолоджується не тільки своїм статусом, а й тим, як він спритно зробив це тупе стадо… Але це вже інша історія.

(Далі буде)