І все б нічого, але ми – не гупі, а тому можемо запам’ятовувати інформацію набагато глибше за 12 місяців і, зокрема, пам’ятаємо про те, як він вів переговори з Кім Чен Ином ще під час своєї першої каденції. Якщо хтось пропустив цей сюжет – короткий зміст попередніх серій. 12 червня 2018 року Додік провів особисту зустріч із пухляком у Сінгапурі. Тоді спалахував скандал про втручання у вибори спецслужб росії, а тому Додіку треба було утилізувати увагу на щось інше, і ось ця зустріч стала таким собі флагманським інформаційним приводом, який виконав свою роль. Ну, а далі Додік вирішив, що тема спрацювала і її треба розробити до кінця, щоб показати себе великим переговорником та борцем за денуклеаризацію.

Друга зустріч відбулася в Ханої 27–28 лютого 2019 року, куди Ин приїхав на своєму бронепоїзді, і там уже був чіткий порядок денний ядерної програми. Тоді Південна Корея та Японія впали у ступор, бо саме їхні інтереси там було порушено найбільш безпосереднім чином, але жодних консультацій з ними Додік не проводив. Фактично вони взагалі не мали поняття, про що там Тромб вирішив домовлятися. Але ні про що конкретне домовитися не вдалося. І ось тут – найцікавіше. Через деякий час Додік почав розповідати, що він зробив пропозицію, від якої пухляк не може відмовитися, і що до нього приходить безліч сигналів з КНДР про готовність вийти на угоду. Причому все це він розповідав приблизно тими самими словами, тільки замість Північної Кореї в його промовах зараз фігурує Іран.

Фіналом цієї епопеї стала раптова зустріч Тромба з Ином 20 червня 2019 року. Місце зустрічі – Пханмунджом, демілітаризована зона між КНДР і Республікою Корея. Саме там Ин порекомендував Додіку випити свої таблетки і проспатися. Тобто це був не просто провал, а провал із тріском, і всім стало зрозуміло, що ніхто не наполягав на цих переговорах і що всі ці сигнали були в нього в голові. Простіше кажучи, дід брехав просто тому, що звик це робити, а перебуваючи на такій високій посаді, міг виконувати будь-що без жодної відповідальності. І ось зараз він знову розповідає про сигнали, а ізраїльська та американська преса описують цю епопею з «хорошим сигналом» і про десять пропущених суден приблизно так:

«Президент США Дональд Трамп, переконуючи біржі в успішності своїх переговорів з Іраном, заявив, що Іран зробив важливий крок доброї волі – пропустив через Ормузьку протоку 10 нафтових танкерів під прапором Пакистану. Кореспондент «Гаарец» Ліза Розовська знайшла джерело, що дозволяє перевірити це твердження, – Lloyd’s List, солідне британське видання зі своєю мережею розвідки, яке веде моніторинг морських торговельних шляхів з 18 століття. Це видання публікує відомості про кожне судно, що проходить через Ормузьку протоку, і у п’ятницю повідомило, що за останній тиждень іранці пропустили лише три судна, які не належать до їхнього власного «тіньового флоту».

Справді, за даними Lloyd’s List, з 8 березня, коли Іран оголосив про закриття Ормузької протоки, і до 27 березня включно 80% суден, що пройшли через протоку, склали іранські танкери «тіньового флоту». До війни частка іранських танкерів у загальному трафіку Ормузу не перевищувала 15%. Вийти з протоки вдалося за цей час лише 10 іноземним суднам, і пакистанських танкерів серед них не було».

От і все. Якби за кожну брехню Додіку ставили на лоб клеймо, хоча б чорнилом, то там уже місця не залишилося б і довелося б штампувати клеймами інші півкулі. І головне, що ця брехня – рафінована, бо нічого не вирішує і нічому не допомагає, просто брехня заради брехні… Власне, як брехня про «Мівіну» та чеченців. І тут питання навіть не до брехунів, а до тих, хто споживає цю брехню і вважає це великим досягненням. Тобто така публіка навіть не помічає, що їй згодовують не дорогу, осетрову ікру, а просте ла*но, а вони смакують відтінки смаку цієї страви.

11 коментар до “Веселий брехун (Частина 3)”
  1. Не знаю, стоит ли ставить тупорылого додика рядом с тем же Зе.
    Вот цитата Украинского президента:
    Если каждая домохозяйка в Украине может производить дроны, значит каждая домохозяйка может стать генеральным директором Rheinmetall

    1. Ця цитата якраз і є підтвердженням, що його місце саме там. Це не гумор, це тупе кривляння нерозумної істоти. Боже, до чого він не доторкнеться – все обов’язково спаскудить. Господи, спаси і сохрани мужніх, розумних і винахідливих дітей України!

      1. процитируйте ваш вариант ответа на хамское высказывание Паппергера, будьте так любезны

        1. я б не дуже то й хейтив пана Паппергера за його висловлювання.
          як би він не викупив завод по виробництву 35мм снарядів до Гепардів та не налагодив їх масовий випуск нам було б не переливки на початку “двіжухи” – це перше.
          по друге – він як керівник великого масового виробництва озброєнь таки тримає руку на пульсі технологічних новин.
          Що ви вважаєте образливим у висловлюванні?
          домогосподарок?
          так це саме казав й янелох боневтікович. кожен має збирати дрони у гаражах та по кухнях а він буде тільки споглядати.
          Сенс висловлювання Паппергера не в тім що складання дронів подібне до конструктора Лего, сенс у тім що влада України розвалила свої виробництва озброєнь й таким чином поставила країну на грань катастрофи.
          Що саме з компонентів для дронів виробляє Україна? А майже НІЧОГО! Хіба що рами навчилися друкувати на 3Д принтерах а усе інше йде з закордону.
          Може його, Паппергера, вислів був й не дуже вдало сформульовано та я б не акцентував на цьому увагу – в першу чергу треба оцінювати людину по її діям а вони як раз на користь Україні.
          Якось так…
          P.S.
          я не вважаю що прав на 146% але подумайте та зважте наведені мною факти.
          ви маєте право на свою точку зору так само як я на свою.
          ДУМАЙТЕ.

        2. Так а в чому по суті був не правий Паппергер? Так, по формі він висловився різко, але ж це було зроблено не на рівному місці, а на тлі постійних і нахабних некоректних претензій Зеленського на велич української оборонної промисловості. Притому, що Зеленський знищив ту оборонну промисловість, яка залишилася після Порошенка, а тепер пиляє власні розпилювальні проєктики, з талановитою головною інженеркою з великим досвідом проєктування бетонних лавочок для парків. В чому по суті був не правий Паппергер?

  2. Спасибо автору за идею насчет резиновой фигурки утки. Заказал для собаки такую же

  3. З приводу висловлювання пана Паппергера маю власну думку.Він дуже гарний виробник дуже гарної військової техніки, але користь українських експертів не так в дронах, як в напрацьованому алгоритмі їхнього використання і побудові сучасної ешелонованої системи ППО. Від України поїхали не стільки технарі і виробничники, як користувачи систем ППО. Повторюю, Паппергер виробничник, а не корстувач військової продукції. До нього ще звернуться королі і еміри, але згодом, коли зрозуміють параметри цієї зброї.
    З приводу зеленського – це рівень пізнього варианту конкурсу капітанів на КВН.

  4. Згадаймо минулорічну операцію «Павутина». Напевно, геть усі в захваті від її шаленого успіху. Результати були, прямо кажучи, вражаючі як у прямому, так і у переносному сенсі слова.
    Але на мить уявіть себе на місці того, хто готує цей удар. Саме завершальну фазу удару. Які варіанти серійного озброєння слід (чи, взагалі, це можливо) обрати для такого зужвалого удару? Якщо Rheinmetall і міг щось запропонувати для цієї вправи, то чи знали Ви про такі засоби? Я – точно ні, бо я не є ані зброярем, ані диванним експертом.
    Відчайдушні домогосподарки з України, що були долучені до підготовки того удару, також не змогли (чи не схотіли) обрати чогось з асортименту продукції збройового гіганту і скористалися своїми унікальними засобами та рецептами, що потребували тільки побутового «кухонного обладнання». Між іншим, вийшло вкрай успішно…
    І, виявляється, подібні «порушення правил» із залученням аматорства треба вміти використовувати. Скажімо, ізраїльська операція «Пейджер» готувалася за рецептами єврейської кухні. Це два всесвітньо відомі приклади сучасності.
    Між іншим, Троянського коня грецькі господарники також на 3-Д принтері зліпили. Чи ні?
    А скільки ще існує вдалих унікальних домашніх рецептів, що належать тим чи іншим відчайдушним домогосподаркам, та було застосовано у військових кампаніях, ми навіть і не уявляємо.
    Схоже що відчайдушні та досвідчені домогосподарки завжди мають чим здивувати навіть професійний Rheinmetall. Просто в кожної з сторін не має бути зневаги до результатів, здобутих іншими гравцями ринку

Коментарі закриті.